МГЕО "Наш дім - Манява" » Каталог статей » МОНІТОРИНГ ГРУНТІВ І ВІДХОДІВ Частина2

МОНІТОРИНГ ГРУНТІВ І ВІДХОДІВ Частина2

27.06.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

Ступінь виявлення або ураженості території негативними екзогенними (геологічними та техногенними) процесами оцінюють за коефіцієнтом прос­торової ураженості (Кп), який відображує частину площі, яку обіймає той чи інший процес в межах досліджуваної території (регіонально-типової області або окремої її частини). Серед регіонально розвинутих екзогенних процесів переважають процеси підтоплення та заболочування, площинної та лінійної ерозій, активізації зсувів, суфозійного карсту, просадок та гідроморфної трансформації грунтів (подоутворення).

Класифікація території за ступенем ураженості тим чи іншим негатив­ним процесом наведена в табл. 14.6.

Т а б л и ц я  14.6. Класифікація території за ступенем ураженості

Ступінь ураженості території (категорія)

Значення коефіцієнту
просторової ураженості Кп

Процеси відсутні

0 < Кп < 0,01

Слабкий

0,01 < Кп < 0,1

Середній

0,1 < Кп < 0,35

Сильний

0,35 < Кп < 0,5

Дуже сильний (кризовий)

Кп > 0,5

На якiсний стан земельних ресурсiв та цiлого ряду об’єктiв народного господарства iстотно впливає ряд природних та природно-антропогенних явищ, а саме: вулканiзм, неотектонiка, лавини, селi, осипи, мочари, активнi зсуви, карст, вiтровали, поди, западини, солянi купола. Визначення ареалiв поширення зазначених явищ необхiдно не лише для загальної характерис­тики i оцiнки земельних ресурсiв, але i для розробки наукових рекомендацiй по охоронi, рацiональному використанню земель в сiльському господарствi, пiдвищенню продуктивностi тощо.

Основою технічного забезпечення моніторингу земель є автоматизо­вана інформаційна система. Інформація, одержана під час спостережень за станом земельного фонду, узагальнюється по районах, містах, областях, АР Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої інформаційної системи обласних, уповноважених міських управлінь земельних ресурсів і Комітету по земельних ресурсах і земельній реформі АР Крим. За  результатами оцінки стану земельного фонду в Україні складаються доповідні, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіо­нального самоврядування та Держкомзему для вжиття заходів до відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів.

Безпосередні та віддалені проблеми охорони довкілля і здоров’я, викликані невідповідним використанням токсичних хімікалій та  поганим управлінням небезпечними відходами, усе більше і більше усвідомлюються у країнах світу. Збільшується кількість країн, які формулюють свою політику і стратегію у зазначеній галузі з метою забезпечення токсичної безпеки хімікалій та правильного управління небезпечними відходами. Для розробки таких стратегій управління необхідні відповідні керівні принципи моніто­рингу і токсичних хімікалій і небезпечних відходів. Термін “небезпечний” відноситься до
нанесення шкоди довкіллю та здоров’ю населення. Відходи – звичайно це рідини, але також і гази, тверді тіла та промивні розчини,  змішані з розчиненою породою.

Не завжди просто ідентифікувати небезпечні відходи. У табл. 14.7 наве­дені деякі вказівки для такої ідентифікації та узагальнені граничні концен­т­рації. У табл. 14.8, 14.9 наведені деякі неорганічні та органічні  небезпечні забруднювачі, їх основні джерела і відповідний вплив на здоров’я людей.

 Т а б л и ц я  14.7. Джерела небезпечних речовин (елементів)  

Елемент

Можливі джерела

Гранична
кон­центрація, мг/л

Миш’як

Відходи золотих рудників, залишки з пести­цидів, що вміщують миш’як

5,0

Барій

Поліграфічна промисловість, вироб­ництво фарб, мастил, консистентних змащень

100,0

Кадмій

Гальванування, металеві сплави, промивні розчини, стічні води, добрива

1,0

Хром

Гальванування, шкіряна промисловість, промислова продувка охолодженої води

5,0

Свинець

Бензин, виробництво батарей,
атмосферні опади

5,0

Ртуть

Паперова промисловість, промислове кон­сервування продуктів

0,2

Селен

Виробництво кольорового скла,
електрон­на промисловість,
фотографічні відходи

1,0

Срібло

Сріблення, ювелірна промисловість, фото­графічні відходи

1,0

Ендрин

Виробництво пестицидів, повітряне їх роз­пилення

0,02

Ліндан

Теж

0,4

Метокси­хлор

Теж

10,0

Токсафен

Теж

0,5

 

Т а б л и ц я  14.8. Вплив на здоров’я людей  неорганічних забруднювачів

Неорга­ніч­ний елемент

Основне
джерело

Сфера
найбільшого впливу

Первинні ефекти
впливу на здоров'я

Миш’як

Збагачення руди, удосконалені
пес­тициди

Повітря,
вода

Отруєння миш’яком (кишкові, шлунково-кишкові порушення, параліч кінцівок)

Азбест

Виробництво
вог­нестійких і
тепло-вогнестійких
мате­ріалів

Повітря

Асбестоз (хвороба
легенів); канцерогенна речовина

Кадмій

Гальванування, ба­тареї

Повітря,
вода,
продово­-
льство

Випари кадмію – біль у суглобах, легенях, ниркова хвороба; мож­ливо канцерогенний, тератогенний

Свинець

Етилований бен­зин, батареї,
захист від радіоактивного випромінювання

Повітря,
вода,
продово-
льство

Ослаблення нервової системи, синтезу
ери­троцитів

Ртуть

Неорганічна фор­ ма – електричні то­вари, промисло­вість; органічна форма – слімісиди, фунгіциди

Вода,
продо­вольство

Неорганічні (порушен­ня центральної нерво­вої системи, можливі психози) і органічні (безплідність, послаб­лення мови, параліч, деформації, смерть)

Нітрати/

Нітрити

Нітрати – сільсь­когосподарські відходи; нітрити – засоби для консер­вації м’яса

Вода,
продо­вольство

Нітрити+аміни (у ті­лі), канцерогенні нит­розаміни; нітрати мо­жуть викликати метге­моглобинемію у дітей

Диоксид сірки

Спалювання утри­муючих сірку па­лив

Повітря

Роздратування систе­ми органів дихання,
попередник кислотно­го дощу

Частки

Дим з багать, пил, пилок тощо

Повітря

Серцеві хвороби, хво­роби дихального трак­ту (емфізема, бронхіт)

 

Т а б л и ц я  14.9. Вплив на здоров’я людей  органічних забруднювачів

Органічний
елемент

Основне джерело

Сфера
найбільшого впливу

Первинні ефекти впливу на здоров'я

ДДТ

Прикладні програми робництва пестици­дів для
різних цілей

Вода,
ланцю­жок продо­­-
во­льства

Біоакумуляція в жирних тканинах, нервові пору­шення, зменшення бі­лих кров’яних
тілець; незмінний у середовищі

Диоксин

Елемент для вироб­ництва трихлорфе­нолів; спалювання міських
твердих відходів

Вода,
ланцю­жок продо­­-
во­льства

Надзвичайно токсич­ний: ушкоджує нирки, печінку і нервову сис­тему; великий
терато­генний фактор, мож­ливо канцерогенний

Фенітрок­син

Розпилення інсекти­циду на зернових культурах,  лісові землі

Вода,
повітря

Токсичний тільки для ссавців при
високих дозуваннях

Мірекс

Інсектицид, спові­льнювач вогню в пластиках

Вода, лан-
цю­жок продово­льства

Біологічно активний, незмінний, токсиколо­гія змінюється з
різно­видом, біоакумулятив­ний у ланцюжку харчу­вання

PCBs

Діелектрики, тепло­передача і гідравлі­чна рідина

Вода,
ланцю­жок продово­льства

Незмінний у середови­щі, анцерогенний,  приводить до голов­но­го болю, галюцинацій

Хлороформ

Спочатку викорис­товувався як болеза­спокійливий
засіб; незабаром – у  това­рах споживача, фармацев­тиці, у пести­цидах; для хлору­вання води

Вода,
продо­вольство

Гостро токсичний у високих концентраціях, ушкоджує
печінку, канцерогенний до гри­зунів

Трихлор­метан (включає хлороформ)

Виробляється у воді (гумінові кислоти і тощо) і при хлору­ванні

Вода

Канцерогенний

Небезпечні відходи категоровані відповідно до наступних трьох дже­рел походження: специфічні (неспецифічні) вихідні відходи – первісні відходи, отримані у  технологічних і промислових процесах, і включають витрачені галоїдовані розчинники, використовувані в стічних водах, стоки від гальванування; специфічні вихідні відходи – відходи зі спеціально (особливо) ідентифікованих галузей промисловості типу збереження деревини, переробки нафти і органічного хімічного виробництва і включають промивні розчини, змішані з розбуреною породою, стічні води, витрачені каталізатори; комерційні хімічні вироби (продукти) – складаються зі специ­фічних комерційних хімічних виробів (продуктів) чи виробництва хімічних проміжних ланок (хімікалії типу хлороформу і креозоту, кислоти типу сірчаної кислоти,  соляної кислоти і різні пестициди типу ДДТ, кепон і CFCs).

Небезпечні відходи взаємодіють з різними природними екосистемами і створюють екологічну нестійкість. Погіршення земних екосистем відбува­ється у формі забруднення землі; водних (водні басейни) – внутрішнього забруднення води. Важливою функцією управління відходами є зменшення ризику, мінімізація використання таких токсичних і небезпечних хімікалій, а використання технологій без використання небезпечних хімікалій – ефек­тивний спосіб такого управління.

Екологічне управління токсичними хімікаліями вимагає: розширен­ня і прискорення міжнародної оцінки хімічних ризиків; гармонізацію класифі­кації і маркірування хімікалій; інформаційний обмін щодо  токсичних хімі­калій; реалізація програм зменшення ризику, зміцнення національних можли­востей для управління хімікаліями тощо. Усі ці дії залежать від успішної міжнародної роботи і поліпшення координації поточних міжнародних дій, реалізації прикладних програм технічного, наукового, освітнього і фінан­сового співробітництва.

Ефективний контроль за походженням, збереженням, утилізацією і багаторазовим використанням, транспортуванням, відновленням і перерозпо­ділом небезпечних відходів має першорядне значення для здоров’я населення, захисту довкілля і управління природними
ресурсами, що вимагає активного міжнародного співтовариства. Оскільки токсичні хімікалії та небезпечні відходи несприятливо впливають на якість повітря водяних ресурсів і ґрунту, тому необхідне здійснення їх ефективного моніторингу. Моніторинг небезпечних відходів має широкий спектр від контролю їх джерел до умов збереження, обробки, перевезення, утилізації і перерозпо­ділу.

Більшість небезпечних забруднювачів може попадати у різні середо­вища – повітря, грунт, поверхневі та ґрунтові води, тому важливі аналітичні методи їх визначення у цих середовищах. Токсичні хімікалії та шкідливі відходи, скинуті в навколишнє середовище, накопичуються в грунті і грунтових водах. У порівнянні з повітрям і проточною водою, грунтові води і грунт найбільш уразливі для відходів. Більшість впливів на довкілля токсичних хімікалій і небезпечних відходів виявляється як забруднення ґрунтових вод і ґрунту, тому що їхні можливі концентрації в атмосфері та ріках дуже малі в порівнянні із зазначеними забрудненнями.

Грунтові води – це великий ресурс, який включає 96 % від всесвітніх загальних запасів прісноводних ресурсів. Вони є джерелами  більше 40 % від внутрішнього, сільськогосподарського та промислового водопостачання багатьох країн. Це, іноді, єдине надійне джерело водозабезпечення, яке повинне надійно захищатися від забруднення. Вирішення цієї зростаючої проблеми не просте, тому що ґрунтові  води доступні не безпосередньо. Відновлення грунтових вод – це складний і великовартісний процес.

Джерела токсичних хімікалій, що можуть потенційно забруднювати грунтові води, потребують виділення земель для промислових,  муніципаль­них і сільськогосподарських відходів. Домішки в поверхневих водах у залежності від геологічних і гідрологічних умов можуть також бути причиною забруднення у водоносному обрії. Негерметичні колекторні мережі, по яким протікають стічні води, також сприяють локальному забрудненню грунтових вод. У кожнім випадку,  погроза забруднення для ґрунтових вод залежить від специфічних геологічних умов місця і складності гідрогеологічних умов, що заважає прогнозувати протяжність забруднення ґрунтових вод.

Для якісного моніторингу грунтових вод необхідно оцінити всю існуючу геологічну і гідрогеологічну інформацію Вибір процедури моніто­рингу залежить від потенційних рівнів концентрації домішків, доступного часу для моніторингу і загальних геологічних умов. Першим кроком у гідрогеологічному дослідження місця є огляд ґрунтів, геологічних умов ґрунтових вод. Для всіх грунтових вод повинні проводитися фонові визначення. Моніторинг повинен проводитися для кожного окремого джерела – потенційного забруднювача. Забруд­нення грунтів і забруднення грунтових вод токсичними хімікаліями і небезпечними відходами зв’язане між собою, тому істотно контролювати забруднені грунти при моніторингу грунтових вод.

Перед початком проведенням моніторингу необхідно визначити тип забруднювача, оцінити величину забруднення грунтів, площу забрудненого місця, точне розташування головних забруднених грунтів, визначити найкра­щий спосіб контролю місця забруднення, фактичну мету моніторингу, час проведення повного моніторингу і його вартість. Відповіді на перші питання вимагають наукового, проектного і технологічного обґрунтування, яке спирається на попередню розвідку місця і обстеження місця забруднення ґрунтів. Останнє питання не може вирішуватися об’єктивно, так як це питання найчастіше
політичне.

Стаття 29 Закону України “Про відходи” регламентує здійснення моні­торингу місць утворення, зберігання та видалення відходів з  метою визна­чення та прогнозування впливу відходів на довкілля, своєчасного виявлення негативних наслідків, їх відвернення та подолання виробники відходів, їх власники, а також спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі охорони довкілля та ядерної безпеки здійснюють моніторинг місць утворен­ня, зберігання і видалення відходів. Зазначений моніторинг є складовою ДСМД. Суб’єк­тами моніторингу відходів є Мінекоресурсів (звалища промис­лових і побутових відходів) і МНС (об’єкти поховання радіоактивних відхо­дів в зонах радіоактивного забруднення).


Коментарі (0)

Коментувати

Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /