МГЕО "Наш дім - Манява" » Каталог статей » Визначення екологічного менеджменту

Визначення екологічного менеджменту

19.10.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

У класичному трактуванні, виходячи з загальноприйнятих визначень, під екологічним менеджментом розуміють складну міждисциплінарну науку, метою якої є пошук шляхів забезпечення конкурентоспроможних рішень, прийнятих у сфері управління природоохоронною діяльністю. При цьому простежується прямий взаємозв'язок екоменеджменту з іншими суспільними науками. Екологічний менеджмент є мовби синтезом таких наук як екологія, економіка, право, управління (схема 1.1).









Рис. 1.1. Взаємозв'язок екологічного менеджменту з іншими науками

Основне завдання цієї наукової дисципліни - запропонувати інструментарій для порівняння витрат і вигод економічної діяльності з екологічними витратами і вигодами світової системи. Потреба в цьому виникає тоді, коли
в умовах диверсифікованого екологічного простору стає очевидною недостатня результативність уніфікованих механізмів регулювання стану навколишнього середовища. З метою реалізації зваженої екологічної політики варто забезпечити трансформацію природоохоронних функцій держави і перехід від адміні¬стративно-командних до регулюючих, у зв'язку з чим необхідно озброїти підприємства й органи державного управління екологічно усвідомленою методологією, заснованою на принци¬пах сталого розвитку, яка б поєднувала економічних i адміністративних методів. Причому економічне ре¬гулювання екологічною безпеки може здійснюватися як складова адміністративного регулювання природокористування, тобто шляхом централізованого встановлення i використання таких економічних інструментів, як податкова, кредитна, амортизаційна i страхова політика.
У вітчизняній літературі (у тому числі, у перекладі доку¬ментів ІSО 14000) замість поняття «екологічний менеджмент» використовується термін «управління якістю навколишнього середовища», а в деяких випадках - «екологічне управління».
Однак ці поняття не синоніми, їх розмежувати можна використовуючи ознаки розходження співвідношення і ступеня уваги до внутрішнього і зовнішнього середовища організації, правомірно поширюючи їх на сферу екологічних відносин. (див. табл.1.1).
Таблиця 1.1. Глосарій основних понять науки управління

Поняття

У широкому розумінні

У вузькому розумінні

Управління

Уся система класів, відносин і явиш управління в природі і суспільстві

Технологічна організація об'єкта управління

Менеджмент

Загальний принцип соціаль-ного управління; влада і мистецтво управління людьми

Управління виробництвом, діяльність по організації досягнення поставлених цілей

Адміністрування

Адміністративно-державне управління; соціально-політичний менеджмент

Розробка і постановка цілей, визначення політики організації

Управління

Ієрархічна система інститутів влади

Безпосереднє управління людьми

Отже, для визначення структури і процесу управлінських функцій усередині організації будь-якого типу пропонується зберегти термін «менеджмент». Суб'єктом цього роду відносин є керуючий будь-якого рівня ієрархії, об'єктом - будь-який член організації чи її підрозділ.
Менеджмент – це уміння домагатися окреслених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поводження інших людей; функція, вид діяльності з керівництва людьми в найрізноманітніших організаціях. Менеджмент (у тому числі екологічний) – це також сфера людського знання, що допомагає здійснити цю функцію, тобто в тих випадках, коли потрібно знання більш високого порядку.
Значимість менеджменту була усвідомлена в 30-ті роки; активний розвиток екологічного менеджменту пов'язаний із прийняттям на початку 90-х років «Порядку денного на XXI століття». Вперше термін «менеджмент» стосовно сфери вітчизняного управління природоохоронною діяльністю був застосований відомим українським вченим у галузі економіки й екології В.Я. Шевчуком.

Екологічне управління – діяльність державних органів і економічних суб'єктів, спрямована на дотримання обов'язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку і реалізацію відповідних цілей, проектів і програм.
Екологічний менеджмент – ініціативна і результативна діяльність економічних суб'єктів, спрямована на досягнення їхніх власних екологічних цілей, проектів і програм, розроблених на основі принципів екоефективності і екосправедливості.
Таким чином, ефективний екологічний менеджмент забезпечує підприємству кредит довіри у відносинах з усіма зацікавленими в його діяльності сторонами, в чому і позначається основна перевага екологічного менеджменту в порівнянні з традиційним формальним еко¬логічним управлінням. Істотні розходження в трактуванні даних понять наведено в табл.1.2.


Відмінності

Екологічне управління

Екологічний менеджмент

 

Наявність нових функцій

відсутні   

екологічне планування, екологічний інжиніринг, екологічний аудит, екологічний облік, екологічний маркетинг, екологічне оподаткування, екологічна освіта і культура

В інструментах екополітики

в основному адміністративно-командні і, додатково, економічні

економічні, у т.ч. ринкового характеру з елементами аміні-стративно-командного стилю

У мотивах

обов'язкова у своїй основі діяльність

свідомо добровільна й ініціативна діяльність

У рівнях централізації

здійснюється органами державної влади й економіч-ними суб'єктами національ-ного і регіонального рівнів

здійснюється економічними суб'єктами на базі державного регулювання

Заохочувальні стимули

відсутні

присутні    

Незважаючи на розходження, функції екологічного управ¬ління й екологічного менеджменту в цілому збігаються. Разом з тим для екологічного менеджменту характерний істотний розвиток, поглиблення і розширення ряду функцій і відповідної діяльності, що у традиційному екологічному управлінні реалізуються достатньо поверхнево і формально, наприклад, стосовно обґрунтування екологічної політики і зобов'язань, організації зовнішньої екологічної діяльності, перегляду й удосконалення системи стимулів. З розвитком екологічного менеджменту значно розширюються і видозмінюються традиційні функції екологічного управління.
Разом з тим і екологічне управління, і екологічний менеджмент можна визначити як комплексну різнобічну діяльність, спрямовану на реалізацію екологічних цілей проектів і програм.
Таким чином, під екологічним менеджментом розуміється сукупність адміні¬стративно-командних і ринкових важелів і стимулів, що забезпечують усвідомлену зацікавленість ресурсокористувачів у виборі найбільш ефективних управлінських рішень в сфері природокористування, у тому числі як на макро-, так і на мікрорівні. Тобто екологічний менеджмент як поняття «частини загальної системи управління підприємством, що включає організаційну структуру, обмежене коло відповідальності, управлінські процедури і процеси, а також ресурси, необхідні для визначення і впровадження екологічної політики підприємства», відповідає сутності міжнародних стандартів ІSО 14000.

Екологічний менеджмент має як теоретичне, так і практичне значення. В умовах функціонуючої системи народного госпо¬дарства в країні в даний час екологічний менеджмент по¬кликаний давати конкретні рекомендації з різних шляхів використання природних ресурсів та мусить сприяти розробці основ концепції стійкого еколого-економічного розвитку. Такий розвиток припускає відмову від сформованої на практиці концепції екстенсивного економічного зростання, що лежала в основі розвитку системи світового господарства і природних ресурсів, яка базувалася на уявленні про невичерпність і необмеженість можливостей природного середовища до самовідновлення.
Екологічний менеджмент формує вихідну інформацію про необхідність використання природних ресурсів при вирішенні завдань ефек¬тивного розвитку виробництва. Виникнення нових завдань раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища обумовлено потребою практики господарювання.

У країнах з розвинутою ринковою економікою широко використову¬ються різні економічні інструменти екологічного менеджменту:
 податкові інструменти (пільгові чи дискримінуючи), зокрема подат¬ки на продукцію, види діяльності, джерела забруднення, вміст шкідливого компонента, користування ресурсами, на інвестиції;
 інструменти системи кредитування (пільгові чи дискримінуючи), а саме: за напрямами діяльності, кредитними ставками, об’єктами кредиту¬вання, строками кредитування;
 субсидії (прямі та непрямі) на державні екологічні проекти, компенсацію частини ризику підприємствам з пілотних екопроектiв, на екоцiлi населенню, дотації на екологічно досконалу продукцію, компенсація прискореної амортизації екологічних технологій;
 екологічні платежі за викид (скид), захоронення шкідливих речовин, фізичні та бiологiчнi види забруднення середовища;
 цінові інструменти: екоцінове програмування, екоцінове регулювання, екоцінове стимулювання;
 виплати за досягнення певних екологічних результатів i збереження стану середовища;
 продаж екологічних прав на викиди, діяльність тощо;
 ринкові сертифікати: екологічні квоти, дозволи на виготовлення (продаж) певних обсягів продукції (послуг, робіт);
 екологічне страхування видів діяльності, підприємницького ризику, еколого-економiчних наслідків.




Коментарі (0)

Коментувати

Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /