МГЕО "Наш дім - Манява" » » Як зміниться клімат вашої області - 22 Червня 2015

25.03.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

І які погодні катаклізми стануться у вашому регіоні до 2050 року.
“Дай їй лише кілька хвилин”, — кажуть тим, хто нарікає на погоду в далекій Ісландії. Цей заморський жарт має всі шанси прижитися і в Україні, яку, за інформацією Українського гідрометеорологічного інституту, цього року очікує контрастне літо: теплі сонячні дні перериватимуться похолоданням з 28 до 14°С у супроводі злив із грозою та шквальними вітрами.
Стихія стає дедалі мінливішою і непередбачуванішою. Але вчені, зазираючи на десятиліття вперед, все ж роблять прогнози – як загальнопланетарні, так і щодо окремих регіонів.
Нестача питної води. Області: Вінницька, Хмельницька, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Житомирська.
Спрага кидає виклик апетиту. Нестача питної води ставить під загрозу розвиток сільського господарства, яке є водночас і однією з головних причин її забруднення, і однією з ключових галузей в регіоні. Крім того, інтенсивне рослинництво, поєднане з безвідповідальним ставленням до сівозмін, зводить нанівець родючість ґрунту. Робота на землі стає недешевою практикою і в певному сенсі скидається на кабалу.
Міграція видів. Області: Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська, Київська (Північ).
Велике переселення видів. У лісових екосистемах зростає кількість тепло- та світлолюбних видів. Присутність деяких із них не обіцяє добра здоров’ю людини. До таких належить амброзія полинолиста, яка є надзвичайно агресивним карантинним бур’яном. Вона витісняє культурні рослини, жадібно поглинаючи наявну у ґрунті вологу й залишаючи своєму оточенню дрібну дещицю. Крім того, ця рослина є сильним алергеном: її пилок може спричинити напад бронхіальної астми.
Переживає міграцію й фауна Полісся. “Аборигенів” — глухарів, бородатих сов, косуль та рисів — тут тепер менше. Натомість “квартиранти” з південних регіонів — нетопир середземноморський, білозубка мала, канюк степовий — вже як удома.
Обережно! Можна натрапити й на отруйних комах та павуків, яким раніше було комфортно лише в Криму та на прилеглих територіях.
Тумани. Області: Донецька, Луганська.
Туманно, і що довше — то гірше. Адже туман, який у цьому регіоні спостерігається часто, сприяє накопиченню в атмосфері шкідливих викидів важкої промисловості, яка, втім, споживає ще й значну частину незначних водних ресурсів регіону. Густий смог робить наявність проблеми очевидною. Тутешні починають цінувати найтривіальнішу радість буття: можливість дихати. Повернути вектор в інший бік може хіба що війна.
Донецьк, за висновками експертів з адаптації, найвразливіше до теплових стресів місто України.
Пожежі. Області: Київська, Житомирська, Волинська, Рівненська.
Легкозаймисте літо. Пожежі на торфовищах становлять чи не найбільшу небезпеку для цього регіону. Двобій із таким вогнем украй виснажливий, адже торф горить не на поверхні, а всередині. Нагріваючись до 1000°С, він перетворює воду, з якою його атакують пожежники, на пару. Потрібно багато води…
Шквальні вітри. Області: Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Сумська.
Зриває дахи. Так, як у вересні 2014. Коли пориви вітру сягають більше 30 метрів на секунду. Ураган нещадно висмикує із землі багаторічні дерева, валить бігборди та рве лінії електропередач. Цілі населені пункти залишаються знеструмленими. У такі дні, яких тепер побільшало, краще не йти на роботу. Вислів “Мій дім — моя фортеця” на запит громадян набуває практичного — інженерно-технічного втілення.
Повені. Області: Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Закарпатська.
Човен — у кожен дім! У цьому регіоні майже щороку відбувається підтоплення або затопення. Тому час вже нарешті зрозуміти: зеленим красуням краще в лісі. Менше вирубували б дерев — вони своїм міцним корінням скріплюють ґрунт. Дощових днів стає більше — і те, що колись було заквітчаним пагорбом, безборонно повзе вниз через селі та зсуви.
Теплі зими. Області: Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська.
Карпатські зими вже не ті. Багато снігу у західних регіонах України зараз майже буває. Лижники та сноубордисти повертаються додому неушкоджені і розчаровані. Туристичній індустрії регіону доведеться робити ставку на літній рекреаційний сезон.
Підвищення рівня моря. Області: Одеська, Херсонська, Миколаївська, АР Крим.
