МГЕО "Наш дім - Манява" » Каталог статей » Екологічна стандартизація

Екологічна стандартизація

19.08.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

Екологічна стандартизація розглядає екологічні аспекти діяльності організацій.
Екологічний аспект – елемент діяльності, продукції чи послуг організації, який може взаємодіяти з навколишнім середовищем.
Система екологічних стандартів є невід'ємною складовою частиною комплексу стандартів держави тому, що необхідно постійно враховувати антропоген-ний вплив на НПС, який зростає в часі та просторі. Придатність навколишнього середовища для життя характеризується рівнем його якості. Якість природного середовища постійно впливає на якість продукції, сировини, матеріалу. Тому ця проблема є також об'єктом екологічної стандартизації і привертає все більшу увагу як урядів різних країн, так і громадських організацій.
1.4.1. Система екологічних стандартів
Проблеми навколишнього середовища за самою своєю природою є міжнародними: національні кордони не мають реального значення, вода невловима і текуча течія річок, річка може протікати через кілька різних країн, іноді вона с природним кордоном між ними, обриси озер сформовані головним чином геологічними факторами, а не за рахунок діяльності людини, течія підземних вод не підкоряється кордонам на поверхні, стаючи у деяких випадках причиною гострих суперечок між державами. Якщо води мігрують між країнами, те саме робиться із забруднюючими речовинами, які в них розчинені. Тому подібні проблеми є загальними і повинні вирішуватися спільно на міжнародному рівні. Без міжнародних стандартизованих методик випробувань на світовій карті природного середовища буде багато явищ суперечностей. Тому тривале та масштабне планування серйозних проектів у галузі охорони НПС, без сумніву, вимагатиме застосування міжнародних стандартів.
Екологічні стандарти визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом НПС, вимоги щодо за-побігання шкідливого впливу забруднення НПС на здоров'я людей та інші питання, пов'язані з охороною НС.
Система екологічних стандартів згідно з ДКНД (ДК 004) включає такі групи:
♦ систему стандартів з захисту довкілля
♦ систему стандартів з відходів систему стандартів з якості повітря;
♦ систему стандартів з якості води систему стандартів з якості грунту
♦ систему стандартів з безпеки праці, довкілля та життєдіяльності населення.
Групи стандартів згідно ДК 004–2003 наведено в табл.1.4.1.
Таблиця 1.4.1
Витяг з державного класифікатора ДК 004
Код Назва
13 Довкілля. Захист довкілля та здоров'я людини. Безпека
13.020 Захист довкілля
13.020.01 Довкілля та захист довкілля взагалі
13.020.10 Керування довкіллям. Охоплює також сертифікацію
 та аудит систем керування довкіллям (ЕМS)
13.020.20 Економіка довкілля
13.020.30 Оцінювання впливу yа довкілля
 Охоплює також керування довкіллям у разі ризику
13.020.40 Забруднювання, боротьба з забруднюванням
 Охоплює також екологічну токсикологію
13.020.50 Екологічне маркування
13.020.60 Життєвий цикл продукції
13.020.70 Проекти в сфері захисту довкілля
13.020.99 Інші стандарти стосовно захисту довкілля
13.030 Відходи
13.040 Якість повітря
13.060 Якість води
13.080 Якість грунту. Ґрунтознавство
13.100 Професійна безпека. Промислова гігієна
13.110 Безпечність машин і механізмів
13.120 Побутова безпека
13.140 Шум та його вплив на людину
13.160 Вібрації та удар і їхній вплив на людину
13.180 Ергономіка
13.200 Запобігання аваріям та катастрофам
13.220 Захист від пожеж
13.230 Захист від вибухів
13.240 Захист від надмірного тиску
13.260 Захист від ураження електричним струмом
13.280 Захист від опромінення
13.300 Захист від небезпечних вантажів
Групи стандартів в таблиці 1.4.1 позначені жирним шрифтом. Кожна група поділяється на підгрупи, як показано для групи 13.020.
Розглядання стандартів кожної групи буде здійснюватися в окремих параграфах.
1.4.1.1. Система стандартів з захисту довкілля. Система стандартів в галу-зі охорони природи (ССОП) розроблена Всесоюзним науково–дослідним інститутом стандартизації (ВНДIС) м. Москва та; доповнена в 1987 році. Система ССОП с невід'ємною складовою частиною комплексу стандартів держави.
В Україні використовують стандарти системи ССОП, за міждержавною угодою, а також міжнародні стандарти ISO серії 14000.
Система ССОП спрямована на вирішення таких завдань,:
♦ збереження природних комплексів і бережне використання всіх видів природних ресурсів;
♦ забезпечення рівноваги між розвитком виробництва та стійкістю НПС і раціональне використання надр;
♦ організацію та управління НПС;
♦ охорона та створення природно–заповідного фонду, збереження генофонду рослинного та тваринного світу, в тому числі рідких і зникаючих видів та ін.
Стандарти, які входять в ССОП, поділяються на 8 груп (таблиця 1.4.2.)
Позначення стандартів ССОП складається з категорії стандарту (ГОСТ – державний стандарт); номера системи за загальним класифікатором стандартів і технічних умов (17); номера групи (0,1,2...); номера виду (0,1,2,3...); порядкового номера стандарту і року затвердження або перегляду.

Таблиця 1.4.2

Склад стандартів ССОП

Номер

групи

Назва

Кодова

назва

0

Організаційно–методичні стандарти

Основні

1

Стандарти в галузі охорони і раціонального використання вод

Гідросфера

2

Стандарти в галузі захисту атмосфери

Атмосфера

3

Стандарти в галузі охорони і раціонального використання грунтів

Грунти

4

Стандарти в галузі покращення використання землі

Землі

5

Стандарти в галузі охорони флори

Флора

6

Стандарти в галузі охорони фауни

Фауна

7

Стандарти в галузі охорони та раціонального використання надр

Надра

Склад міжнародних стандартів ISO серії 14000:
ІSО 14001 СУНС. Технічні вимоги і настанови щодо використання.
ІSО 14004 СУНС. Загальні постанови щодо принципів, систем та заходів підтримки.
ІSО 14011 Процедури аудиту. Частина 1. Аудит систем управління охороною навколишнього середовища.
ІSО 14012 Кваліфікаційні критерії аудиторів навколишнього середовища.
1SО 14040 Екологічне керування.. Принципи і структура.
ІЗО 14041 Екологічне керування. Оцінка життєвого циклу. Визначення завдань і меж та реєстраційні аналізи життєвого циклу
ISO 14042 Екологічне керування. Оцінка впливу життєвого циклу.
І5О 14043 Екологічне керування. Оцінка життєвого циклу. Інтерпретація життєвого циклу. Настанови.
Основні види і рівні національних стандартів з захисту довкілля:
Державні
ДСТУ–Н–4340:2004 Настанови щодо внесення екологічних вимог до
 стандартів на продукцію. Загальні положення
ДСТУ ISO 14001–97 СУНС. Склад та опис елементів і настанови щодо
 їх застосування.
ДСТУ ISO 14004–97 СУНС. Загальні настанови щодо принципів
 управління систем та засобів забезпечення.
ДСТУ ISO 14010–97 Настанови щодо здійснення екологічного аудиту.
 Загальні принципи.
ДСТУ ІSО 14011–97 Настанови щодо здійснення екологічного аудиту.
 Процедура аудиту. Аудит систем управління
 навколишнім середовищем.
ДСТУ 1SО 14012–97 Настанови щодо здійснення екологічного аудиту.
 Класифікаційні вимоги до аудиторів з екології
ДСТУ ISO 14031:2004 Настанови щодо оцінювання екологічної
 характеристики.
ДСТУ ІSО 14032:2004 Приклади оцінювання екологічної характеристики
ДСТУ ІSО 14040 Оцінка життєвого циклу. Принципи і структура.
ДСТУ ІSО 14041:2004 Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і
 сфери застосування інвентаризації.
ДСТУ ІSО 14049:2004 Оцінювання життєвого циклу. Приклади викоря.
ДСТУ ІSО 14050:2004 Оцінювання життєвого циклу. Словник термінів.
Міждержавні
ГОСТ 17.0.0.01–76 Система стандартов в области охраны природи и
 улучшения использования природних ресурсов.
 Основные положення.
ГОСТ 17.0.0.02–79 Охрана природы. Метрологическое обеспечение
 контроля загрязненности атмосфери, поверхност
 ных вод и почвы. Основные положення.
ГОСТ 17.0.0.04–90 Экологический паспорт промышленного предпри
 ятия. Основные положення.
ГОСТ 17.6.1.01–83 Охрана и защита лесов. Термины и определения.
ГОСТ 17.6.3.01–78 Флора Охрана и рациональное использование лесов
 зеленых зон городов. Общие требования.
ГОСТ 17.8.01–86 Ландшафти Термины и определения.
ГОСТ 17.8.1.02–88 Ландшафти. Классификация.
ГОСТ 20286–90 Загрязнение радиоактивное и дезактивация.
ГОСТ 25916–83 Термины и определения.
 Ресурси вторичные. Термины и определения.
Ці стандарти є застосовними до будь–якої організації, органу, підприємства, установи, які бажають: впровадити, підтримувати і вдосконалювати систему управління навколишнім середовищем; надати докази іншим зацікавленим сторонам про таку відповідність; провести сертифікацію/реєстрацію системи управління навколишнім середовищем на відповідність цій моделі; декларувати відповідність своєї діяльності, продукції чи послуг вимогам цього стандарту. Стандарти поширюються на організації, що функціонують на території України, незалежно від форм власності і видів діяльності, та на органи з сертифікації/реєстрації.
Короткий зміст найбільш важливих стандартів цієї групи надається далі.
1.4.1.2. Система стандартів управління навколишнім з середовищем.
Навколишнє середовище – середовище, в якому функціонує організація, включаючи повітря, воду, грунт, природні ресурси, флору, фауну, людей, а також взаємозв'язки між ними, (за ДСТУ ISO 14001). Система управління навколишнім середовищем с суттєво важливою для забезпеченню спроможності організацій визначати свої екологічні цілі та досягати їх, а також для забезпечення постійної відповідності діяльності, продукції чи послуг національним та міжнародним вимогам.
Система управління навколишнім середовищем є невід'ємною частиною системи загального управління в межах організації. Структура, обов'язки, досвід, технічні правила, методики, процеси і ресурси для реалізації екологічної політики, цілей та завдань повинні бути скоординовані із зусиллями в інших сферах (на-приклад, стосовно управління процесами чи виробництвом, управління фінансами, забезпечення якості, техніки безпеки та охорони здоров'я на робочих місцях).
До головних принципів системи управління навколишнім середовищем, на-лежать такі:
♦ визнання того, що управління навколишнім середовищем є одним з найвищих пріоритетів;
♦ ідентифікація відповідних законодавчих вимог і екологічних аспектів, по-в'язаних із діяльністю організації, її продукцією чи послугами;
♦ сприяння плануванню природоохоронних заходів на всіх стадіях життєво-го циклу продукції чи процесу;
♦ оцінювання відповідності екологічних характеристик функціонування організації її екологічній політиці, цілям та завданням і пошук шляхів їх поліпшення;
♦ впровадження процесу управління для удосконалення системи та поліпшення пов'язаних з цим екологічних характеристик функціонування;
Управління навколишнім середовищем регламентується стандартами ISO серія 14000: ISO 14001, ISО 14004, ISО 14011, ISO 14012, ISO 14040, ISO 14041, ISО 14042, ISO 14043.
Перелічені стандарти містять ті самі загальні принципи системи управління, що і стандарти ДСТУ ISO серії 9000 на систему якості. Отже організації можуть застосовувати чинну систему управління, яка відповідає чи не суперечить стандартам ДСТУ ISO серії 9000, як базу для своєї системи управління навколишнім середовищем. Однак слід розуміти, що застосування елементів системи управління може відрізнятись через різні цілі і різні кола зацікавлених сторін. У той час, як системи якості мають справу, в першу чергу, з потребами споживачів, системи управління навколишнім середовищем мають справу з потребами широкого кола зацікавлених сторін та із зростаючою зацікавленістю суспільства в охороні та поліпшенні стану навколишнього середовища.
Склад елементів системи управління навколишнім середовищем та вимоги до її функціонування згідно із ДСТУ ISO 14001–97. Він стосується тих екологічних аспектів, які організація може контролювати і на які вона може впливати. Ключові слова: навколишнє середовище, охорона навколишнього середовища, управління, управління навколишнім середовищем, склад та опис елементів, використання, загальні умови. Зміст стандарту: визначення – постійне вдосконалення, навколишнє середовище, екологічний аспект, вплив на навколишнє середовище, система управління навколишнім середовищем, аудит системи управління навколишнім середовищем, екологічна мета, екологічні характеристики, екологічна політика, екологічне завдання, зацікавлена сторона, організація, запобігання забрудненню; вимоги до системи управління навколишнім середовищем – загальні вимоги, екологічна політика, екологічні аспекти, законодавчі та інші вимоги, цілі та завдання, програма(и) управління навколишнім середовищем; впровадження та функціонування – організаційна структура та відповідальність, підготовка, обізнаність та компетентність, зв'язки, документація системи управління навколишнім середовищем, управління роботами; контроль та коригувальні дії – моніторинг та вимірювання, невідповідність, коригувальні та запобіжні дії, інформаційні документи, аудит системи управління навколишнім середовищем; аналіз з боку керівництва.
Загальні настанові щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення згідно із ДСТУ ISO 14004–97. Стандарт установлює принципи та загальні положення щодо розроблення та впровадження системи управління навколишнім середовищем, а також її координації з іншими системами управління. Зміст стандарту: принципи та елементи системи управління навколишнім середовищем – зобов'язання і політика, первинний екологічний аналіз, екологічна політика; планування – ідентифікація екологічних аспектів і оцінювання пов'язаних з ними впливів на навколишнє середовище, внутрішні критерії ефективності функціонування, екологічні цілі та програми управління навколишнім середовищем; впровадження – забезпечення можливостей (людські, матеріальні та фінансові ресурси координація та інтеграція елементів системи управління навколишнім середовищем; заходи щодо забезпечення функціонування – обмін інформацією та звітування, документація системи управління навколишнім середовищем, готовність до аварійних ситуацій та реагування на них; вимірювання та оцінювання – вимірювання та моніторинг (постійна діяльність), коригувальні та запобіжні дії, управління інформацією та протоколами, аудит системи управління навколишнім середовищем; аналіз та вдосконалення – загальні положення, аналіз системи управління навколишнім середовищем, постійне вдосконалення.
Модель системи управління навколишнім середовищем, що приводиться в стандарті дає загальне уявлення про організацію, яка визнає наведені вище принципи. З основних питань в стандарті надається практична допомога:
♦ з первинного екологічного аналізу: першим важливим кроком є складання переліку сфер та об'єктів, що підлягають аналізу. Сюди можуть входити: види діяльності організації, конкретні роботи чи конкретний виробничий об'єкт.
♦ з екологічної політики: установлення зобов'язань щодо: мінімізації будь–яких несприятливих впливів на навколишнє середовище; розроблення методик оцінювання екологічних характеристик і відповідних показників; втілення в життя концепції життєвого циклу; проектування продукції таким чином, щоб мінімізувати її впливи на навколишнє середовище під час виробництва, використання та видалення; запобігання забрудненню, зменшення відходів та споживання ресурсів (матеріалів, палива та енергії), а також здійснення рекуперації та рециркуляції відходів як альтернативи їх видаленню, якщо це можливо з точки зору технології.
♦ з цілей та завдань: зменшення відходів та раціональне використання ресурсів, попередження їх виснаження; зменшення чи недопущення скидання та ви-кидання забруднювальних речовин у навколишнє середовище; контролю за впливом на навколишнє середовище сировини та матеріалів; рівень показників екологічних характеристик – використана кількість сировини та матеріалів, а також споживана енергія; кількість викидів, таких як СО2; кількість відходів на одиницю готової продукції; ефективність використання сировини, матеріалів та енергії; кількість екологічно небезпечних ситуацій (наприклад, різке перевищення нормативів гранично допустимих значень параметрів); кількість екологічно небезпечних аварій (наприклад, непередбачені викиди; частка у відсотках) рециркуляції відходів; частка (у відсотках) рециркуляції матеріалів, що використовуються для пакування; кількість кілометрів пробігу транспортних засобів на одиницю продукції; кількість конкретних забруднювальних речовин, наприклад, NОх, SО2, СО, НС, Рb, СF Сs; частка Інвестицій, призначених для охорони навколишнього середовища, кількість поданих позовів; території, залишені під ареали живої природи.
Словник термінів з екологічного керування згідно із ДСТУ ISO 14050:2004. Стандарт містить терміни та визначення, які відповідають прийнятими у міжнародній практиці. Цей стандарт є тотожний переклад ISO 14050:1998 (Екологічний менеджмент. Словник). Сфера застосування, нормативні посилання, терміни та визначення понять. Основні з них: екологічний аспект як елемент діяльності, продукції чи послуг організації, який може взаємодіяти з довкіллям; екологічний аудит – документально оформлений систематичний процес перевіряння, який охоплює збирання і об'єктивне оцінювання доказів; екологічний вплив – будь–яка зміна у довкіллі, несприятлива чи сприятлива, яка повністю чи частково спричинена діяльністю, продукцією чи послугами організації; екологічна мета – загальна екологічна мета, що випливає з екологічної політики встановленої організацією; екологічна характеристика – вимірювані результати функціонування системи екологічного керування тощо.

 


Коментарі (0)

Коментувати

Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /