Моніторинг лісів проводиться як спільна діяльність виробничих та наукових установ

в      Моніторинг лісів проводиться як спільна діяльність виробничих та наукових установ Держкомлісгоспу України. В рамках такої діяльності Українське державне  проектне лісовпорядне виробниче об'єднання (ВО «Укрдержліспроект») відповідає  за проведення польових робіт і формування баз даних моніторингу, а Український  НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького (УкрНДІЛГА)  виконує функції національного координаційного центру моніторингу лісів, спеціалісти  якого розвивають методологію і програмне забезпечення моніторингу, організовують  навчання і тренування спеціалістів ВО «Укрдержліспроект» та регіональних лісових  науково-дослідних станцій, здійснюють адміністрування баз даних та забезпечують  інформаційно-аналітичну підтримку діяльності з моніторингу лісів.       УкрНДІЛГА бере участь в міжнародному співробітництві з моніторингу лісів  забезпечуючи виконання міжнародних зобов’язань нашої держави щодо лісового  моніторингу (зокрема, резолюцій загальноєвропейського процесу на рівні Міністрів  щодо захисту лісів Європи – MCPFE). Спеціалісти УкрНДІЛГА, які сертифіковані як  експерти з лісового моніторингу, беруть участь у нарадах, тренуваннях і  тестуваннях, що проводяться в рамках Міжнародної спільної програми моніторингу  лісів у регіоні Європейської Економічної Комісії ООН (UN1ECE ICP Forests), а також  забезпечують впровадження передового досвіду і технологій у діяльності з  моніторингу лісів.       Спостереження за станом лісів ділянках моніторингу проводять спеціалісти ВО  «Укрдержліспроект» та УкрНДІЛГА у відповідності з «Методичними рекомендаціями  з моніторингу лісів України I рівня», які гармонізовані з вимогами ICP Forests. У 2009  році спеціалісти ВО «Укрдержліспроект» провели спостереження в лісах, які  знаходяться під управлінням Держкомлісгоспу України. Усього було обстежено 1483  ділянок моніторингу, встановлено показники стану 34498 облікових дерев. Розподіл  ділянок моніторингу за групами лісотвірних порід загалом відповідає особливостям  породного складу лісів у обстежених областях. На одну ділянку припадає у  середньому 4313 гектарів вкритих лісовою рослинністю земель.       На ділянках моніторингу визначалися різноманітні показники, за якими  оцінюються лісостани. У центрі уваги моніторингу лісової рослинності знаходиться  стан крони дерев, який слугує індикатором, що характеризує загальний стан  окремого дерева або деревостану. Первинна продуктивність дерев залежить від  здатності крон перехвачувати світло – дерева з добре розвинутим листям у кроні  здатні більш ефективно здійснювати фотосинтез. Погіршення стану крони може  свідчити про вплив на дерево різноманітних чинників – як природних, так і  антропогенних (шкідників або хвороб, засухи чи зміни режиму ґрунтових вод,  забруднення атмосфери тощо). Показники стану крон, які визначаються на ділянках  моніторингу – відносна довжина крони, ступінь дефоліації крони (втрати листя чи  хвої під дією шкідливих чинників) та ступінь її дехромації (зміни природного кольору  листя чи хвої внаслідок впливу несприятливих факторів), дефоліація верхньої  третини крони, щільність крони. Узагальнюючим показником, за яким оцінюється  стан лісів у програмі ICP Forest, є дефоліація крони, яка інтегрально характеризує  негативний вплив на ліси різноманітних чинників. Дефоліація офіційно визнана як  загальноєвропейський показник (індикатор) сталого ведення лісового господарства,  який свідчить про стан і життєздатність лісових екосистем (документ «Удосконалені   загальноєвропейські показники сталого ведення лісового господарства», прийнятий  в рамках загальноєвропейського процесу на рівні Міністрів щодо захисту лісів  Європи (Improved Pan1European Indicators for Sustainable Forest Management, 2002)).  Визначення рівня дефоліації є обов’язковим для країн, які приєдналися до цього  процесу. Україна підписала низку резолюцій MCPFE, згідно з якими проведення моніторингу лісів за методикою міжнародної програми моніторингу UN1 ECE/ICP Forests є обов’язковим.     Для порівняльного аналізу стану насаджень, дерева в них за ступенем дефоліації   поділяються на п`ять класів: непошкоджені 1 дефоліація 0110% (клас 0), слабо   пошкоджені 1 11125% (клас 1), середньо пошкоджені 1 26160% (клас 2), сильно пошкоджені – 611 99% (клас 3) та всохлі – 100% (клас 4). Відповідно до критеріїв оцінки стану крон, прийнятих в UNECE1ICP Forests, дефоліація до 25%  розглядаються як така, що знаходиться у межах природних коливань фітомаси  крони, а дефоліація понад 25% свідчить про пошкодження дерев. За результатами аналізу розподілу листяних дерев за класами дефоліації у 2009  році на рівні областей України найгірший стан крон спостерігається у Херсонській  області, у якій 71,2 % дерев мають дефоліацію від 25 до 60% крони, а 21,5 % дерев  мають високу дефоліацію (понад 60% крони). Для АР Крим клас дефоліації понад  25% мають 18,9% листяних дерев, у Миколаївській – 22,8%, Одеській – 20,1%.  Частка дерев з дефоліацією більше 25 % в інших областях становить менше 20 %.  Частка хвойних дерев з дефоліацією від 25 % до 60% у Закарпатській області  становить 31,6% (переважно за рахунок ялини європейської), Херсонській 70,6% (за  рахунок сосни кримської) та Черкаській (19,5%) областях. В усіх інших областях  частка хвойних з дефоліацією від 25 % складає менше 15%.          Розподіл основних деревних порід за класами дефоліації, який характеризує   ступінь пошкодження дерев у насадженнях, наведено у додатку.  Середнє значення величини дефоліації на ділянках моніторингу у 2009 році  характеризувалося такими особливостями. Найбільша дефоліація для всіх порід  спостерігалася у Херсонській, Закарпатській і Луганській областях та АР Крим, де на  стан лісів впливає значне антропогенне навантаження та несприятливі природні  чинники. Досить високий рівень дефоліації відмічено також у Миколаївській,  Черкаській та Вінницькій областях. У більшості областей дефоліація листяних порід  є більшою, ніж хвойних.        Станом на 2009 рік за характером розподілу за класами дефоліації суттєво не  відрізняються як хвойні так і листяні двох вікових груп (до 59 років та вище 60 років),  частка здорових дерев складає 63166 %, у класі 11125% дефоліації близько 25%  дерев.       У 2009 році максимальні значення середньої дефоліації листяних спостерігались  на півдні країни – у Херсонській (46,6%), Миколаївській (22,1%), Одеській (22,4%) областях та АР Крим (21,6%), в тому числі у м. Севастополь (43,6%). Відносно високі  значення середньої дефоліації хвойних спостерігались у АР Крим (16%),  Закарпатській (19,7%) Херсонській (35,9%), та Черкаській (17,6%) областях.  Висока дехромація листяних у 2009 році відмічена у Харківській (20,9%),  Херсонській (18,9%) та Миколаївський (23,8%) областях. У хвойних високі значення  цього показнику відмічені у АР Крим та Херсонській області.  



28.10.2010 manyava 0

ТОП користувачів