Ставлення населення до питань охорони довкілля

● Серед найгостріших екологічних проблем населення України визначає проблеми засмічення природи побутовими відходами (42%), проблему забруднення атмосфери шкідливими викидами (39%). Щоправда вище зазначені проблеми турбують вже дещо меншу частку громадян у порівнянні із минулим роком. Далі за пріоритетністю йдуть проблеми знищення лісів та неякісної води, які турбують щонайменше 37% опитаних. Дещо менша частка українського населення переймається наслідками Чорнобильської аварії (33%) та актуальною в глобальному вимірі проблемою зміни клімату (28%).

● Більша частина населення України не розглядає екологічну складову як невід’ємну компоненту поняття «сталого розвитку» суспільства. Натомість, громадяни розуміють «сталий розвиток» переважно як результат зростання економіки або ВВП (47%). Щоправда, ще минулого року таке розуміння «сталого розвитку» поділяли щонайменше 52% опитаних. Водночас за останній рік дещо зросла частка тих, хто розуміє поняття «сталого розвитку» саме як «врівноваження інтересів економіки, екології та суспільства» – 34% проти 27% минулого року.

● У питанні про те, чи можливе економічне зростання держави без завдання шкоди довкіллю, думки респондентів поділилися: 46% опитаних вважають, що це можливо, тоді як 41% – що ні. При цьому 13% опитаних не змогли визначитись із цього питання. Примітно, що на Заході та в Центрі України у можливість економічного зростання без шкоди довкіллю вірять відчутно більше громадян (57% та 48% відповідно), ніж на Півдні та на Донбасі (37%).

● Оцінка екологічної ситуації на місцевому рівні носить стримано оптимістичний характер: 68% респондентів визначають її як цілком благополучну (13%) чи принаймні як нормальну (55%). В той же час чверть опитаних (25%) вважають екологічну ситуацію в своєму населеному пункті (місті/селі) не сприятливою, тоді як 3% характеризують цю ситуацію як взагалі кризову або критичну. В регіональному розрізі мешканці Заходу, Центру та Півдня України оцінюють екологічну ситуацію відчутно краще, ніж мешканці Сходу та Донбасу.

● У контексті розуміння населенням України поняття «екологічних прав» можна відзначити відносне нехтування саме демократично-правової складової цього поняття. Переважна більшість громадян, хоча й дещо менше в порівнянні із минулим роком, розуміє екологічні права суто як право «на безпечне для життя та здоров’я людини довкілля» (67%). При цьому значно менший сегмент населення України вкладає в поняття «екологічних прав» таке розуміння, як вільний доступ до правдивої інформації про стан навколишнього природного середовища (37%). Участь людей у розробці та здійсненні заходів щодо охорони довкілля або участь в обговоренні питань, що можуть впливати на екологічну ситуацію, відзначили в контексті «екологічних прав» лише 34% опитаних. Ще менше респондентів розуміють «екологічні права» як право судового оскарження порушення екологічних прав або оскарження дій чи бездіяльності посадовців щодо порушення цих прав громадян (25% та 24% відповідно). Нарешті, 23% опитаних вбачають у «екологічних правах» передовсім право об’єднання людей в громадські природоохоронні організації, тоді як 19% відзначають право на вільний доступ до правдивої інформації про стан довкілля.

● В українському суспільстві, очевидно, ще немає усталеної традиції захисту своїх екологічних прав нарівні із іншими правами. Про це свідчать відповіді майже третини респондентів, які визнали, що нікуди не звертатимуться в разі порушення їхніх прав на здорове та безпечне довкілля (31%). Близько чверті опитаних громадян звертатимуться передовсім до засобів масової інформації (26%) та дещо менше – до місцевих органів влади (24%). Примітно, що близько 14% громадян планують в разі порушення своїх екологічних прав звернутись передовсім до громадської організації. Водночас найменший сегмент респондентів вважає за доцільне звертатись до правоохоронних органів України: до суду (16%), до поліції (10%) чи прокуратури (7%).

● Результати проведеного опитування засвідчили вкрай низький рівень залученості громадян до екологічних ініціатив чи рухів. Так, активними учасниками екологічного руху визнали себе лише близько 2% населення України. Натомість відсутність будь-якого досвіду участі в таких рухах чи ініціативах визнали загалом 82% респондентів (минулого року таких було близько 90% опитаних). Щоправда в середовищі тих, хто не має досвіду участі в екологічних рухах, 28% опитаних висловили бажання долучитись в майбутньому до таких ініціатив.

● Позитивним сигналом є готовність населення України вживати деяких заходів в своєму побутовому, повсякденному житті, що можуть позитивно впливати на екологічну ситуацію чи бодай обмежувати негативний на неї вплив. Так, наприклад, економно використовувати світло, воду та електроприлади висловили готовність 71% опитаних. Близько половини від усіх респондентів готові купувати енергоощадну техніку (47%) та утеплювати власний будинок чи квартиру (52%). Дещо зросла частка тих, хто готовий для покращення екологічної ситуаціїсортувати побутові відходи - 45% опитаних проти 41% минулого року. Можна припустити, що популярність деяких з вище зазначених заходів продиктована не стільки глибокими екологічними переконаннями, скільки міркуваннями економічного характеру, та пов’язана передовсім із потребою економії на вартості житлово-комунальних послуг, які відчутно зросли в Україні протягом останніх років.

● Неоднозначні висновки можна зробити з результатів опитування стосовно екологічної культури населення України. З одного боку, абсолютна більшість опитаних – 63% - стверджують, що забирають з собою усе те сміття, яке утворилося на відпочинку у зелених зонах (у лісі, біля річки, озера тощо). Однак, з іншого боку, більше 43% респондентів в рамках опитування визнали, що спалюють суху рослинність, опале листя та побутове сміття біля свого будинку (на городі чи на дачі), чим відповідно забруднюють атмосферу.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ Більше детальна інформація за адресою http://www.epl.org.ua/events/2583-stavlennia-naselennia-do-pytan-okhorony-dovkillia



28.05.2016 manyava 0

ТОП користувачів