МГЕО "Наш дім - Манява" » Каталог статей » Про Скит

Про Скит

20.11.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

Велике село Манява (3.5 тис. жителів) розташоване на берегах річки Манявки. Воно стало відомим завдяки православному монастирю Манявський скит, що сховався в густому лісі на правому березі річки.
За легендою скит заснували ченці, що втікали на початку 1240-х років із розореної ордами хана Батия Києво-Печерської лаври. Через півтораста років татари добралися і сюди, знищивши культовий притулок. Відродження скиту почалося в 1608 році, коли в ці місця прийшов чернець-схимник, уродженець Тисмениці і випускник Острозької академії Іов Княгиницький, що прожив до цього 12 років в Афонському монастирі, що у Греції. В 1611 році був заснований скит, що вже через десятиліття отримав самоврядування і незалежність.
ХVІІ і ХІІІ ст. стали часом розквіту і слави монастиря. Скиту підпорядковувались понад 500 православних монастирів Польщі, Болгарії, Румунії. Він мав статус трибуналу при виборах Львівських православних єпископів і виданні церковних книг. Авторитет монастиря був дуже високий навіть серед католиків – його патронували Потоцькі, а пожертви надходили навіть від польських королів.
У скиті відповідно до заповіту похований гетьман Іван Виговський, а в’їзна вежа-дзвіниця побудована на кошти легендарного корсунського полковника С. Морозенка. Ченці викуповували з татарського полону співвітчизників, навчали дітей у відкритих при монастирі школах - богословській та іконописній, якою кілька років керував знаменитий український художник, ієромонах І. Кондзелевич. В 1724 році кримські татари після довгої облоги розгромили монастир. Він знову відродився, але в 1785 році Манявський скит, останній бастіон православ'я в Західній Україні, був закритий Австрійською владою за настійним проханням конкурентів – греко-католицьких священиків-василіан. Багатообіцяюча легенда говорить, що, залишаючи монастир, ченці сховали в численних підземних приміщеннях незліченні багатства. В 1970-ті роки напівзруйнований монастир вирішили перетворити на музей і провели капітальну реконструкцію: відновлені Висока та інші вежі скиту, стіни, келії і господарські будівлі. У 1998 році скит повернули у лоно православ’я, а в 2003 році на старому фундаменті відбудована дерев'яна Хрестовоздвиженська церква.
За 380 метрів від скита, якщо піднятися вверх крутосхилом, можна побачити Блаженний камінь - унікальний, створений самою природою кам’яний грот. Перші відомості про камінь сягають ХІІІ ст. На вигляд – це кам'яна брила, що нагадує пащу велетенського звіра. З середини пащі тоненькою цівкою витікає вода. За давньою легендою у гроті Блаженного каменя поселилися двоє ченців. І жили вони тут, аж доки не був збудований скит, довго і багато молилися у своїй обителі, тому і набрала вода, що витікає з-під каменю, цілющих властивостей. А зцілює вона тіла і душі тих, хто живе з вірою у серці. Щороку Блаженний камінь відвідують тисячі туристів.
У декількох кілометрах від скиту вверх за течією річки розташований Манявський водоспад. Він є найвищим у Карпатах - висота падіння води досягає 18 метрів.


Коментарі (0)

Коментувати

Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /