МГЕО "Наш дім - Манява" » » Експерти закликають владу всерйоз узятися за реформу лісового законодавства - 2 Березня 2010

23.08.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

            Вітчизняне лісове законодавство потребує якнайшвидшого системного перегляду й змін. Зокрема, слід затвердити нову редакцію або зміни до Лісового кодексу й удосконалити систему управління сектором. Такого висновку дійшли фахівці Центру політико-правових реформ на чолі з Олександром Банчуком, проаналізувавши корупційні ризики у галузі лісового господарства України. Дослідження проводилось у ході виконання Регіональної програми FLEG (Forest Law Enforcement and Governance) — «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі в країнах-учасницях Європейської політики добросусідства та Росії». 
            Головним об`єктом вивчення стали лісове законодавство та структура й повноваження відповідних органів управління. Насамперед експерти звернули увагу на конфлікт інтересів, закладений у статусі Держкомлісгоспу. За їхніми висновками, в повноваженнях цього відомства поєднуються такі взаємовиключні функції, як розробка політики і здійснення адміністративних повноважень; надання дозволів і перевірка дотримання дозвільних умов; охорона лісів і ведення прибуткового лісового господарства; виконання функцій державної влади і господарська діяльність.
             До інших ризиків фахівці Центру віднесли також брак прозорості в діяльності Держкомлісгоспу та інших відомств, що мають відношення до лісу; «непублічний» статус співробітників органів лісового господарства; складність лісогосподарських процедур. Так, до надання адміністративних послуг (наприклад, надання лісу в тимчасове користування, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок, переведення земель лісового фонду до інших категорій) у лісовому господарстві залучено надто велику кількість державних органів, вважають аналітики Центру політико-правових реформ. За їхніми висновками, існують суттєві відмінності у регламентації різними нормативними актами процедурних дій; закони не повною мірою й нечітко регулюють ці процедури; максимальні строки надання послуг невиправдано великі або ж регламентація їх тривалості взагалі відсутня. Чітко не врегульована й плата за адміністративні послуги...
            Аналітики відмічають низьку якість лісового законодавства. «Підзаконні акти не відповідають реаліям часу та основним законам у цій галузі. Усі процедури в лісовому господарстві регулюються більш ніж одним нормативним актом. Чимало правил, маючи статус «тимчасових», діють протягом тривалого часу (наприклад, тимчасовий порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів вже діє чотири роки). Листи, рекомендації та роз`яснення Держкомлісгоспу мають не рекомендаційний, а обов`язковий характер. Підзаконні акти фактично підміняють собою закони, встановлюючи, зокрема, додаткові обов`язки для посадових осіб та лісокористувачів (наприклад, для видачі сертифіката про походження лісоматеріалів Наказ Держкомлісгоспу передбачає необхідність подання додаткових двох документів)», — йдеться в повідомленні Центру політико-правових реформ.
           Ще один недолік — недостатність гарантій збереження лісу, упевнені аналітики. Існуюче законодавство, на їхню думку, не дозволяє надійно зупиняти зловживання при виділенні ділянок під житлову забудову на землях лісового фонду, заготівлю деревини в обхід загального порядку рубок головного користування тощо.
           Як зазначається в повідомленні Центру політико-правових реформ, існуючі закони та порядки у лісовому секторі України заважають не лише надійно охороняти ліси, а й ускладнюють доступ громад та бізнесу до використання лісових ресурсів. Так, повноваження органів лісового господарства щодо припинення/заборони підприємницької діяльності нечітко врегульовані в частині підстав і строків застосування цих обмежувальних заходів. А дозвіл стягувати штраф на місці вчинення проступку створює можливості для недобросовісних посадових осіб отримувати гроші від порушників без оформлення квитанцій. 
            До всього, нинішнє законодавство побудоване так, що нерідко склад адміністративних проступків і злочинів співпадає, зазначають експерти. Це дозволяє відповідному державному органу на свій розсуд визнавати одне і те ж діяння або адміністративним порушенням, або злочином. Під ці «ножиці» можуть потрапити як лісові браконьєри, так і самі державні лісопідприємства, діяльність яких постійно контролюється понад десятьма різними контролюючими органами...
         У Державному комітеті лісового господарства України, у свою чергу, висновки Центру політико-правових реформ спростовують. Зокрема, стосовно підозр у корупції, Держкомлісгосп наводить дані, згідно яких корупція в лісовому господарстві «не здійснює суттєвого впливу на соціально-економічний розвиток країни й може бути ідентифікована як «низький ризик». «У 2009 році незалежна неурядова організація «Товариство лісової сертифікації в Україні» в рамках проведення робіт сертифікації лісів у п`яти областях країни вивчало рівень корумпованості лісового господарства. Основний висновок дослідження — відсутність конкретних фактів корумпованих дій, пов`язаних із заготівлею та торгівлею деревини», — повідомили «Дню» в Держкомлісгоспі.
          Окрім того, як зазначається в повідомленні, Держкомлісгоспу належать лише 68% лісів України. Решта ж підпорядковані іншим міністерствам, відомствам та установам: МінАПК, Міноборони, Мінприроди, Мінтрансзв`язку, МНС, селищним радам та іншим. Якраз стан охорони лісів в інших відомствах, мовляв, і викликає стурбованість...
          На запит «Дня» стосовно доцільності зміни лісового законодавства у Держкомлісгоспі зазначили, що за умови відносно невисокої лісистості держави, екологічної направленості ведення лісового господарства та переважно державної власності на ліси у світовій практиці використовується так звана комплексна модель управління. У цьому випадку державне лісове відомство виконує функції адміністративного і контролюючого органу відносно всіх лісів, а також функції власника державних лісів. Така модель управління лісовим господарством функціонує в таких європейських державах, як Німеччина, Бельгія, Данія, Польща та Туреччина, інформують у Держкомлісгоспі.
             Враховуючи те, що Україна повністю відповідає умовам комплексної моделі управління (низький рівень лісистості, екологічна значущість лісів і переважно державна форма власності на ліси), відомчі контролюючі функції за всіма лісами держави повинні бути у компетенції центрального органу виконавчої влади у галузі лісового та мисливського господарства, а державні контролюючі функції у компетенції центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, як це і передбачено статтями 28, 29 та 89 чинного Лісового кодексу України — документа, який регулює господарську діяльність в лісовому секторі країни з 31 березня 2006 року.
           І доцільності зміни Лісового кодексу фахівці Держкомлісгоспу не бачать... «Лісовий кодекс враховує відповідні міжнародні рішення і зобов`язання України щодо збереження лісів, забезпечення невиснажливого і збалансованого лісокористування, визначає ринковий економічний механізм взаємодії між суб`єктами господарювання та управління, а також поєднання особливостей лісів, як еколого-стабілізуючого чинника, природного ресурсу і водночас засобу виробництва. Також Лісовий кодекс дозволяє здійснювати державний вплив на ліси та захисні насадження, що перебувають поза землями лісового фонду (в землях запасу селищних рад) і на сьогодні зазнають значних пошкоджень і втрат в результаті безконтрольного та безсистемного використання. З огляду на вищевикладене, фахівці Держкомлісгоспу не вбачають за доцільне вносити зміни до чинного документа», — зазначається в повідомленні відомства.


Коментарі (0)

Коментувати

Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /