Як захистити своє право на безпечне для життя і здоров’я довкілля?

Як захистити своє право на безпечне для життя і здоров’я довкілля?

Розуміння проблем екології ґрунтується на тому, що людство є частиною екологічної системи, користується природними ресурсами та цілком залежить від стану екології.

Гостроти екологічні проблеми набули внаслідок серйозних техногенних і природних катастроф на території України в другій половині ХХ століття. Саме в цей період в Україні сталася Чорнобильська катастрофа, до неї додалися регулярні аварії на екологічно шкідливих підприємствах (шахтах, підприємствах енергетичної, хімічної та металургійної промисловості).

Не кожен громадянин знає, що в Конституції України, у статті 50, прямо закріплено право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Захищати свої права можна такими способами – зверненням до органів місцевої влади й місцевого самоврядування, зверненням до органів центральної влади та шляхом судового захисту (він найбільш дієвий).

Від загальних принципів, закріплених у Конституції, перейдемо до практичних ситуацій, близьких і знайомих кожному.

Усі ми стикались із сусідами, що люблять вночі послухати музику або поспівати, робити ремонт у неробочі або святкові дні, або ж із підприємствами, які також створюють шум. Що про такі випадки сказано в законодавстві? У статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» йдеться про те, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров’я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов’язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами. Відповідно до вимог пункту 9 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України, згідно з якими в житлових приміщеннях заборонено голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з 22 години вечора до 8 години ранку. Проводити в робочі дні з 21 до 8 години, а у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом.

На жаль, в Україні непоодинокими є випадки отруєння та виникнення захворювань, зокрема на дизентерію, у дітей, які перебувають у дошкільних навчальних закладах. Що про обов’язки дошкільних навчальних закладів вказано в законодавстві? Статтею 7 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що завданням дошкільної освіти є збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини. Дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.

На території України, особливо у великих містах та регіонах з розвинутою промисловістю, непоодинокими є випадки надмірного забруднення повітря промисловими підприємствами, СТО, підприємствами харчової, хімічної та металургійної промисловості. У результаті страждають не тільки робітники цих підприємств, а й мешканці прилеглих будинків. У законодавстві, зокрема в статті 19 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні своєї діяльності зобов’язані вживати необхідних заходів щодо запобігання та усунення причин забруднення атмосферного повітря, фізичного впливу на атмосферу в населених пунктах, рекреаційних зонах, а також повітря в житлових і виробничих приміщеннях, у навчальних, лікувально-профілактичних та інших закладах, інших місцях тривалого чи тимчасового перебування людей.

Час від часу ми купуємо нові меблі. Деякі виробники меблів не дотримуються необхідних технологічних процесів, унаслідок чого їх продукція містить небезпечний рівень отруйних речовин – фенолу та формальдегіду. У статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» чітко зазначено, що продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов’язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

В Україні реалізація екологічних прав ускладнюється низкою причин: недосконалістю доступу до екологічної інформації, неврахуванням думки громадськості під час прийняття екологічно важливих рішень, керуванням економічними цілями отримання прибутку, відсутністю системності в законодавстві.

Звернення до органів МВС, СЕС, органів місцевої влади щодо вирішення екологічних проблем зазвичай є неефективними, тому залишається лише судовий захист. Проте і він не є легким, попри численність норм, що мали б захищати населення. Правильно скласти позов і під час судового засідання довести свою точку зору людині без юридичної освіти складно, а зазвичай неможливо. Незважаючи на закріплення в законодавстві відповідальності за майнову та моральну шкоду, а також застосування загального принципу «забруднювач платить» визначення розміру та порядку відшкодування шкоди, завданої життю, здоров’ю, майновому статусу є проблемним.

Крім того, встановлення самого факту порушення – не проста справа. Людина, що придбала нові меблі, самостійно не в змозі встановити, що в них перевищені гранично допустимі норми шкідливих речовин. У таких випадках необхідно звертатись до установ, які спеціалізуються на проведенні таких досліджень, а ця установа вже має підтвердити факт.

Та за кваліфікованої юридичної допомоги цілком реально захистити свої права й отримати матеріальну та моральну компенсації збитків, про що свідчить як вітчизняна, так і міжнародна (зокрема Європейського суду з прав людини) судова практика. Усі справи, про які йшлося в цій статті, були виграні позивачами, їм були виплачені матеріальні та моральні компенсації.

Павло Шубенко,
консультант з юридичного супроводу еколого-гігієнічних досліджень
Науково-сервісної фірми «ОТАВА»

18.11.2012 Юля5801 0

ТОП користувачів