МГЕО "Наш дім - Манява" » Каталог статей » Обласна програма охорони навколишнього природного середовища до 2010 року

Обласна програма охорони навколишнього природного середовища до 2010 року

22.06.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

Обласна програма охорони навколишнього природного середовища до 2010 року

Обласна програма охорони навколишнього природного середовища до 2010 року (далі ─ Програма) розроблена відповідно до Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених Постановою Верховної Ради України від 05.03.1999 р. № 137-8/99, Постанови Верховної Ради України від 07.12.2000 р. № 2130-III «Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання екологічного законодавства в Україні, напрямів реалізації та вдосконалення екологічної політики», розпорядження голови облдержадміністрації від 03.03.2006 р. № 110 «Про розробку проекту Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в області до 2010 року».

Програма розроблена згідно з Положенням про порядок розроблення екологічних програм, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.1993 р. № 1091.

1. Обґрунтування доцільності розроблення та реалізації Програми

Необхідність розроблення Програми викликана невідповідністю стану навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області сучасним вимогам до якості довкілля та середовища проживання населення, а також необхідністю координації зусиль з метою оптимізації його стану. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в області становлять 147 кг у розрахунку на одиницю населення, що є п’ятим показником по Україні після Донецької, Дніпропетровської, Луганської та Запорізької областей. У катастрофічному стані перебуває більшість очисних споруд області. Зокрема, зі 118 комплексів очисних споруд, що розташовані на території області, у задовільному стані перебувають лише 17, у доброму – 1. Через низьку якість очищення води у поверхневі водойми щорічно потрапляє близько 28,8 млн.м3 недостатньо очищених стічних вод та 1,7 млн.м3 неочищених стічних вод. Надзвичайно складною є проблема утворення та знешкодження промислових та побутових відходів. Практично не вирішується питання використання ресурсноцінних відходів, на низькому рівні перебуває питання створення потужностей для їх переробки та утилізації.

2. Основна мета Програми і термін її реалізації

Основна мета програми – покращення стану довкілля в області шляхом зменшення об’ємів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зменшення скидів забруднених стічних вод у водойми та зменшення негативного впливу промислових і побутових відходів на довкілля.

З метою виконання Програми за всіма напрямами розробляються заходи у розрізі об’єктів з визначенням черговості і конкретного обсягу робіт та їх вартості, здійснюється прогноз екологічної ситуації та аналізується хід виконання проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних та експлуатацій-них робіт.

3. Характеристика сучасного екологічного стану на території області

Водні ресурси

У зв’язку із зменшенням обсягів використання води у народному господарстві, головним чином за рахунок промисловості, протягом останнього часу мала місце тенденція до зменшення обсягів скидів зворотних вод у водойми області. При цьому основними забруднювачами поверхневих вод області є КП «Івано-Франківськводоекотехпром» (скид недостатньо очищених стічних вод у 2005 році становив 21,1 млн.м3), ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (5,146 млн.м3) та ТзОВ «Уніплит» (0,984 млн.м3).

За даними гідрохімічних досліджень поверхневих вод області якісний стан води р. Дністер в межах області протягом останніх п’яти років характеризується сталими показниками забруднення. Певне зниження рівня забруднення ріки пояснюється зменшенням обсягів водовідведення забруднених стоків, починаючи з 1992 року.

Необхідно зауважити, що більша частина антропогенного навантаження на водотоки області припадає на малі річки – притоки Дністра, в басейні якого розміщується більшість водокористувачів області. Так, останнім часом значно погіршилася якість води у р. Сівка, в яку, крім дренажних вод Домбровського кар’єру, потрапляють теплообмінні води виробничих підрозділів ЗАТ «Лукор» (м. Калуш). Як наслідок, концентрація органічних забруднень за БСКп, показники мінералізації, вмісту хлоридів, магнію і заліза в районі селища Войнилів Калуського району постійно більше ніж удвічі перевищують гранично-допустимі. Якісний стан р. Ворона останнім часом дещо покращився за рахунок реконструкції і переоснащення ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», хоча концентрація органічних забруднень за БСКп надалі перевищує допустиму норму у 2 рази. Якість води в р. Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська, які є джерелом питного водопостачання м. Івано-Франківська, загалом відповідає санітарним вимогам, однак в період проходження повеней і паводків спостерігається перевищення ГДК за БСКп, залізом та завислими речовинами. Водночас, через неефективну роботу комплексу біологічної очистки погіршився якісний стан води р. Бистриці нижче випуску стічних вод м. Івано-Франківська.

Протягом останніх п’яти років триває інтенсивне забруднення стічними водами ТзОВ «Уніплит» притоки Свічі – р. Саджавка (БСКп – 258 О2 /дм3, вміст азоту амонійного – 5,3 мг/дм3, заліза – 3,4 мг/дм3, розчиненого кисню – 2,2 мг/дм3).

Якісний стан верхньої течії р. Прут в межах області, незважаючи на певне покращення, залишається незадовільним за рахунок високого вмісту органічних забруднень та заліза, які в у контрольному створі м. Яремчі сягають відповідно 3,9 О2 /дм3 та 0,44 О2 /дм3, перевищуючи гранично-допустимі показники.

Атмосферне повітря

Основними забруднювачами атмосферного повітря на території області є підприємства-виробники електроенергії, газу та води, викид яких становить близько 87% від валового обсягу викидів по області, а також автотранспорт (20%). На підприємства обробної та видобувної промисловості в середньому припадає по 2% викидів. Загалом в межах області викиди в атмосферне повітря здійснюють близько 200 промислових підприємств.

Найбільшу частку у структурі викидів становлять сполуки сірки (близько 71,8% всіх викидів по області), тверді завислі частинки (13,6%) та сполуки азоту (6,8%). Загалом протягом року в атмосферне повітря регіону потрапляє близько 200 тис. тонн забруднюючих речовин. За щільністю викидів (18 т/км2) область займає п’яте місце в Україні.

Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря на території області є Бурштинська ТЕС, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», ВАТ «Івано-Франківськцемент» та ін.

Земельні ресурси

Загальний земельний фонд області становить 1392,7 тис. га. Менше половини (46,5%) території зайнято сільськогосподарськими землями, майже стільки ж (45,7%) – лісами та іншими лісовкритими площами, 4,3% становлять забудови, 0,2% – болота, 1,6% – інші землі та 1,7% – території, зайняті водою.

Аналіз даних сучасного стану і співвідношення угідь свідчить про те, що найбільші порушення відбулися в передгірських і рівнинних районах. Ступінь сільськогосподарської освоєності території тут коливається в межах відповідно 53-62% і 63-76%. Загальна розораність перевищує межу екологічної збалансо-ваності як у рівнинних (54%), так і в передгірських районах (43%). Сільсько-господарська освоєність гірських районів нижча – в середньому 30% при загальній розораності території 12% і розораності сільськогосподарських угідь 41%.

Однією з найбільших екологічних проблем, пов’язаних з розорюванням земель на схилах з кутом нахилу поверхні більше 5°, відсутністю системи протиерозійних заходів на сільськогосподарських угіддях тощо, є розвиток ерозійних процесів і зниження родючості ґрунтів. Загалом площа еродованих земель на території області становить 130,0 тис. га, у т. ч. 98,0 тис. га ріллі.

Стан утилізації та захоронення відходів

За даними державної статистичної звітності на території області накопичено 46,9 млн.т відходів (1,6% накопичених в Україні відходів), у т.ч.:

1-го класу небезпеки – 11 тис.т (гексахлорбензол, ТзОВ “Оріана-Галев”, м.Калуш);

2-го класу небезпеки – 1 тис.т (відпрацьовані неорганічні кислоти ЗАТ “Лукор”, непридатні пестициди – 180 т);

3-го класу небезпеки – 37,9 тис.т (нафтошлами НГВУ “Долина-нафтогаз”– 5 тис.т, плав солей ЗАТ “Завод ТОС” – 5 тис.т, гальваношлами ─ 1,6 тис.т, у т.ч. ВАТ “Коломиясільмаш” – 1 тис.т, відходи виробництва калійних добрив ВАТ „Оріана” – 19 тис.т);

4-го класу небезпеки – 46,8 млн.т (зола та шлаки Бурштинської ТЕС – 28 млн.т, галіти, мул ВАТ „Оріана” – 15 млн.т, ТПВ – 1 млн.т).

Щороку на території області утворюється 15,5 тис.т відходів 2-3 класів небезпеки, 700 тис.т малонебезпечних (золи, шлаку), 120 тис.т. твердих побутових відходів, 40 тис.м3 тирси. З них захоронюється 600 тис.т/рік. Промислові відходи накопичуються у 59 накопичувачах, які займають загальну площу 500 га, побутові – на 27 полігонах твердих побутових відходів у містах та селищах.

Відсутність системи роздільного збору твердих побутових відходів призводить до вивезення вторинних матеріальних ресурсів (поліетилен, ПЕТ пляшки, складська тара, папір) на звалища. Органами місцевого самоврядування майже не вирішується питання виділення земельних ділянок під полігони для ТПВ в сільських населених пунктах. Як наслідок, майже 40% сільських населених пунктів не мають відведених ділянок для вивезення твердих побутових відходів.

Проблемним питанням, насамперед у гірських районах (Косівському, Верховинському, Яремчанській міській раді)є утилізація відходів лісопильно-деревообробних виробництв, які належать до 4-го класу небезпеки. Більшість з них складують відходи на своїй території, а іноді і в руслах річок. Загалом в області діє понад 500 деревообробних підприємств, на яких щороку утворюється 40 тис. м3 тирси.

Природні території з особливим статусом охорони 

Основу природно-заповідного фонду області становлять природний заповідник «Горгани» площею 5,3 тис.га, 3 національні природні парки (Карпатський, Галицький та «Гуцульщина»), загальна площа яких становить 97,5 тис.га (49,7% площі всіх заповідних об’єктів області), 2 регіональні ландшафтні парки (Дністровський та Поляницький) загальною площею 38,4тис.га; 60 заказників загальною площею 45,8 тис.га, з них 10 – загально-державного значення площею 5,4 тис.га, 50 – місцевого значення площею 40,4 тис.га.

Найвищий відсоток заповідності в Косівському (55,4%), Галицькому (20,1%), Городенківському (19,2%), Верховинському (17,1%), та Долинському (10,6%) районах. У Коломийському, Рогатинському та Снятинському районах відсоток заповідності становить менше одиниці. На даному етапі підготовлено матеріали на створення на території області 15 нових природно-заповідних об’єктів загальною площею 31,2 тис. га.

4. Основні напрями дій для досягнення кінцевої мети Програми

Основними напрямами Програми є зменшення забруднення компонентів довкілля, насамперед, поверхневих вод та атмосферного повітря, а також поводження з відходами (раціональне використання і зберігання промислових та побутових відходів).

Крім того, передбачається реалізація заходів в інших напрямах природоохоронної діяльності, зокрема тих, які не передбачені діючими в області програмами *. При цьому останні носять другорядний характер.

5. Етапи вирішення завдань Програми і терміни їх виконання

Програму планується виконати в один етап у період з 2006 по 2010 роки із здійсненням першочергових заходів щодо покращення якості поверхневих вод, атмосферного повітря та зменшення негативного впливу відходів на довкілля.

6. Комплекси заходів, що повинні здійснюватися на кожному з етапів

6.1. Охорона і раціональне використання водних ресурсів

─ ремонт та реконструкція існуючих очисних споруд. Послідовність реалізації заходів з відновлення роботи очисних споруд визначатиметься при формуванні щорічних переліків природоохоронних заходів для фінансування з Державного та місцевого фондів охорони навколишнього природного середовища за підсумками інвентаризації наявних потужностей з очищення стоків;

– будівництво очисних споруд в населених пунктах області, де вони взагалі відсутні. З метою вирішення питання забезпечення населених пунктів очисними спорудами передбачається щорічне будівництво 2-3 комплексів очисних споруд на території області шляхом співфінансування за участю фондів охорони навколишнього природного середовища, місцевих бюджетів, власних коштів підприємств та інших суб’єктів;

– будівництво, розширення та реконструкція систем роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд на них, систем водопостачання з замкнутими циклами для потреб технічного водопостачання стічних вод після їх відповідного очищення і оброблення, оборотних систем виробничого водопостачання, систем послідовного і повторного використання води, а також споруд для збирання, очищення та використання вод поверхневого стоку у системах водопостачання;

– придбання насосного і технологічного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості на комунальних каналізаційних системах тощо;

– створення водоохоронних зон з комплексом заходів, спрямованих на запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів, а також винесення об’єктів забруднення з прибережних смуг.

6.2. Охорона атмосферного повітря

– ремонт, реконструкція та встановлення пиловловлюючого обладнання на енергетичних та промислових підприємствах області;

– впровадження технологій, що забезпечують запобігання виникненню, зниження рівня впливу чи усунення факторів забруднення атмосферного повітря. При цьому особлива увага повинна надаватись використанню альтернативної енергетики.

6.3. Охорона і раціональне використання земельних ресурсів

– будівництво, розширення та реконструкція протиерозійних, гідро-технічних, протикарстових, берегоукріплювальних та інших споруд, а також проведення заходів із захисту від підтоплення і затоплення, направлених на запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів, усуненню або зниженню до допустимого рівня їх негативного впливу на території і об’єкти;

– рекультивація порушених земель.

6.4. Охорона і раціональне використання надр

– будівництво, розширення та реконструкція комплексів для закладки відпрацьованих, відкритих та підземних гірничих виробок;

– проведення заходів з рекультивації відпрацьованих площ видобування корисних копалин;

– заходи, які здійснюються з метою застосування раціональних екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин.

6.5. Збереження природно-заповідного фонду

– розроблення проектів створення територій і об’єктів природно-заповідного фонду та організації їх територій;

– резервування територій для заповідання;

– створення банків і центрів генетичного матеріалу тварин і рослин, які знаходяться під загрозою зникнення;

– здійснення заходів щодо відновлення корінних природних комплексів на заповідних територіях;

– придбання спеціального обладнання, транспортних засобів і засобів зв’язку, віднесених до організації заповідників та інших природоохоронних установ.

Весь перелічений комплекс заходів стосується, насамперед, об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

6.6. Раціональне використання та зберігання промислових і побутових відходів

– створення потужностей з переробки та утилізації відходів, в т. ч. за участю суб’єктів підприємницької діяльності;

– придбання машин для збирання, транспортування, перероблення, знешкодження і складування відходів;

– будівництво, розширення та реконструкція комплексів, спеціалізованих полігонів та інших об’єктів для знешкодження та захоронення непридатних для використання пестицидів, шкідливих і токсичних промислових та інших відходів;

– спорудження установок для утилізації відходів лісозаготівельної та деревообробної промисловості.

6.7. Екологічна освіта, участь у діяльності міжнародних організацій

– проведення науково-технічних конференцій і семінарів, організація виставок та інших заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

– видання поліграфічної продукції з екологічної тематики;

– забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій природо-охоронного спрямування;

– організація і здійснення робіт з екологічної освіти, висвітлення передового досвіду в засобах масової інформації.

Окремо необхідно виділити питання впровадження екологічного менеджменту на промислових підприємствах області, як це передбачено міжнародними стандартами серії ISO 14000, та сприяння екологічно чистому виробництву.

7. Орієнтовні розрахунки вартості реалізації програми та джерела її фінансування.

Фінансування Програми передбачається головним чином за рахунок власних коштів підприємств, а також Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища. Крім того, планується широке залучення міжнародної допомоги шляхом впровадження проектів співфінансування.

Орієнтовні розрахунки вартості запланованих заходів та пропозиції щодо джерел їх фінансування наведено у додатках 1 та 2.

8. Очікувані результати реалізації заходів Програми та їх відповідність головній меті, прогнозна характеристика стану навколишнього природного середовища за етапами реалізації програми

Очікується, що в результаті реалізації Програми в області буде:

– забезпечено очисними спорудами міста і селища області, а також приведено у відповідність до сучасних вимог існуючі очисні споруди;

– під’єднано максимальну кількість промислових і соціально-культурних об’єктів до систем очищення води;

– впроваджено технології, що забезпечують запобігання виникненню, зниження рівня впливу чи усунення факторів забруднення атмосферного повітря на об’єктах з високим рівнем валового викиду в атмосферу;

– буде приведено у відповідність до діючого законодавства стан полігонів твердих побутових відходів;

– створено відповідні потужності для переробки та утилізації відходів, які утворюються на території області.

9. Механізм реалізації Програми і контролю за її виконанням

При реалізації Програми основну увагу передбачається зосередити на питанні комплексного вирішення екологічних проблем на території області, в т.ч. в частині її фінансово-економічного забезпечення. Планується перейти від тактики ліквідації негативних наслідків антропогенного впливу до тактики запобігання їм. При цьому передбачається ширше, у порівнянні з попереднім періодом, залучення коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та міжнародної фінансової допомоги до фінансування зазначених об’єктів.

Управління процесом виконання Програми здійснюється обласною державною адміністрацією і державним управлінням екології та природних ресурсів в області.

Для координації роботи з виконання заходів Програми створюється Координаційна рада, до складу якої входять керівники головного управління економіки облдержадміністрації, державного управління екології та природних ресурсів в області, головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, головного управління промисловості та розвитку інфраструктури, управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, головного управління правової роботи та внутрішньої політики, головного фінансового управління облдержадміністрації.

Координаційну раду очолює перший заступник голови облдерж-адміністрації. Координаційна рада визначає пріоритетні напрями виконання Програми, готує пропозиції щодо щорічного фінансування заходів, передбачених Програмою. Склад Координаційної ради наведено в додатку 3.

Контроль за виконанням Програми покладається на обласну державну адміністрацію і державне управління екології та природних ресурсів в області.


Коментарі (0)

Коментувати

Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /