Оцінка впливів запланованої діяльності на навколишнє природне середовище

6.1. Загальні вимоги.
При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяються такі компоненти:
1) клімат і мікроклімат;
2) повітряне середовище;
3) геологічне середовище;
4) водне середовище;
5) ґрунти;
6) рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти.
Розглядаються тільки такі компоненти та об'єкти навколишнього природного середовища, на які впливає планова діяльність, а також ті, сучасний стан яких не відповідає нормативному. Серед чинників впливу на навколишнє середовище слід розглядати просторові, енергетичні, хімічні, фізичні та ін.
Додатково розглядаються впливи, пов'язані з надзвичайними ситуаціями такими, як природно-осередкові захворювання, геохімічні аномалії, стихійні нещастя, аварії та ін.
Для кожного компонента навколишнього природного середовища, що розглядається, наводиться:
1) обґрунтування необхідності оцінки його характеристик;
2) перелік впливів, (включаючи опосередковані), які ранжуються за масштабом і значенням наслідків, та їх характеристика, що містить також якісні та кількісні параметри, ступінь небезпеки;
3) обґрунтування меж зон впливів планової діяльності, дані щодо розмірів санітарно-захистних зон та розривів;
4) характеристика ретроспективного, сучасного і прогнозного станів навколишнього середовища та їх оцінка за фоновими та нормативними познаками з урахуванням можливих аварійних ситуацій;
5) обґрунтування заходів щодо попередження та обмеження негативних впливів, оцінка їх ефективності та характеристика залишкових впливів;
6) аналіз обмежень будівництва об’єктів планової діяльності за умовами навколишнього природного середовища;
7) обсяг необхідної інженерної підготовки території.
Результати аналізу й оцінки змін стану компонентів природного середовища відображаються на картографічному матеріалі, ситуаційній схемі і генплані та у відповідних табличних матеріалах. Ці дані також є вихідними даними для подальших оцінок можливих змін стану техногенного середовища та життєдіяльності населення.
6.2. Клімат і мікроклімат.
До складу матеріалів цього підрозділу включаються:
1) стисла характеристика кліматичної зони розміщення планової діяльності;
2) основні кількісні характеристики поточних і багаторічних кліматичних даних;
3) оцінка очікуваних змін мікроклімату у випадках активних і масштабних впливів планової діяльності (значне виділення інертних газів, теплоти, вологи та ін.);
4) оцінка впливу кліматичних умов, несприятливих для розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;
5) можливості виникнення мікрокліматичних умов, що сприяють розповсюдженню шкідливих видів фауни і флори;
6) особливості кліматичних умов, сприятливих для зростання інтенсивності впливів планової діяльності на навколишнє середовище.
За необхідності передбачаються заходи з запобігання негативним впливам планової діяльності на клімат та мікроклімат, а також пов’язаних з ними несприятливих змін у навколишньому середовищі.
6.3. Повітряне середовище.
Підлягають аналізу впливи пріоритетних та специфічних забруднюючих речовин, що містяться у викидах об’єктів планової діяльності з урахуванням фонових концентрацій в межах зон впливу цих об’єктів.

До складу матеріалів цього підрозділу включаються:
1) характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу, схема їх розміщення, розрахунки маси викидів з посиланням на використані методики;
2) результати розрахунків приземних концентрацій з посиланням на використані програмні засоби;
3) дані фонового забруднення атмосфери в районі розміщення проектованого об’єкта (дані натуральних спостережень на стаціонарних постах, підфакельних досліджень, розрахункові тощо);
4) оцінка рівня забруднення атмосферного повітря, що створюватиметься проектованим об’єктом, а також з урахуванням фонового рівня забруднення за гігієнічними нормативами (гранично допустимими концентраціями – ГДК, групами сумації, комплексними показниками та критеріями небезпеки);
5) прогнозні, на розрахунковий період, фонові концентрації домішок без урахування впливу планової діяльності та прогнозні на розрахунковий період рівні забруднення атмосферного повітря з урахуванням прогнозного фону та впливу планової діяльності;
6) оцінка забруднення атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах (НМУ) і відповідні метео-екологічні обмеження величин максимальних разових викидів;
7) оцінка забруднення при можливих аварійних ситуаціях;
8) обґрунтування рівнів допустимих викидів і заходів щодо запобігання або зменшення утворення і виділення речовин, що забруднюють атмосферне повітря;
9) пропозиції щодо визначення розміру санітарно-захисної зони на підставі розрахунків забруднення атмосфери від об’єкта планової діяльності;
10) організація моніторингу стану атмосферного повітря, методи і засоби контролю.
Підлягають аналізу характеристики шуму від об’єкта планової діяльності:
1) дані натурних вимірів існуючого фонового рівня шуму (якщо вони мали місце);
2) розрахункові рівні шуму від об’єкта планової діяльності;
3) обґрунтування заходів щодо зменшення шуму джерел;
4) обґрунтування вимог до шумозахисних заходів.
Наводиться аналіз впливів теплових викидів, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань і обґрунтовуються заходи щодо їхнього запобігання або зменшення.
6.4. Геологічне середовище і ґрунти.
Геологічне середовище.
Наводиться загальна характеристика основних елементів геологічної, структурно-тектонічної будови, геоморфологічних особливостей та ландшафтів, аналіз існуючих і прогнозованих негативних ендогенних і екзогенних процесів і явищ природного і техногенного походження (тектонічних, сейсмічних, геодинамічних, зсувних, селевих, карстових, змін напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні та ін.) з урахуванням впливів планової діяльності.
Обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ.
Ґрунти.
Підлягають аналізу впливи планової діяльності на ґрунти з урахуванням особливостей землекористування, наявності площ цінних сільськогосподарських угідь, хімічного, біологічного та радіоактивного забруднення, вібрації, виникнення небезпечних інженерно-геологічних процесів і явищ та інших чинників, які негативно впливають на стан ґрунтів.
При оцінці впливів планової діяльності на стан ґрунтів враховують генетичні види ґрунтів, характеристики їхнього гумусового складу, механічні і водно-фізичні властивості, ландшафтно-геохімічні бар’єри (накопичення і міграція речовин), родючість, ступінь розвитку процесів деградації ґрунтів та ін.
Обґрунтовують заходи щодо запобігання або зменшення негативних впливів на ґрунти і зниження їхньої родючості, з рекультивації земель, які тимчасово вилучають з землекористування, відпрацьованих кар’єрів, інших порушених земель, а також з проведення робіт з поліпшення якості малопродуктивних земель.
6.5. Водне середовище.
Підлягають аналізу порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об’єктів і територій у зонах впливів планової діяльності, впливи на поверхневі і підземні води пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що надходять у водне середовище при скидках стічних вод і фільтраційних витоках.
Результати аналізу повинні відображати розподіл оцінюваних показників по акваторії і території, у контрольних створах, враховувати впливи, що підсумовуються, обґрунтовувати санітарні попуски, допустимі скидки і фільтраційні витоки.
У матеріалах, що характеризують поверхневі води, стисло наводяться загальні відомості про водні об’єкти, основні дані щодо їх водозбірних басейнів і господарського використання, наявність пунктів спостережень за їх станом. При оцінці впливів планової діяльності на стан поверхневих вод і основних угрупувань водних організмів розглядають:
1) морфометричні, гідродинамічні і водно-балансові параметри;
2) якість вод, включаючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні, токсикологічні, паразитологічні, радіоекологічні характеристики;
3) біологічні характеристики, включаючи видовий склад, чисельність, біомасу і біопродуктивність основних гідробіонтів, біоперешкоди їх існуванню та ін.
Окремо викладаються матеріали щодо якості води в місцях водокористування, відпочинку, спорту та ін.
Оцінка впливів на морське середовище (включаючи лимани, гирла рік) об’єктів морегосподарського комплексу виконується з урахуванням режиму діяльності у прибережній зоні, можливого руйнування берегів, утворення наносів, а також забезпечення інженерного захисту прибережних територій, будівництва інженерних споруд та ін.
Матеріали, що характеризують підземні води, включають загальні відомості про басейн підземних вод, потужності зони активного водообміну, розвитку горизонтів підземних вод, дані про їх господарське використання, перелік і опис пунктів гідрогеологічних спостережень, результати яких використані у матеріалах ОВНС.
Оцінка впливів планової діяльності на підземні води виконується для ґрунтових вод і водоносних горизонтів, що реально використовуються для питних, господарських, лікувальних та інших цілей. При оцінці впливів розглядають:
1) морфометричні, гідродинамічні, фільтраційні і водно-балансові параметри;
2) якість вод, включаючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні та інші
3) характеристики згідно з чинним законодавством;
4) умови природної захищеності.
Окремо викладаються матеріали щодо якості води в місцях живлення водоносних горизонтів та водозабору.
Обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення надходження у водне середовище забруднюючих речовин, порушення гідродинамічного режиму, виснаження поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршення стану вод і деградації угрупувань водних організмів. Розрахункові варіанти повинні охоплювати найменш сприятливі періоди і можливі аварійні ситуації.
6.6. Рослинний і тваринний світ. Заповідні об’єкти.
Рослинний і тваринний світ.
Наводиться коротка характеристика домінуючих екосистем, флори і фауни та ін.
Вихідні дані для характеристики стану і оцінки змін рослинного і тваринного світу формуються на основі фонових даних і матеріалів натурних досліджень.
Підлягають аналізу впливи на рослинний і тваринний світ тільки тих забруднюючих речовин, що надходять до навколишнього середовища в результаті планової діяльності.
Оцінюється опосередкований вплив на флору і фауну техногенних змін клімату і мікроклімату, водного режиму, ґрунтового покриву, фізичних і біологічних факторів.
Оцінюються зміни складу рослинних угрупувань і фауни, видової різноманітності, популяцій домінуючих, цінних і охоронюваних видів, їх фізіологічного стану і продуктивності, стійкості до хвороб.
Обґрунтовуються заходи щодо запобігання виснаженню і деградації рослинних угрупувань і фауни.
Заповідні об’єкти.
Враховується наявність у зонах впливів планової діяльності об’єктів природно-заповідного фонду і територій, перспективних для заповідання (зарезервованих з цією метою), наземних, водних і повітряних шляхів міграції тварин.
Обґрунтовуються заходи, необхідні для забезпечення дотримання режиму заповідних територій.
Подається дендроплан озеленення території, що включає відомість про озеленення та баланс знесених і компенсаційних насаджень за чинними містобудівними нормами.



25.11.2013 manyava 0

ТОП користувачів