Море виходитиме з берегів. Унаслідок підвищення рівня Чорного й Азовського морів коси, вали та лимани Причорномор’я і Приазов’я осолонюються, деградують дельти Дністра, Дунаю та Дніпра, гине риба. Деякі курортні зони зникають через затоплення узбережжя.
Засуха. Області: Херсонська.
Найбільша пустеля Європи. Так поки що називають тільки Олешківські піски — понад 150 тисяч гектарів (більш ніж 210 тисяч футбольних полів), експансії яких перешкоджає штучний лісовий масив — теж найбільший у Європі. Але звичні для цього регіону лісові пожежі та щонайменше вдвічі більша за пустелю площа засолених ґрунтів має чималі шанси розширити її масштаби.
Що змінилося: погода стає різкішою
Найбільше відчули зміну клімату упродовж останньої чверті століття мешканці Криму (крім Південного берега) та Закарпаття. А на Чернігівщині та Рівненщині катаклізми давалися взнаки в десятки разів рідше.
Серед змін, які помітні по всій Україні: середня температура підвищується, опади розподіляються нерівномірно. Якщо ллє, то як з відра. Дуже сильний дощ (інколи тривалий, і з великим градом) — найпоширеніше стихійне метеорологічне явище на території України. Через нього виникають повені, селі, затоплюються поля, промислові приміщення. Як стверджує метеоролог Віра Балабух, типовими є випадки, коли злива, яка триває кілька годин, — дає половину, а часом й усю місячну норму опадів.
Тож раптова сльота нерідко змінюється затяжною посухою. А отже, можуть займатися ліси. Пожежі, аналогічні до тієї, що сталася два місяці тому в околицях Чорнобильської АЕС, можуть повторитися, спричиняючи масивні викиди радіонуклідів в атмосферу (аналогічні рівню 1986 року), зазначено в опублікованому Ecological Monographs дослідженні.
Цьому сприяють і хвилі тепла, що останніми роками дедалі частіше накривають Україну. Найпотужніші з них бувають у “бетонних джунглях” мегаполісів. Аномальна спека притаманна передовсім східним та південним областям, які разом з Українськими Карпатами та Кримськими горами потерпають ще й від активної вітрової діяльності: шквалів, смерчів, пилових бур, а в холодний період — сильних хуртовин.
Все це завдає несподіваних — хто ж сподівався? — ударів економіці країни. Сума збитків за 1994-2013 становила близько $236 млн, згідно з даними Global Climate Index 2015.
Україна не належить до держав, які постраждали найбільше унаслідок глобального потепління, вважають автори цієї статистики.
Утім, регіонам вже є на що скаржитися. Окрім природних катаклізмів, нам уже скоро доведеться мати справу з нестачею водних та земельних ресурсів, а також з нашестям видів-чужинців – рослин і тварин.
Як підготуватися?
Пристосовуватися. Головне – завчасно. Зокрема, на рівні родин та домогосподарств. Адже “державницький” горезвісний принцип “після нас хоч потоп” може набути буквального втілення. Операція визволення українців з постраждалого від землетрусу Непалу — як не крути, а привід сумніватися в адекватності процедури відбору кандидатів на посаду очільників відомств, що мають справу із надзвичайними ситуаціями.
Серед керівників Міністерства екології та природних ресурсів — жодного з профільною освітою. Розмиті цілі нещодавно оприлюдненої екологічної стратегії до 2020 року її автори виправдовують головно загальною політичною і економічною скрутою, в якій чомусь не знайшли стимулу довести до максимуму власну ефективність.
Експерти з адаптації наголошують, що на часі — зміни в енергетичному секторі. Навіть улітку навантаження на енергосистему дедалі зростає: адже доводиться кондиціонувати приміщення, зауважує Ольга Шевченко, кандидат географічних наук (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка) та автор методики оцінки вразливості міст до зміни клімату.
Тому адаптація України до нової погоди повинна також включати диверсифікацію енергоносіїв, інакше скоро ми будемо залежати від поставок антрацитового вугілля з РФ не тільки взимку, але і влітку.
Наш внесок у збереження планети
Наприкінці листопада відбудеться кліматичний саміт ООН, де обговорюватиметься заміщення горючих копалин на відновлювальні джерела. Наша держава на попередніх подібних самітах намагалася загарбати якнайбільшу кількість квот на викиди парникових газів, розповідає Ірина Ставчук, експерт з питань зміни клімату, Національного екологічного центру України. “Натомість метою нашої держави мало би стати прийняття глобальної угоди, що передбачає справедливий розподіл обов’язків між країнами щодо скорочення цих викидів і готовність робити власний реальний внесок”, — резюмує експерт.
Автор: Ярослава Куцай


Коментарі (0)

Коментувати

Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /