Екотоксикологія як галузь екології

Г. А. Степанський (1978) сформулював наступне визначення: екотоксикологія - такий напрямок профілактичної токсикології, що займається вивченням пристосувань живого до змін хімічного складу середовища його перебування в умовах цілісного ансамблю абіотичних, біотичних і соціальних факторів. Основне завдання екотоксикологіі полягає в  обґрунтуванні заходів щодо профілактики шкідливих впливів хімічних забруднювачів зовнішнього середовища, створенню сприятливих умов для життя і діяльності людини, розвитку і функціонування організмів живого та рослинного походження.

У загальному вигляді можна також сказати, що екологія - це наука про структуру і функцію природи. Класична екологія традиційно вивчала структуру і функцію популяцій, підвиду, виду і природних спільнот. Зараз говорять про «нову» екологію, предметом якої є вивчення функції біосфери в цілому.

Проблемам забруднення антропогенного походження приділяється велика увага у зв'язку з необхідністю їх нормування. Сформульовано такі поняття, як припустимі навантаження на організм, популяцію і біосферу в цілому. Якість середовища визначається стійкістю існування і розвитку екологічної системи, стабільністю біоценозу, продуктивністю всіх ланок трофічних ланцюгів. Саме ці показники повинні ураховуватися при встановленні припустимих навантажень, у тому числі припустимих рівнів хімічного забруднення. При екологічному нормуванні враховується загальний колективний опір, реакція всієї екосистеми на зовнішній шкідливий вплив, хоча критичною ланкою може бути і окремий вид спільноти. Тому ще одним основним завданням екотоксикології є встановлення джерел забруднення, оцінка розмірів цього забруднення, аналіз шляхів поширення шкідливих речовин у навколишньому середовищі.

Біоіндикація - метод екотоксикології, що базується на дослідженні природних популяцій і біотестуванні, змістом якого є експеримент.

Біоіндикація припускає аналіз і оцінку якості середовища в умовах впливу факторів, що лімітують, забруднення по зміні часової і структурно-функціональної організації біоценозу ( Meijers, 1986).

 

 

 

 

 

Загальна теоретична

токсикологія

 

 

 

 

 

 

 

 

Профілактична (гігієнічна,

екологічна) токсикологія

      Клінічна токсикологія

 

 

Епідеміологія хвороб  хімічного походження

Комунальна токсикологія

Зоо- і фітотоксикологія

Лікування професійних отруєнь

і захворювань

Лікування хвороб, спричинених лікарськими препаратами

Лікування побутових отруєнь

 

                                      Промислова токсикологія

                             Сільськогосподарська токсикологія

                                          Харчова токсикологія

                                  Токсикологія природних отрут

 

 

 

 

 

 

 

   Спеціальна токсикологія

     Військова токсикологія

         Космічна токсикологія

    Судова токсикологія

 

 

 

 

               

 

          Таблиця 1.2.1. Взаємозв’язок різних галузей токсикології

 

Біотестування – необхідно розглядати як один із прийомів дослідження, що використовується  з метою визначення ступеня і характеру несприятливих факторів навколишнього середовища (хімічних забруднень) потенційно небезпечних для живих організмів у контрольованих експериментальних умовах шляхом системи реєстрації змін біологічно значущих показників функцій організму з наступною оцінкою їх стану відповідно до вироблених критеріїв токсичності.

Причини забруднень:  зростаюча невідповідність між механізмами, що сформувалися у філогенезі, біологічною адаптацією організму до нових умов існування і до нових незвичайних, що не зустрічались раніше,  компонентів навколишнього середовища (нових хімічних речовин) становить зміст проблеми, розробка якої вимагає участі фахівців багатьох наукових біологічних і медичних дисциплін. Особливу небезпеку становлять речовини, які є стійкими, вони не трансформуються і тривалий час діють у біосфері.

Основними причинами забруднення навколишнього середовища хімічними речовинами необхідно визначити такі види діяльності людини:

  • виробництво і використання енергії;
  • виробництво хімічних речовин і їх широке використання;
  • інтенсифікація сільського господарства.

При цьому провідне місце серед забруднювачів займає технологія викопних ресурсів. Небезпека забруднення тут існує на усіх стадіях: видобутку, транспортування, переробки, споживання, відходів.

У процесі досліджень необхідно одержати відповідь на ряд питань:

  • як навколишнє середовище впливає на реакцію організму, під час його зустрічі з токсикантами;
  • як навколишнє середовище змінює внесену токсичну речовину і у якому вигляді, трансформованому або нетрансформованому, вона досягає мішені (біооб’єкту);
  • як токсична речовина змінює середовище, що оточує живий організм;
  • як змінюється біоценоз у цілому.

Дослідження навколишнього середовища і здоров'я людини дозволяють:

  • оцінити небезпеку для  окремих хімічних забруднювачів і змін у навколишньому середовищі, які вони викликають;
  • оцінити небезпеку забруднювача для екосистеми в цілому та окремих її компонентів ;
  • визначити джерела небезпечних забруднювачів;
  • використати отримані дані для планування зменшень несприятливих впливів, для розробки необхідних заходів спрямованих на поліпшення складу біосфери і здоров’я людини.

 



13.08.2016 manyava 0

ТОП користувачів