МГЕО "Наш дім - Манява" » » На базі Карпатського біосферного заповідника відбувся семінар з проведення екологічних досліджень в басейні Верхньої Тиси - 26 Травня 2010

26.07.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

В рамках реалізації проекту Програми Сусідства Румунія - Україна "Покращення протипаводкового захисту та оздоровлення навколишнього середовища на прикордонній українсько-румунській ділянці р. Тиса" 20 травня 2010 року в м. Рахів на базі Карпатського біосферного заповідника відбувся семінар з проведення екологічних досліджень в басейні Верхньої Тиси.
      Як повідомили Закарпаття онлайн в Закарпатському облводгоспі, метою семінару було офіційне представлення результатів проведення екологічних досліджень цільової території проекту, які виконували спеціалісти партнерської організації - Карпатського біосферного заповідника (КБЗ). Для участі в роботі семінару були запрошені представники Рахівської і Тячівської РДА, обласної Державної екологічної інспекції, обласного управління охорони навколишнього природного середовища, а також їх регіональних відділень, Карпатської лісової науково-дослідної станції, Науково-дослідної лабораторії ОПЕ УжНУ, держлісгоспів та сільських рад цільової території проекту, громадських екологічних організацій, ЗМІ.
        З вітальним словом до присутніх звернулася менеджер проекту Марина Скраль, яка проінформувала учасників семінару про цілі, заходи і реалізацію проекту. Проект впроваджується на прикордонній українсько-румунській ділянці р. Тиса, і важливим напрямком впровадження проекту було проведення екологічних досліджень в басейні р. Тиси, які є необхідною передумовою для об'єктивної оцінки стану річок та моделювання їх поведінки в залежності від різних погодно-кліматичних умов і ступенів антропогенних трансформацій.
        Директор КБЗ, доктор біологічних наук, професор Федір Гамор розповів про територію проекту, яка охоплює південну частину Рахівського і Тячівського районів Закарпатської області (біля 132 тис. га) та природні умови, проведені екологічні дослідження, які включають оцінку системи лісокористування, визначення стану біораізноманіття, структури Природно-заповідного фонду, питання формування екомережі та вдосконалення системи лісокористування, питання створення українсько-румунського біосферного резервату у Марамороських горах. Детально результати досліджень представлені у брошурі "Екологічна ситуація у басейні Верхньої Тиси на ділянці українсько-румунського кордону та шляхи її стабілізації", яка була розповсюджена серед учасників семінару. Пізнавальною стала розповідь про історію заснування та розвитку Карпатського біосферного заповідника, який після заснування у 1993 році та двох розширень території (у 1997 та 2010 рокахналічує зараз більше 58 тис.га. З них 52 тис. га входить до світової спадщини ЮНЕСКО. РОзповів також про завдання і структуру заповідника, біорізноманіття та інші природні цінності, проведення наукових досліджень і моніторингу, які підсумовуються у Літописі природи, участь працівників у міжнародних наукових та природоохоронних проектах і науково-практичних конференціях. Важливим напрямком діяльності є еколого-освітня робота, яка включає багато компонентів, зокрема музеї, візит-центри, табір ОЙКОС, журнал "Зелені Карпати", сайт КБЗ, відео- та друковану продукцію та інше.
       Важливим показником екологічної ситуації в басейні Тиси є стан біологічного різноманіття, що є основою життя на Землі і визначає можливість існування та функціонування як окремих екосистем, так і біосфери в цілому. На сьогодні достовірно відомо, що його зменшення негативно відбивається на структурі і функціональних зв'язках екосистем, і призводить не тільки до їх значних змін, але й до повної руйнації. Це, у свою чергу, веде до змін ландшафтів, а згодом і до кліматичних змін. Збереження біорізноманіття - це не тільки питання збереження видів і екосистем, але й збереження умов, які забезпечують нормальну життєдіяльність людини.. Тому під час виконання проекту на стан біорізноманіття цільової території була звернена особлива увага. Василь Покиньчереда розповів про результати оцінки стану біорізноманіття, зокрема, охарактеризував флору, рідкісні види, праліси - практично непорушені людською діяльністю ліси, які зберегли природний стан і структуру (біля 3,5 тис. Га на проектній території), рідкісні угрупування, фауну, "гарячі точки" біфорізноманіття та не аборигенні види на цільовій території.
       Ключову роль у збереженні біорізноманіття відіграють природоохоронні території. Вони охороняються як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу, підтримання загального екологічного балансу. Розвиток заповідної справи є одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України. Василь Покиньчереда також розповів присутнім про оцінку природно-заповідного фонду проектної території, яка налічує 61 обєкт, та розроблені пропозиції щодо його розширення та оптимізації.
       З доповіддю про екологічну оцінку лісового господарства проектної території та пропозиції щодо формування регіональної екологічної мережі виступив Ярослав Довганич Ярослав. Ліси мають великий вплив на гідрологічний режим річок. Вони є найважливішим структурним компонентом, що стабілізує довкілля в протиерозійному аспекті. Ліси володіють здатністю перехоплювати і трансформувати значну частину атмосферних опадів, регулювати нагромадження і танення снігу, підвищувати фільтраційні властивості ґрунтів, завдяки чому суттєво поліпшується гідрологічний режим гірських схилів і річок. Тому було оцінено також стан лісового покриву проектної території та способи його використання. На підставі цієї оцінки експертами було підготовлено рекомендації щодо покращення збереження лісів, у першу чергу пралісів, які мають найвищий водорегулюючий потенціал, а також пропозиції щодо оптимізації ведення лісового господарства в регіоні. Було звернуто увагу учасників семінару до проблемних питань лісокористування, зокрема, несвоєчасну і неправильну очистку лісосік і засмічення русел потоків поруб очними рештками, що призводить до інтенсифікації повеней, утворенню заторів, сприяє селеутворенню. Суцільні рубки лісу мають великий негативний вплив на стан лісового покриву і режим стоку гірських потоків. Поганий стан та нестача дорожньої мережі в лісовому фонді спричиняють значну шкоду для раціонального ведення лісового господарства.
        Незважаючи на існування розвиненої мережі природно-заповідних територій, біорізноманіття Українських Карпат все ще знаходиться під серйозною загрозою. Одна з основних причин такого становища - зменшення площ багатьох не тільки природних, але й напівприродних екосистем та ландшафтів. Найбільш гострим ефектом людського господарювання стала фрагментація ландшафтної структури. Там, де в минулому популяції живих організмів могли мігрувати з одного локалітету в інший, зараз з`явилися значні бар`єри. Це негативно вплинуло на міграції організмів та спричинило негативні генетичні зміни в популяціях. Те, що залишилося від колишньої природної спадщини, являє собою сьогодні зелені острови серед порушеної діяльністю людини природи. Така "островізація" є згубною для видового різноманіття. Щоб зменшити негативні наслідки фрагментації і забезпечити екологічні взаємозв'язки між окремими фрагментами екосистем, спеціалістами заповідника запропонована модель екологічної мережі, яка може забезпечити екологічну зв'язність між основними осередками біорізноманіття.
      Юрій Беркела розповів про таку цікаву роботу в рамках проекту як використання ГІС-технологій (гео-інформаційні системи) для представлення результатів екологічної оцінки проектної території. Експертами розроблені в програмі ArcGIS з використанням топооснови Закарпатської області та супутникових знімків тематичні шари та карти: екологічної оцінки, пралісів, "гарячих точок" біорізноманіття, існуючих та пропонованих об'єктів ПЗФ, пропонованої екологічної мережі проектної території, проектованого транскордонного біосферного резервату "Мармароські гори", які увійдуть у склад гео-інформаційної системи проекту, що розробляється спеціалістами Закарпатського облводгоспу.
       Під час жвавого обговорення учасники семінару підняли питання інвентаризації корінних типів деревостану, екологічні та фінансово-економічні аспекти господарювання в гірських районах, зокрема, лісокористування, використання рекреаційного та туристичного потенціалу Карпат, ролі лісів у вуглецевому обміні, екологічної оцінки території, порушення берегової лінії, виділення пралісів у натурі, вимоги до лісистості Державної програми "Ліси України", штучне підняття верхньої межі лісу та інші. В цілому, учасники семінару відмітили надзвичайну актуальність питань, охоплених дослідженнями та потребу у проведенні подальших наукових досліджень цієї тематики.


Коментарі (0)

Коментувати

Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /