Статистичне спостереження

Проблема інформаційного забезпечення є першочерговою не лише для статистичного дослідження, а й для будь-якої сфери діяльності.
Статистичне спостереження — початкова стадія статистичного дослідження. Це планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбуваються в різних сферах життя, через їх реєстрацію за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології. Воно відрізняється від інших методів збирання даних характером і масовістю даних та способами їх отримання. Одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається відповідна інформація. Статистичне спостереження проводиться відповідно до плану статистичного спостереження, що містить програмно-методологічні та організаційні питання. Програмно-методологічна частина плану — це визначення мети, встановлення об' єкта та одиниць спостереження, складання програми спостереження. Мета спостереження — отримання статистичних даних, які є підставою для узагальнення характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Об'єкт спостереження — це сукупність явищ, що вивчається в процесі спостереження. Одиниця статистичного спостереження — це складовий елемент об' єкта спостереження, носій ознак, що підлягають реєстрації в процесі даного спостереження. Програма спостереження — це перелік питань, на які планують дістати відповіді в процесі спостереження відносно кожної одиниці спостереження. Організаційна частина плану статистичного спостереження являє собою перелік заходів, які забезпечують успішне виконання роботи зі збирання й обробки матеріалів. Місцем спостереження вважають пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Час спостереження — це час, до якого належать дані спостереження. З точки зору організації статистичного спостереження розрізняють три основні організаційні форми спостереження та реєстри.
Розбіжність між даними спостереження і дійсними значеннями показників, що вивчаються, називається помилками спостереження, які можна класифікувати на кілька груп.
Відповідно до Закону України «Про державну статистику» (ст. 9) статистичні спостереження в нашій країні проводяться органами державної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень. Державні статистичні спостереження проводяться органами державної статистики відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України плану державних статистичних спостережень або за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України. Інші статистичні спостереження проводяться відповідно до Положення про проведення статистичних спостережень та надання органами державної статистики послуг на платній основі, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Органи державної статистики зобові язані організовувати і проводити статистичні спостереження за соціально-економічними і демографічними процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах.
Задля забезпечення держави і суспільства інформацією Державний комітет статистики України за участі інших центральних органів виконавчої влади та зацікавлених організацій щорічно розробляє план державних статистичних спостережень, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Державні статистичні спостереження виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статистична інформація, отримана у процесі державних статистичних спостережень, а також первинні дані, отримані у процесі інших статистичних спостережень, є державною власністю, що знаходиться в оперативному управлінні органів державної статистики, які володіють, використовують і розпоряджаються цією статистичною інформацією, визначають правила її збирання, поширення, збереження, захисту та використання.
Спостереження є фундаментом статистичного дослідження. У процесі спостереження формуються дані, які на наступних етапах підлягають обробці й аналізу. Якщо статистичне спостереження проведено недбало, з порушенням вимог статистичної методології, а одержані відомості невірогідні, то, хоч би як добре вони були опрацьовані, результати статистичного дослідження будугь низької якості, не відображатимуть дійсного стану явищ і процесів, оскільки недоліки первинних матеріалів не можуть бути усунуті навіть найдосконалішою їх обробкою. Тобто від якості даних спостереження залежать результати подальшого статистичного дослідження. Тому вони мають відповідати певним вимогам.
