МГЕО "Наш дім - Манява" » Каталог статей » Сталий розвиток і вода.

Сталий розвиток і вода.

20.11.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

В даний час держави створюють умови для збереження, охорони та раціонального використання вод, приймаються міжнародні документи, програми тощо.

 Людство вже в кінці 70 – х років почало усвідомлювати проблеми щодо забезпечення людства якісною питною водою. Тому з 1981 р. по 1990 р. ООН було проголошено Міжнародне десятиліття Водопостачання і каналізації, однак цих заході не було достатньо.

У 2000 році на засіданні Генеральної Асамблеї ООН була прийнята Декларація Тисячоліття, у якій були визначенні Цілі розвитку тисячоліття. Цю Декларацію затвердили 189 країн світу. Серед основних заходів Декларації – поліпшення стану довкілля та сталий розвиток водних ресурсів

За даними ООН до 2025 року дві третини населення світу, або 5,5 млрд. людей, будуть жити в країнах, що відчуватимуть нестачу води. Щоб привернути увагу до цієї проблеми Генеральна Асамблея ООН оголосила 2003 – й рік Міжнародним роком питної води.

Рамкова Конвенція про охорону довкілля та сталий розвиток Карпат статтею 5 передбачає стале та інтегроване управління водними ресурсами та річковими басейнами. Згідно цієї статті Сторони, беручи до уваги гідрологічні, біологічні та екологічні особливості басейнів гірських річок:

1. Здійснюють відповідні заходи для сприяння політиці, що поєднує стале використання водних ресурсів та планування землекористування, маючи на меті спрямування політики та планів, заснованих на інтегрованому підході щодо управління річковими басейнами, визнаючи важливість попередження та контроль за забруднення чи повенями.

2. Проводять політику, спрямовану на стале управління поверхневими та підземними водними ресурсами, забезпечуючи достатнє постачання поверхневих та підземних вод належної якості, яке необхідне для сталого збалансованого та раціонального водокористування, а також обробку та знезараження стічних вод.

3. Проводять політику, спрямовану на збереження природних водотоків, джерел, озер та ресурсів підземних вод, а також на збереження та охорону водно болотних угідь, охорону від негативних природних та антропогенних явищ, таких як, повені та аварійне забруднення водних ресурсів.

4. В подальшому розробляють координовану або спільну систему заходів, дій та раннього попередження щодо транскордонних впливів на водний режим.

Для України проблема забезпечення питною водою населення існує досить давно. На сьогодні в Україні практично жодної поверхневої водойми за ступенем забруднення води, екологічним станом та основними санітарно – хімічними та мікробіологічними показниками не можна віднести до водойми першої категорії, з якої можна приготовити чисту питну воду. Загострюється проблема забруднення підземних вод. Через бактеріальне і хімічне забруднення грунтових вод у 50 % сільських колодязів вода не відповідає санітарним нормам. На доповіді 13 січня 2003 року Міністр екології та природних ресурсів В. Я. Шевчук підкреслив, що в Україні для забезпечення сталого водопостачання населення передбачено низкою програм загальнодержавного рівня:

-         Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (1997 р.);

-         Загальнодержавною програмою охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів (2001 р.) та іншими.

17 січня 2002 року було прийнято Загальнодержавну програму розвитку водного господарства, яка має забезпечити виконання більшості водних програм. Однак більшість програм практично не виконується. Зокрема, не виконано завдання з оновлення заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра.

Міністр виокремив кілька пріоритетів:

-         поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води;

-         будівництво нових та реконструкцію діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;

-         запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів, поліпшення їхнього екологічного стану.

27 листопада 2002 року Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав прийняв так званні роз'яснення про право на воду – Міжнародну Конвенцію про економічні, соціальні та культурні права. У передомові до Конвенції наголошується: “Право людини на питну воду є фундаментальним правом для життя і здоров'я. Забезпеченість достатньою кількістю безпечної питної води є неодмінною умовою реалізації всіх прав людини”.

Стаття 11.1 Конвенції визначає, що “вода є одним з прав людини”. Право людини реалізується через такі фактори:

1.      Достатність;

2.      Безпека;

3.      Доступність по засобах;

4.      Доступність;

Статті 2.1 Конвенції зобов'язує державні органи влади виконати заходи по поступовій реалізації прав на питну воду, прийнявши для цього відповідні правові, юридичні та інші заходи.


Коментарі (0)

Коментувати

Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /