Характеристика поверхневих вод Івано – Франківської області

Водні ресурси на території області формують і регулюють переважно ріки, загальна кількість яких становить 8286. Переважають малі річки. Великих рік всього 2 (Дністер і Прут). Загальний об'єм місцевого стоку в середній за водністю рік становить 4,33 млрд. м 3, а в маловодні до 1,9 млрд. м3. Крім рік, на території області є 3 водосховища (Бурштинське, Чечвинське, Княгинське) загальною площею 1670 га і об'ємом 62 млн. мм3, 6440 ставків, площа яких 2,5 тис. Га., об’єм 33 млн. м3.  Використовуються вони, в основному, для технічного водопостачання і риборозведення. Запаси підземних вод в області незначні – всього 0,2 км. кубічних, із яких для водопостачання щорічно використовуються 71,6 млн. м3.
Майже 2/3 території Івано – Франківської області зрошують води басейну Дністра і тільки південно – східна окраїна належить до басейну Пруту. Для Карпатських гір характерне сильне розгалуження, їх верхів’я починається  на абсолютних висотах 700 – 1800 м над р. м. , де річна сума атмосферних опадів становить 900 – 1500 мм. Падіння гірських річок у верхів’ях ( на висоті 700 – 1300 м над р. м.) досягає 100 м на км при глибинні в різу долини 700 м і більше, а при виході гір падіння становить 10 – 20 м на км, а глибина в різу 150 м. Ріки, що протікають в передгір'ї, відрізняються від гірських меншим падінням, менше глибокими і більш розробленими долинами.
Долини Карпатських рік вузькі і глибокі. Русла кам'янисті, звичайно положисті, вкриті галькою. Швидкість течії рік зумовлена нахилом поверхні. В верхів'ях Карпатських гір вона досягає 1 – 2 м за секунду, а під час сильних  паводків навіть і більше. Гідрологічний режим  карпатських гір дуже складний. Річний хід стоку і рівнів характерний різким коливанням, частими паводками, які спостерігаються у всі пори року: навесні – від танення снігу, влітку  і восени – від випадання сильних дощів, взимку – внаслідок раптових відлиг, які супроводжуються різким таненням снігу. Водоносні горизонти тісно пов'язані з русловими водами рік, за рахунок яких вони поповнюють свої запаси. Глибина дзеркала підземних вод складає 0,5 – 1,0 м. і більше, води не напірні. Дебіт криниць становить 2 – 3 м³/рік За солевим складом води переважно гідрокарбонатного – кальцієвого типу з мінералізацією 0,2 – 0,5 г/ дм³, м'які.
Басейн Дністра ( 8, 7 % від площі України) найбільший в Українських Карпатах. Він охоплює річки східних Українських Карпат і річки південно – західної частини Подільської височини.  Річка Дністре бере свій початок на південному заході В Бескидах, біля підніжжя гори Розлуч на висоті 750 м над р. м.  Основну роль у формуванні водності та рівнів відіграють гірські притоки, за рахунок яких формується 50 % річкового стоку. Карпатські ріки відіграють також домінуючу роль у формуванні паводків на Дністрі.. Верхнім та середнім ділянкам річки властиві інтенсивні ерозійні процеси, які обумовлюють високу мутність дністровської води. До приток Дністра відносяться такі річки: Бистриця Солотвинська, Бистриця Надвірнянська, Ломниця, Стрий, Свіча.
Свіча бере початок з хребта Вишківських Горган на висоті 1155 м над р. м. Загальна довжина ріки – 107 км, з них більше половини припадає на Карпатську частину де вона приймає численні притоки: Мізунка, Лужанка, Ломниця та інші.
Площа водозабору становить 1493 км². Загальний нахил – 8, 3 м/ км, а густота басейну досягає 1,3 км/ км². У верхів'я до злиття з Мізункою долина Свічі вузька з крутими схилами, часто трапляються розриви. Схили покриті густими лісами. Найвищим за розташуванням населення пунктом є село Тарасівка. До цього села річка тече майже поперек Карпатського хребта.
У місці злиття Свічі з річкою Сукіль нижче с. Солокова долина звужується до 2 км. і менше, правий берег вищий і покритий лісом, лівий дещо нижчий. Русло річки дуже звивається часто роздрібнюється на численні протоки. Ширина русла в межах Передкарпаття коливається у межах 20 –50 м., глибина не перевищує 1,5  м. Внаслідок схилів швидкість течії у Карпатській частині досягає 1,5 м/ секунду.
Лімниця – стікає з північних схилів г. Буштул, витоки її починаються на висоті близько 1150 м над р. м. За довжиною – це найбільша річка ( 122 км) з Карпатських притоків Дністра після Стрия. Площа водозабору становить 1430 км², а густота річкової сітки басейну – 1,2 км². Верхів’я Лімниці розташоване в одному з найвищих районів Горган. Тут вона має сильно розгалужену систему приток. Найбільшим верхнім населеним пунктом долини р. Лімниця є село Осмолода ( 717 м) До села Ясень Лімниця тече в північно – східному напрямку тобто впоперек Карпатських хребтів. Тут її долини порівняно вузькі, береги обривчасті, покрити лісами. Русло річки розбивається на ряд рукавів, дно кам’янисте. Біля Рожнятова долина Лімниці стає найширшою: тут вона приймає найбільшу притоку – річку Черву. Від Рожнятова річка знову тече в північно – східному напрямку аж до Дністра. Обидва береги долини високі, круті, порізані ярами. Схили переважно покриті лісами. Ширина русла в Передкарпатські частині становить 20 – 60 м., глибина 2 км.
Бистриця серед Карпатських гір має найбільший за площею. басейн в Івано – Франківській області. Загальна водозбірна площа басейну – понад 2520 км². Власне Бистриця, це невелика за довжиною ріка ( 17 км), є наче стовбуром, який розгалужується біля с. Вовченець ( за 4 км від Івано – Франківська) на три вітки ріки: Бистриця Солотвинська, Бистриця Надвірнянська та  Ворону, витоки яких починаються у Карпатах. Найбільша ріка Бистриця Надвірнянська (94 км, площа водозабору – 1580 км², густота 1,2 км². Ця річка бере свій початок на північному схилі г. Чорна Клева на висоті близько 1280 м. Найбільші її притоки Салатрук, Довжинець, Зелениця. Найвищим за розташуванням є населений пункт село  Бистриця. Майже до села Пасічна долина річки розширюється і біля Надвірної досягає 3 км. Від Надвірної до злиття її з Бистрицею Солотвинською ріка протікає у широкій долині. Русло річки розтікається на густу сітку рукавів. Швидкість течії значна і коливається від 2 м/ сек., в горах до 0,7 м/ сек.
Бистриця Солотвинська (довжина 82 км, площа 795 км², густота км/ км²). Стікає з найвищої частини Горган – гори Сивуля. Від с. Пороги долина розширюється і біля Солотвини досягає 2 км. У межах річки долина дуже широке, лівий берег її високий та крутий.
Обидві річки характерні надто нестійким режимом, частими паводками. Модуль стоку коливається від 12 – 14 л/ сек., в горах до 10 л/ сек.
Власне Бистриця протікає біля краю Покутської височини, правий берег її долини дуже високий і круто спадає до ріки.
Найбільшими притоками Бистриць є: річки Ворона, Манявка, Саджавка, Радчанка.
Басейн Дунаю займає південні та південно – східні схили Східних Карпат, Закарпаття і південно – західну окраїну Причорноморської низовини. Сюди належить річки басейнів Тиси, Серету, Прута. Середня густота річкової мережі – 1,12 км/км² ( у Карпатах – до 1,7 км/км²).
В Український Карпатах розташовані верхні ділянки трьох великих лівобережних приток Дунаю – Тиси, Пруту, Серету. Територія Карпат у межах басейну Дунаю є найбільш водозабезпеченою в Україні:: в середньому на 1 км² площі тут припадає понад 600 м³ річного стоку. Саме тут найгустіша річкова мережа: на 1 км² у горах припадає від 1 до 1,8 км, а в передгір’я – 0,5 – 0,6 км. водотоків. Тільки в басейні Тиси нараховується понад 9 тис. маленьких річок, струмків та потічків, у басейнах Пруту, Черемошу – понад 6 тисяч. В межах території Івано – Франківської області найбільшою притокою Дунаю є Прут. Це лівобережна притока річки. Загальна протяжність річки прут 910 км. і площа басейну близько 27500 км².
У межах області від витоку до міста Снятин Прут має довжину 150 км. Джерела Пруту починаються на північних схилах Чорногорського хребта на висоті понад 1750 м над р. м. До Делятина Прут пересікає Горгани. Від Дилятина річка повертає на схід в межах Передкарпаття і тече в численні притоки, які стікають з Карпат.
Режим Пруту характерний частими паводками в усі пори року. Найбільше підняття води у літній період внаслідок сильних дощів в горах.
Стік Пруту досить великий, наприклад біля м. Яремча витрата становить 13,7 м³/ сек. Льодовий режим тут як і на інших Карпатський річка надто не стійкий. Ріка замерзає в кінці грудня і на початку січня. Середня тривалість льодоставу близько 45 – 50 днів.
Звислим, порожистим потоком пробивається Прут з гір, утворюючи численні водограї – водоспади. Саме тут міститься основна водозбірна площа річки. На цій території налічується близько 40 приток річки, найбільшими з яких є Черемош, Рибниця, Пистинка, Лючка. Долина середнього та нижнього Пруту щільно заселена. Найбільші міста – Коломия та Чернівці.
Річка Черемош майже не виходить за межі області, за винятком правих притоків. Черемош утворений двома річками – Чорний Черемош, який стікає з північних схилів Чевчинських гір (довжина 85 км), і Білий Черемош, який бере початок також в Чевчинах (довжина 50 км). Обидві річки охоплюють гуцульські Карпати. У Верховинському районі біля села Устеріки на висоті 455 метрів над р. м. вони зливаються утворюючи Черемош. Загальна площа водозабору Черемоша досягає 2565 км, а густота річкової сітки 1,10 км/ км². Чорний і Білий Черемош – типово гірські річки з дуже великими нахилами і значною швидкістю течії (1,5 м/ сек.). Долини їх вузькі  і глибокі, схили вкриті лісом. Річка є умовним кордоном між Івано – Франківською та Чернівецькою областями. Чорний Черемош майже вдвічі довший і значно стрімкіший за Білий.
Річки Рибниця і Пристинка беруть початок в Покутських Карпатах на порівняно невеликій висоті ( близько 600 – 800 м) і переважно протікають по горизонтальному Передкарпатті. Долини їх широкі (0,5 – 1 км) , покриті луками.
Озер на території Карпат дуже мало. Більша частина озер є заплавними. Розміри їх невеликі, живляться за рахунок річок. У сухий період вони часто висихають, або перетворюються в болота. Цей тип озер трапляється у заплавах майже всіх великих річок Передкарпаття. Крім цього поширені штучні озера. Вони відіграють велику роль у регулюванні стоку річок. Поширені вони на всіх ріках. Найбільші ставки є в долинах річки Гнила Липа (Бурштинське водосховище, площа 1260 га), Чечвинське (площа 35 га). Досить поширений у Карпат карстовий тип озер у районі Городенки.



14.06.2008 manyava 0

ТОП користувачів