Перша вимога — це вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. Вірогідність даних статистичного спостереження забезпечується багатьма умовами. Це компетентність працівника, який здійснює спостереження, досконалість інструментарію (бланки, інструкції, система оціночних показників), зацікавленість і готовність об' єкта та ін.
Друга вимога — це повнота даних як за їх обсягом, так і по суті. Повнота забезпечується, по-перше, охопленням одиниць досліджуваної сукупності, по-друге, системним добором кількох взаємозалежних ознак явища, і по-третє, при вивченні явища у часі повнота передбачає отримання даних за максимально тривалі періоди.
Третя вимога — своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність.
Четверта вимога — порівнянність даних у часі або у просторі. Дані мають бути порівнянними: за складом сукупності (забезпечення зі ставності показників при структурних зрушеннях — змінах у складі елементів досліджуваної сукупності); за одиницями вимірювання; за методикою збирання даних та обчислення статистичних показників; за територіальною належністю одиниць.
П'ятою вимогою є доступність даних. Доступ до статистичної інформації забезпечується через: систематичну публікацію її в друкованих виданнях; поширення її засобами масової інформації; безпосереднє її надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування, іншим юридичним і фізичним особам. Порядок та умови доступу до статистичної інформації визначаються в ст. 24 Закону України «Про державну статистику».
Одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається відповідна інформація. В Україні діють дві системи: централізована (загальнодержавна) та децентралізована (відомча, окремих економічних структур). Централізована система збирання має ширші можливості для якісного спостереження: наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення тощо. Проте децентралізована система є оперативнішою завдяки меншій тривалості часу між збиранням даних і використанням готової статистичної інформації.
Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:
1. Підготовка спостереження — найвідповідальніший етап, оскільки тут постають і вирішуються основні методологічні та організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. Тобто на першому етапі складається докладний план статистичного спостереження.
2. Реєстрація статистичних даних. На цьому етапі здійснюється безпосередній процес збирання даних, який потребує чіткої взаємодії, с координованості всіх виконавчих служб. Від якості збирання залежать точність, повнота, вірогідність та своєчасність статистичної інформації.
Формування бази даних. Цей етап передбачає контроль та накопичення даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних.
Статистичне спостереження проводиться відповідно до плану статистичного спостереження, що містить програмно-методологічні й організаційні питання. План статистичного спостереження включає широке коло питань методики та організації збирання статистичної інформації, контролю її якості і вірогідності.
Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
Розробка програмно-методологічних питань плану спостереження полягає в науково-практичному обґрунтуванні та визначенні суті явища, умов його формування та прояву.
Комплекс програмно-методологічних питань може бути поданий у послідовності їх появи та розв'язування (рис. 3.1).
Для чого?
Мета спостереження
Що?
Об'єкт спостереження
Складові?
Одиниця сукупності
Носії інформації?
Одиниця спостереження
Джерела інформації?
Звітна одиниця
На які питання дістати відповідь?
Програма спостереження
Рис. 3.1. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
Програмно-методологічна частина плану — це визначення мети, встановлення об'єкта та одиниць спостереження, складання програми спостереження.
Мета спостереження — отримання статистичних даних, які є підставою для узагальнення характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Вона формулюється ясно, чітко, конкретно з урахуванням завдань статистичного спостереження.
Відповідно до мети визначають об' єкт і одиниці спостереження. Об' єкт спостереження — це сукупність явищ, що вивчаються в процесі спостереження. Чітке визначення суті та меж об'єкта дає змогу запобігти різному тлумаченню результатів спостереження. Для цього застосовуються цензи. Ценз — це набір певних кількісних обмежувальних ознак, за допомогою яких ті чи інші об' єкти відносять до досліджуваної сукупності.
Щоб грамотно і методично правильно визначити об'єкт спостереження, в плані мають обумовлюватись його матеріальні, адміністративно-правові, територіальні та часові межі, в яких проводитиметься спостереження. Характерною особливістю об'єкта статистичного спостереження є те, що його не можна вивчати в цілому. Вивчення об' єкта передбачає виділення в його складі окремих одиниць, які підлягають спостереженню.
Об' єкт спостереження як сукупність складається з окремих одиниць. Одиницею сукупності може бути підприємство, людина, факт, предмет, процес тощо. Одиниця статистичного спостереження — це складовий елемент об' єкта спостереження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації в процесі даного спостереження. Вибір об' єкта та одиниць спостереження залежить від мети і конкретних умов проведення спостереження. Так, наприклад, студенти як об' єкт спостереження можуть бути вивчені на рівні навчального закладу, факультетів, курсів, академічних груп та окремих студентів. Таким чином, одиницю спостереження можна назвати складовим елементом об' єкта спостереження, про який роблять окремий запис і ознаки якого реєструються під час спостереження.
Від одиниці спостереження слід відрізняти звітну одиницю. Звітна одиниця — це джерело інформації, тобто елемент сукупності, від якого мають одержати відомості про одиниці спостереження. Якщо елемент об'єкта спостереження є одночасно і носієм ознак, що підлягають реєстрації, і джерелом отримання інформації, то одиниця спостереження і звітна одиниця збігаються. Можливі ситуації, коли одиниця спостереження і звітна одиниця не збігаються. Так, при проведенні перепису промислового устаткування одиниця спостереження — одиниця устаткування, оскільки реєструються ознаки, що відносяться до верстата чи механізму, а звітною одиницею є окреме промислове підприємство, від якого одержують інформацію.
Після визначення носіїв ознак і джерел інформації складають програму спостереження. Програма спостереження — це перелік питань, на які планують дістати відповіді в процесі спостереження відносно кожної одиниці спостереження. Програма статистичного спостереження має бути підпорядкована меті та завданням дослідження і включати лише ті питання чи ознаки, що відображають суть явищ, які вивчаються. При цьому редакція запитань має бути конкретною і ясною. Складається такий перелік запитань, який за мінімуму залучених даних дає максимум інформації.
Для реалізації програми статистичного спостереження розробляється статистичний інструментарій. Статистичний інструментарій — це набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз'яснень щодо проведення спостереження, реєстрації даних.
Статистичний формуляр — це обліковий документ, що містить адресну характеристику об' єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичні формуляри можуть мати форму статистичного звіту, переписного або опитувального листа, анкети, картки або простого бланка.
Застосовують індивідуальний (картковий) та списків формуляри. В індивідуальному формулярі записують відомості лише про одну одиницю спостереження, у формулярі-списку — про певну їх множину. Спискова форма статистичного формуляра більш економічна, ніж індивідуальна, і зручніша для перевірки та машинної обробки.
Забезпечити правильні відповіді на поставлені в статистичному формулярі запитання допомагає інструкція, тобто сукупність роз' ясень і вказівок щодо програми спостереження. Залежно від складності програми спостереження інструкція може бути окремим документом або написана на формулярі спостереження. Коротка і чітка інструкція забезпечує успішне проведення спостереження.
Організаційна частина плану статистичного спостереження являє собою перелік заходів, які забезпечують успішне виконання роботи зі збирання й обробки матеріалів. Організаційний план статистичного спостереження визначає місце, час і органи спостереження, календар спостереження, графік підготовки та інструктажу кадрів, джерела і способи одержання даних, матеріально-технічну базу спостереження, систему контролю результатів спостереження (рис. 3.2).
Організаційні питання тісно пов'язані з програмно-методологічними і залежать від мети та умов обстеження.
Насамперед з'ясовується, на які органи покладено відповідальність за проведення обстежень, їх підготовку (організатори і виконавці), визначаються права й обов' язки виконавців. Залежно від масштабності об' єкта спостереження, а також зацікавленості щодо його результатів можна виділити такі групи органів:

Хто проводить?

 

Органи

 

 

спостереження

 

Де?

 

Місце

 

 

спостереження

 

Коли?

 

Час спостереження

 

 

 

 

У які терміни?

 

Календар

 

 

спостереження

 

Як і звідки?

 

Джерела і способи одержання даних

 

 

 

 

 

 

 

Матеріально-технічне забезпечення

Рис. 3.2. Організаційні питання статистичного спостереження
1. Державний комітет статистики України та його регіональні відділи проводять державні обстеження на макрорівні. До таких обстежень належать переписи (населення, земельного фонду, технологій тощо), обстеження соціально-демографічного та економічного характеру (обстеження міграційних потоків населення, зайнятості населення, бюджетів господарств, діяльності суб' єктів бізнесу тощо).
2. Статистичні відділи міністерств і відомств проводять державні обстеження локального та тематичного характеру. Наприклад, обстеження, що їх проводять Головна податкова адміністрація, Комітет митного контролю, Державна служба приватизації майна тощо.
3. Спеціальні інститути, агентства, міжнародні організації проводять обстеження, що ґрунтуються на вивченні суспільної думки або мотивації та оцінок окремих суб' єктів суспільно-економічного життя (Інститут соціології НАН України, філіал Інституту суспільної думки Геллапа, Міжнародний інститут соціології, Міжнародна організація праці та ін.).
4. Аналітичні відділи окремих економічних структур (підприємств, організацій, фірм, банків, бірж, страхових компаній тощо) проводять обстеження на макрорівні, які мають маркетингове або контрольне спрямування.
Перед статистичним спостереженням здійснюється ряд підготовчих заходів. Насамперед проводять розрахунок потреби в кадрах, їх підбір і підготовку. Кожний орган спостереження визначає кадровий склад, який забезпечує підготовку і проведення спостереження, проводить інструктаж апарату обліково-економічних служб і залучених до збирання даних осіб щодо організації спостереження та обробки його результатів.
Наступним питанням є обґрунтування місця спостереження. Місцем спостереження вважають пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Здебільшого воно збігається з місцем знаходження одиниць спостереження. Наприклад, статистичну звітність підприємств, організацій та установ складають за місцем їх знаходження. Проте місце спеціально організованого спостереження треба визначати точно, тому що можуть бути різні тлумачення місця його проведення. Так, наприклад, перепис населення здійснюють за місцем проживання, а не за місцем роботи.
Для забезпечення вірогідності та своєчасності інформації слід вирішити питання часу та періоду спостереження.
Час спостереження (об'єктивний час) — це час, до якого належать дані спостереження. Статистичні дані характеризують досліджуване явище або за певний період часу, або на певний момент часу. Якщо об'єктом спостереження є процес, то обирається інтервал часу, за який накопичуються дані. Якщо об'єкт спостереження — певний стан, то обирається момент часу, станом на який здійснюється реєстрація даних.
В організаційному плані визначаються джерела та способи одержання даних у процесі спостереження. Задля отримання статистичної інформації органи державної статистики можуть використовувати такі джерела інформації:
• первинні та статистичні дані щодо респондентів, які підлягають статистичним спостереженням;
• адміністративні дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб;
• статистичну інформацію міжнародних організацій та статистичних служб інших країн тощо.
Рішення щодо вибору джерела статистичної інформації приймається органами державної статистики самостійно, з урахуванням якості і своєчасності подання інформації, витрат, а також обов'язків, які виникають у зв' язку з цим у респондентів.
Основними способами одержання інформації в процесі спостереження є: безпосереднє спостереження, документальне вивчення та опитування.
Проведення будь-якого статистичного спостереження потребує відповідного матеріально-технічного забезпечення: обчислювальної та множної техніки, транспортних засобів, засобів друкування статистичного інструментарію та рекламних носіїв. Останнє важливо при підготовці макроспостережень, які потребують роз' яснювань і повідомлень для широкого загалу. Наприклад, підготовка до перепису населення включає пропаганду і роз' яснення серед населення через засоби масової інформації заходів, які будуть проводитися в процесі перепису.
Для отримання вірогідних даних в плані спостереження передбачаються заходи з перевірки повноти охоплення всіх одиниць спостереження, організації перевірки роботи осіб, які задіяні в проведенні обстеження, та порядок приймання від них зібраних матеріалів.
Форми статистичного спостереження
З погляду організації статистичного спостереження розрізняють три основні організаційні форми спостереження: звітність, спеціально організоване статистичне спостереження та реєстри.
Звітність — це форма спостереження, за якої кожний суб'єкт діяльності регулярно подає дані в державні органи статистики та відомства у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми. Звітність підприємств, установ та організацій є основним джерелом статистичної інформації у нашій країні. У ній передбачається система чітко регламентованих показників, які характеризують діяльність підприємств, установ та організацій. Зміст звіту, форма і термін подання встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики — Державним комітетом статистики України.
Звітність як форма спостереження має свої переваги. її складають на основі даних первинного обліку, що забезпечує можливість зіставлення і контролю даних. Достовірність звітності гарантується також юридичною відповідальністю керівників підзвітних підприємств та організацій. За різними ознаками статистичну звітність поділяють на окремі види. Насамперед розрізняють типову і спеціалізовану звітність.
Типова звітність має визначену форму і зміст для всіх підприємств і організацій незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.
Спеціалізована звітність властива тим підприємствам чи окремим виробництвам, що мають свої специфічні властивості.
Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяють на зовнішню і внутрішню.
Зовнішня затверджується та збирається органами державної статистики, міністерствами та відомствами, внутрішня — розробляється самим суб' єктом діяльності для власних оперативних, управлінських та аналітичних потреб.
За періодичністю подання звітність буває поточна (тижнева, декадна, місячна, квартальна), яка охоплює показники поточної діяльності суб' єктів, і річна, що підбиває головні підсумки підзвітної діяльності суб' єктів за рік.
Залежно від терміновості звіти можуть подаватися такими способами: поштою, телетайпом, електронною поштою.
За порядком проходження звітність поділяють на централізовану і децентралізовану. Централізована звітність проходить через систему державної статистики, де обробляється і передається відповідним органам управління. Тобто міністерства і відомства цю звітність підвідомчих підприємств не розробляють, а отримують у готовому вигляді від органів державної статистики.
Децентралізована звітність опрацьовується у відповідних міністерствах чи відомствах, а зведену інформацію подають статистичним органам.
Звітність характеризується такими властивостями, як обов’язковість, систематичність, вірогідність.
Обов'язковість — подання звітів обов'язкове для всіх зареєстрованих суб' єктів діяльності з дотриманням уніфікованої форми, затвердженого переліку показників, із зазначенням реквізитів підзвітного об' єкта (назви, адреси, прізвища та підпису відповідальної особи, дати складання звіту).
Систематичність передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності в затверджені терміни.
Вірогідність — дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За вірогідність поданих даних суб'єкти діяльності несуть юридичну відповідальність.
Останнім часом звітність значно спростилася за формою, скоротилася за обсягом, ступенем охоплення, переліком показників. Водночас удосконалюється методика обчислення наявних показників згідно з міжнародними стандартами, розробляється система нових показників, адаптованих до ринкової економіки.
Спеціально організовані статистичні спостереження охоплюють ті сторони суспільного життя, які не відобразились у звітності. До них належать переписи, одноразові обліки, спеціальні обстеження, опитування.
Переписи проводяться періодично або одноразово і дають повну характеристику масового явища станом на якусь дату або певний момент часу. Класичним прикладом є перепис населення, який в більшості країн світу проводиться з інтервалом у 10 років і дає інформацію про віковий і національний склад населення, сімейний стан, джерела засобів існування, житлові умови тощо. У переписах, окрім статистиків, беруть участь спеціально підготовлені реєстратори чи обліковці, які записують дані опитування в статистичні формуляри.
Обліки — суцільні спостереження масових даних, які ґрунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів. Прикладом можуть бути облік поголів'я худоби за видами, групами і категоріями господарств, а також облік земельного фонду за видами угідь, якістю ґрунту, категоріями господарств тощо.
Спеціальні обстеження — переважно несуцільне обстеження масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть бути періодичними або одноразовими. Наприклад, спеціальні статистичні обстеження застосовуються для обстеження стану навколишнього середовища за окремою державною програмою, пов' язаною зі зміною клімату, тощо.
Опитування — це, як правило, несуцільне спостереження задля вивчення думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів. Винятком є суцільне опитування всього населення — референдум — масове волевиявлення щодо принципових соціально-економічних та політичних питань. Опитування можуть здійснюватись у різних формах: усній (інтерв'ю), письмовій (анкетування), заочній (поштові, телефонні опитування).
Третьою формою статистичного спостереження є статистичний реєстр — це список або перелік одиниць певного об'єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування. У теперішніх планах держстатистики передбачається складання єдиних державних реєстрів: населення, суб'єктів діяльності, домашніх господарств, земельного фонду, технологій. Так, наприклад, органи державної статистики ведуть єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, що являє собою автоматизовану систему збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх юридичних осіб, їх філії, відділи, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться на території України, а також про юридичних осіб, їх філії, відділи, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться за межами України і створені за участі юридичних осіб України. Цей реєстр забезпечує облік та ідентифікацію всіх зазначених вище суб' єктів, дає змогу налагодити єдиний інформаційний простір, в який входять всі суб' єкти ринку, а також він є основою для проведення державних статистичних спостережень.
Реєстр населення надає можливість накопичувати, зберігати й оновлювати паспортні та податкові відомості про кожного мешканця України. Такі реєстри використовуються як база даних для складання списків військовозобов' язаних, виборців, платників податків.
У перспективі роль спеціально організованих статистичних спостережень буде зростати і вони посядуть належне місце в системі збирання інформації про складні і різноманітні явища та процеси суспільного життя.
Види та способи спостереження
Різноманітність природних і техногенних явищ у довкіллі потребує застосування різних видів спостереження. Різновид спостереження визначається ознакою групування. Класифікація статистичних спостережень здійснюється за кількома критеріями.
За часом реєстрації даних статистичне спостереження поділяють на поточне, періодичне й одноразове.
Поточне спостереження полягає у систематичній реєстрації фактів у міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу.
Періодичне спостереження проводиться регулярно, здебільшого через певні (як правило, рівні) проміжки часу. Прикладом можуть бути різного роду переписи, що проводяться в нашій країні з певною періодичністю: перепис населення, перепис обладнання, перепис виробничих площ, а також тематичне обстеження суб' єктів виробничої діяльності.
Одноразове спостереження проводять епізодично у міру виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу задля вирішення певних екологічних завдань. Наприклад, дослідження щодо адаптації засобу захисту рослин до місцевих умов або вивчення думки населення щодо впровадження екологічного збору (податку).
За способом одержання статистичних даних спостереження поділяють на безпосереднє, документальне й опитування.
Безпосередній облік фактів передбачає безпосередній огляд, перелік, вимірювання, зважування та ін. Таким чином проводять облік поголів’я я рідкісних тварин у заповідниках на кінець року. Проте більшість явищ і процесів навколишнього середовища не підлягають прямому вимірюванню. У таких випадках застосовуються інші два способи.
Документальний облік ґрунтується на даних різноманітних документів первинного обліку. Найбільш широкого вжитку він набув при складанні статистичної звітності. У такий спосіб визначаються всі джерела забруднення довкілля на макрос та макрорівнях.
Опитування респондентів — це таке спостереження, при якому відповіді на питання формуляра записують зі слів респондента. Опитування буває експедиційне, само реєстрація, кореспондентське й анкетне.
При експедиційному опитуванні спеціально підготовлені реєстратори заповнюють формуляри спостереження й одночасно перевіряють правдивість відповідей на запитання.
Самореєстрація — це опитування, при якому респонденти самі заповнюють статистичні формуляри. Працівники статистичних органів лише інструктують їх і перевіряють правильність одержаних відповідей.
Кореспондентське опитування здійснюють спеціальні дописувачі, які заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості статистичним органам.
При анкетному опитуванні анкети респондентам вручають особисто або висилають поштою.
Опитування може проводитися також у формі інтерв'ю. Цей спосіб допускає довільність відповідей респондентів на поставлені запитання, з' ясування їхніх думок.
За повнотою охоплення одиниць сукупності спостереження поділяють на суцільне і несуцільне. При суцільному спостереженні обстеженню і реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності, а при несуцільному спостереженні обліку підлягають не всі елементи, а тільки певна їх частина.
Несуцільні спостереження поділяють на такі види: спостереження основного масиву вибіркове, монографічне, анкетне, моніторинг.
Спостереження основного масиву охоплює переважну частину елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки у яких визначає розмір явища, тобто при обстеженні відкидають певну кількість одиниць, які не можуть істотно вплинути на характеристику сукупності в цілому. Наприклад, цей метод використовують при вивченні рівня забруднення продуктів важкими металами та пестицидами на ринках. Працівники статистичних органів реєструють такі дані на основні сільськогосподарські продукти, що реалізуються на великих ринках міста, частка торгівлі яких у загальному обсязі становить близько 70 %. Цей різновид статистичного спостереження дає значну економію праці і коштів.
При вибірковому спостереженні також обстежуються не всі елементи сукупності, а тільки певна, випадково відібрана їх частина. Прикладом можуть бути вибіркові обстеження підприємств галузі щодо забруднення повітря, рівня знань студентів державних і недержавних закладів освіти та ін.
Монографічне спостереження передбачає докладне обстеження лише окремих типових елементів сукупності. До цього вдаються задля поглибленого вивчення тих сторін суспільного життя, які не були висвітлені масовим обстеженням. Прикладом може бути вивчення позитивного досвіду будь-якого суб' єкта діяльності або, навпаки, дослідження певних негативних сторін його діяльності (наприклад, підприємства із замкнутим циклом виробництва).
Анкетні спостереження поширені в соціальних і демографічних дослідженнях, при вивченні громадської думки щодо різноманітних соціальних питань, таких як умови праці і відпочинку, житлові умови, побудова нових об' єктів тощо.
Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища. Наприклад, моніторинг рівня радіаційного забруднення на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Найпоширенішим видом несуцільного спостереження є вибіркове спостереження, яке має певні переваги порівняно з суцільним спостереженням, оскільки обстеження за однією і тією самою програмою будь-якої частини сукупності потребує менше коштів і часу, ніж обстеження сукупності в цілому. Організація та методологія проведення вибіркового спостереження розглядається в розділі 5.
Окремі види та способи спостереження можуть використовуватись у комплексі, не виключаючи один одного, залежно від підготовленості до певного методу спостереження, сучасних досягнень щодо методології та організації статистичних спостережень.
У кожному конкретному дослідженні вибір форми, виду і способу спостереження визначається характером досліджуваного явища, відповідно до вимог щодо ступеня точності показників, кадровими і фінансовими можливостями та іншими факторами.
Помилки спостереження та способи їх виправлення
Проблема надання органам державного управління, окремим підприємствам та організаціям, науковцям і фахівцям надійної, достовірної та репрезентативної статистичної інформації завжди була і залишається центральною у теорії та практиці статистичної науки.
Точністю вважається міра відповідності даних спостереження дійсній їх величині, достовірністю — міра об'єктивного відображення суті явищ і процесів. Чим ближче значення показників, отриманих у результаті спостереження, їхнім фактичним значенням, тим вище точність статистичного спостереження.
Розбіжності між даними спостереження і дійсним значенням показників, що вивчаються, називають помилками спостереження, які можна класифікувати за кількома групами.
Розрізняють помилки реєстрації, помилки репрезентативності.
Помилки репрезентативності мають місце тільки при вибірковому спостереженні. Вони виникають внаслідок того, що відібрана для обстеження частина сукупності не досить точно відображає всю досліджувану сукупність.
Помилки реєстрації — це помилки, які виникли внаслідок неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису, або того й іншого разом. Вони допускаються як при суцільному, так і несуцільному спостереженні. Помилки реєстрації можуть бути випадковими або систематичними.
Випадкові помилки виникають внаслідок дії випадкових непередбачуваних причин і спричиняють відхилення даних у сторону збільшення чи зменшення. Такі помилки частіше бувають ненавмисними, вони не є небезпечними, оскільки вплив їх на узагальню-вальні показники урівноважується.
Систематичні помилки виникають з якоїсь певної причини і діють, як правило, в одному напрямі: або заниження, або завищення. Причиною може бути несправність вимірювальних приладів, неправильне розуміння реєстратором окремих вказівок щодо заповнення бланків та ін. Систематичні помилки можуть бути навмисними і ненавмисними. Систематичні навмисні помилки реєстрації виникають внаслідок свідомого, навмисного викривлення фактів з певною метою. Це приписки в звітах, зроблені навмисно.
Службові особи, які винні у несвоєчасному поданні або перекрученні даних державних статистичних спостережень, притягаються до дисциплінарної, матеріальної або кримінальної відповідальності.
Для отримання правильної характеристики питань, що поставлені перед статистичним спостереженням, необхідний контроль його матеріалів. Вихідним моментом тут є перевірка повноти зібраних даних із різних джерел, а також контроль заповнення всіх реквізитів статистичних формулярів.
При контролі достовірності статистичних даних, повноти і якості зібраної інформації застосовують різні способи арифметичної і логічної перевірки.
Арифметичний контроль передбачає перевірку даних протягом усього процесу одержання й опрацювання інформації. Це перевірка підсумкових даних, перевірка правильності розрахунку середніх і відносних показників, балансового методу, погодження тих показників, які виводяться один з одного. Завданням лічильного контролю є виправлення підсумків і окремих кількісних показників.
Логічний контроль застосовують у взаємодії з арифметичним контролем у процесі опрацювання статистичної інформації. Він полягає у зіставленні відповідей на питання і з'ясуванні їх логічної сумісності. У процесі логічного контролю можуть бути виявлені нереальні або неправдоподібні відповіді.
Основними прийомами контролю статистичних даних є:
• зіставлення відповідей на різні взаємопов'язані запитання в документах;
• порівняння записів у документі, що перевіряється, з аналогічними даними в інших документах;
• зіставлення звітних показників за суміжні періоди;
• застосування методу балансової ув'язки показників. Наведені прийоми перевірки статистичних даних арифметичним
і логічним контролем можуть бути використані при перевірці як матеріалів спеціальних обстежень, так і звітності. Якість контролю статистичних даних значною мірою залежить від стану первинного обліку і статистичної звітності, рівня підготовки перевірника, знання тих фактів, які висвітлені в документах.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну статистику» органи державної статистики мають право вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність первинних та статистичних даних, поданих респондентами; застосовувати при цьому у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, метод безпосереднього відвідування всіх ділянок юридичних і фізичних осіб (суб'єктів підприємницької діяльності); вимагати від респондентів виправлень до статистичної звітності, інших статистичних формулярів у разі виявлення приписок та інших перекручень первинних і статистичних даних. У разі невиконання цієї вимоги у визначені терміни органи держстатистики можуть самостійно вносити зазначені виправлення з наступним повідомленням респондентів; подавати правоохоронним органам пропозиції щодо притягнення винних у порушенні передбачених законом вимог осіб та громадян — суб' єктів підприємницької діяльності до відповідальності.
Статистична теорія, узагальнюючи практичний досвід, встановила ряд загальних принципів і правил проведення спостереження. Найважливіші з них зводяться до того, що необхідно забезпечити принцип одночасності й однакової періодичності спостереження, принцип раціонального поєднання форм, видів і способів спостереження, принцип централізованого керівництва спостереженням, запобігання можливим помилкам і всебічну перевірку зібраних матеріалів.


24.11.2013 manyava 0

ТОП користувачів