Діагностика зв’язку між впливом факторів навколишнього середовища та станом здоров’я населення

В основу цієї діагностики покладено всебічний якісно-логічний аналіз даних про тривалість, режим та інтенсивність впливу досліджуваних факторів, матеріалів, отриманих при поглибленому, цілеспрямованому обстеженні стану здоров`я, свідчень про специфіку та механізм дії аналізованих та близьких до них факторів. А.Б. Хіл (1965 р.) як критерії встановлення причинно-наслідкових зв`язків між факторами навколишнього середовища та станом здоров`я населення запропонував використовувати такі показники.
1    Сила статичного зв`язку між фактором, що вивчається, та змінами в стані здоров`я, що спостерігаються. Цей зв’язок повинен бути досить сильним, щоб можна було диференціювати вплив досліджуваних факторів з іншими можливими впливами; вплив повинен бути пов’язаний з відносно високим ризиком розвитку захворювання, а зв’язок між причиною та наслідком повинен бути вираженим та статистично значущим. У протилежному разі не можна диференціювати вплив досліджуваного фактора та інших можливих етіологічних та модифікуючих факторів.
2    Специфічність зв`язку  (певні фактори – певні ефекти).Визначення, чи призводить дана причина до специфічного ефекту. У ідеалі причина повинна викликати один ефект. Однак деякі фактори, зокрема табакокуріння, можуть призвести до ряду захворювань: хронічного бронхіту, раку легень, раку сечового міхура, а також виступати як фактори ризику багатьох інших захворювань (наприклад, серцево-судинної системи).
3    Достовірність. Отримані висновки грунтуються на правильному поставленні дослідження, враховуються фактори, що заважають та мають достатню достовірність.
4    Залежність «експозиція – ефект» (ризик розвитку досліджуваного ефекту повинен зростати зі збільшенням  експозиції).
5    Залежність «час – ефект» (вплив повинен завжди передувати ефекту): у деяких факторів навколишнього середовища ця залежність має латентні (лаг) моменти впливу та ефект, віддалені один від одного. Величина лагу може коливатися в дуже широких межах: від 1-2 діб – при дії деяких хімічних забруднень атмосферного повітря до 20-30 років – при контакті з деякими канцерогенними факторами.
6    Біологічна правдоподібність зв`язку (відповідність зв`язку між загальнобіологічними уявленнями та існуючими даними про етіологію та патогенез досліджуваного ефекту).
7    Постійність зв`язку (досліджуваний зв`язок повинен спостерігатися при інших правильно спланованих дослідженнях).
8    Аналогія  (відповідність отриманих даних інформації про вплив інших, близьких за механізмом дії факторів) – паралелі з іншими, добре вивченими причинно-наслідковими взаємовідно-синами. Асоціація, що розглядається, узгоджується з іншими науковими даними та результатами, отриманими в експерименті;
9    Зворотність (ефективність заходів втручання) – зникнення чи зниження рівня впливу досліджуваного фактора повинно привести до зменшення ризику розвитку ефекту, що спостерігається.
Наведені вище критерії не рівнозначні і не всі обов`язкові для констатації зв`язку середовище - здоров`я. На достовірність висновків про наявність цього зв`язку суттєво впливає коректність плану епідеміологічних, клінічних та гігієнічних досліджень. Найбільш типова помилка в подібних дослідженнях полягає в недостатньому врахуванні інших факторів, що значною мірою впливають на зв`язок, що вивчається (наприклад, способу життя, шкідливих звичок та ін.). Ці змішані фактори можуть суттєво викривляти уявлення про небезпечність досліджуваного фактора.
При виявленні зв`язків середовище - здоров`я необхідно також пам`ятати про можливість дуже сильно виражених розбіжностей у індивідуальній чутливості різноманітного контингенту населення до дії факторів навколишнього середовища. Ці розбіжності можуть бути обумовлені як генетичними факторами, так і віком, статтю, способом життя обстежуваних, що передували захворюванню та ін. Вираженість цих індивідуальних особливостей нерідко може сягати екстремальних значень. Так, відомо, що діапазон коливання індивідуальної чутливості до розвитку раку становить від 36 до 50000 разів. До дії типових забруднень атмосферного повітря (діоксид азоту, діоксид сірки) особливо чутливі діти та особи похилого віку, а також хворі з хронічними захворюваннями органів дихання та серцево-судинної системи. Чутливість до дії атмосферного озону зростає у хворих на бронхіальну астму та осіб, що виконують фізичне навантаження. До дії монооксиду вуглецю особливо чутливі хворі з гіпоксією. Ризик передчасної смерті при впливі зважених у повітрі частинок (пилу) найбільш великий у людей похилого віку, хворих хронічними захворюваннями органів дихання та серцево-судинної системи. Канцерогенний ефект азбесту різко зростає у курців. До дії нітратів найбільш чутливі новонароджені.
Однак висновок про виняткову чутливість певних груп населення до дії усіх факторів навколишнього середовища неправомірний. Наприклад, для дітей, в порівнянні з дорослими, набагато менший ризик патології нирок при інтоксикації кадмієм, фтористими сполуками та ртуттю.
У процесі аналізу лікар не повинен забувати про можливість впливу інших факторів. Типовим прикладом таких впливів може бути так званий «оздоровчий ефект» шкідливих умов праці, що нерідко спостерігається («ефект здорових робітників»),коли у працівників, що зайняті на шкідливому виробництві, показники здоров`я виявляються суттєво кращими, ніж у населення в цілому. Причина цієї різниці пов`язана, по-перше, з великою резистентністю організму людей працездатного віку, що пройшли перед прийняттям на роботу медичні огляди (у процесі яких були «відбраковані» люди з підвищеною чутливістю до дії виробничих факторів),  по-друге, тим, що під час періодичних медичних оглядів можуть переводитись на іншу роботу працівники з початковими ознаками порушення здоров`я.
При дослідженні ризику серцево-судинних захворювань та впливу на нього паління можна отримати парадоксальні результати: серед хворих куріння поширене менше, ніж серед здорових, звідси випливає висновок, що паління захищає від серцево-судинних захворювань. Насправді ж люди, у яких виникло захворювання, як правило, за рекомендацією лікаря відразу ж кидають палити.
Наведені приклади підкреслюють важливість поглибленого аналізу всього складного комплексу взаємопов`язаних та взаємомодифікуючих факторів у процесі гігієнічної діагностики зв`язків середовище - здоров`я.
Важлива роль у встановленні зв`язків середовище - здоров`я належить виявленню та аналізу залежностей доза – ефект.
Для нестохастичних факторів з порогом шкідливої дії залежність ефекту від дози має S-подібний характер та зображується у спеціально підібраних координатах. Велика кількість канцерогенних агентів не має порога дії, і їх залежність доза-ефект проходить через 0. Іншими словами, ризик канцерогенних ефектів відсутній лише при нульовому значенні дози.
При доведенні незаперечного зв`язку середовище - здоров`я стають можливими отримання та практичне використання якісних співвідношень порушень стану здоров`я населення та рівнями експозиції факторів навколишнього середовища. Разом з тим самі ці співвідношення при їх достатній переконливості та обгрунтованості стають одним з важливих критеріїв та інструментів для виявлення внеску досліджуваного фактора в ризик розвитку захворювання, що вивчається. Математичні методи дозволяють перейти від якісної до кількісної оцінки впливу факторів навколишнього середовища, дати обгрунтований прогноз змін у стані здоров`я у зв`язку із санітарним станом навколишнього середовища, визначити пріоритетні напрямки профілактичних заходів. З цією метою найбільш ефективні методи багатофакторного аналізу, за допомогою яких можна встановити залежність  показника, що вивчається, від деяких одночасно діючих факторів, наприклад, залежність кількості звернень за невідкладною медичною допомогою від концентрацій певних забруднень атмосферного повітря, погодних умов та віку людей.


24.08.2013 manyava 0

ТОП користувачів