МОНІТОРИНГ ВОД Частина 2

Організація і координація державного моніторингу вод здійснюється Мінекобезпеки. Суб’єкти державного моніторингу вод удосконалюють або створюють у своєму складі спеціальні служби, що здійснюють держа­в­ний моніторинг вод. Під час здійснення державного моніторингу вод визнача­ються переліки пріоритетних показників стану водних об’єктів та показни­ків негативного впливу. Поділ моніторингу вод на види наведений на рис. 13.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фоновий моніторинг здійснюється шляхом систематичних спостере­жень на водних об’єктах, які не зазнають прямого антропогенного впливу, з метою одержання інформації для оцінок і прогнозування змін стану водних об’єктів внаслідок промислової та господарської діяльності. Фоновий моні­торинг поверхневих та внутрішніх морських вод, а також вод територіаль­ного моря і виключної (морської) економічної зони України, підземних вод здійснює Мінекоресурсів. Загальний моніторинг здійснюється з метою вияв­лення фактичного стану водних об’єктів, вироблення та прийняття рішень з ефективного
використання, охорони та відтворення водних ресурсів.

Моніторинг на державній мережі пунктів спостережень для поверхне­вих і підземних вод здійснюється Мінекоресурсів. Моніторинг антропоген­ного впливу на водні об’єкти здійснюється шляхом проведення систематич­них спостережень за джерелами забруднення вод та якісним станом водних об’єктів у місцях впливу цих джерел. Моніторинг антропогенного впливу на поверхневі та внутрішні морські води, а також води територіального моря і виключної (морської) економічної зони України здійснюють Мінекоресурсів і підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, на підземні води – Мінекоресурсів.

Моніторинг водних об’єктів у місцях їх використання здійснюється для господарських і культурно-побутових потреб (забору питної та технічної води, рекреації тощо). Моніторинг дотримання санітарних норм хімічних, бактеріологічних і радіологічних показників водних об’єктів, які викорис­товуються для питних і культурно-побутових
потреб, здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ.

Держводгосп здійснює моніторинг якісного стану води водних об’єктів у районах основних водозаборів комплексного призначення, водогосподар­ських систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання за радіологічними і хімічними показниками з метою визначення придатності води до використання. Держводгосп та підприємства водопровідно-каналіза­ційного господарства (після споруд водопідготовки) здійснюють моніторинг якості води в районах питних водозаборів за хімічними і біологічними показниками з метою отримання систематичної інформації про якість води.

Спеціальні види моніторингу включають спостереження на озерах і водосховищах, з науковою метою, для охорони водних екосистем та вико­нання зобов’язань, що випливають із міжнародних договорів України. Моніторинг озер і водосховищ, який включає моніторинг антропогенного впливу на них і спостереження за переформуванням берегів та гідро­геологічним режимом прибережних територій, здійснюють Держводгосп і Мінекоресурсів. Моніторинг охорони водних екосистем і транскордонного перенесення забруднюючих речовин здійснює Мінекоресурсів.

Кризовий моніторинг водних об’єктів здійснюється шляхом система­тичних, частіших і додаткових спостережень за кількісними та якісними параметрами водних об’єктів у зонах підвищеного ризику як на державній мережі пунктів спостережень, так і на тимчасовій мережі, що встановлюється під час виникнення несанкціонованих чи аварійних забруднень і стихійного лиха з метою оповіщення та розроблення оперативних заходів щодо ліквідації їх наслідків та захисту  населення, екосистем і власності.

Кризовий моніторинг здійснюють за: витратами та рівнем води водних об’єктів під час загрози та виникнення значних паводків та повеней, на морських гирлових ділянках річок; за гідрометеорологіч­ними параметрами, гідрохімічними і гідробіологічними показниками якості поверхневих і внут­рішніх морських вод, а також вод територіального моря і виключної (морсь­кої) економічної зони України на державній мережі пунктів спостережень – Мінекоресурсів; рівнями забрудненості поверхневих і внутрішніх морських вод, а також вод територіального моря і виключної (морської) економічної зони України у зонах підвищеного ризику та у районах об’єктів, що стали причиною несанкціонованого скиду чи аварійного забруднення, – Мін­еко­ресурсів; рівнями забрудненості підземних вод у разі коли надзвичайна ситу­ація може вплинути на підземні води – Мінекоресурсів; рівнями забруд­неності поверхневих вод у районах водозаборів, що знаходяться у зоні впливу аварійних забруднень, та додатково у місцях, які забезпечують необхідну інформацію для прогнозування  поширення аварійних забруднень, – Держводгосп; рівнями забрудненості вод у районах водозаборів, що знаходяться в зоні впливу аварії, стихійного лиха, катастрофи, – державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ.

Спостереження за станом водного об’єкта здійснюється відповідно до загального переліку показників, до якого входять показники, що характе­ризують кількість водних ресурсів та їх зміни, якості вод і нормативів екологічної безпеки водокористування, екологічний норматив та категорія якості води водних об’єктів тощо, що розробляються і затверджуються в установленому порядку.

Якість води є функцією як джерел води, так і питань її використання. Моніторинг проводиться для одержання кількісної інформації щодо поточ­них рівнів шкідливих чи потенційно шкідливих параметрів якості води з метою оцінки протяжності забруднення і збитків від нього. Вона оцінюється як ступінь, у якій вона відповідає встановленим фізичним, хімічним і біоло­гічним нормам для кожного її використання.

У табл. 13.3 наведений перелік показників гідрохімічного та ток­сико­логічного забруднення, що потребують визначення у воді, а у табл. 13.4 – основні вимоги до параметрів якості питної води згідно ГОСТ 2874.

Урядова політика з управління якістю води повинна мати чітку мету, яка спрямована на прийняття відповідних стандартів, розробку критеріїв, правил і керівних принципів. Критерії представляють набір фізичних, хіміч­них, біологічних, радіологічних і естетичних характеристик якості води. Різниця між стандартами і критеріями – це те, що стандарти отримані з критеріїв і ряду інших факторів.

Стандартні параметри якості води встановлюються на основі одного чи декількох факторів: досвіду і певних критеріїв; технічної та економічної досяжності; результатів біологічних експериментів  (наприклад, визначення біологічної активності); здатності надійного вимірювання параметрів; прик­ладної програми математичних моделей (наприклад, моделювання ризиків здоров’я) тощо. При цьому враховується, що стандарти повинні бути дина­мічними за характером.

Т а б л и ц я  13.3. Показники гідрохімічного та токсико­логічного забруднення

Показники якості води

Фізичні

Загально-санітарні

Специфічні

1.Температура, оС

2. Запах, бали

3. Прозорість, см

4. Завислі речови­ни, мг/дм3

5. Кольоровість, градуси

1. рН

2. Розчинений кисень, мг/дм3

3. ХСК, мгО/дм3      

4. Окислювальність перман­ганатна, мгО/дм3

5. БСК5, мгО2/дм3

6. БСК20, мгО2/дм3

7. Лужність, мг-екв./дм3

8. Аміак по азоту, мг/дм3

9. Нітрити, мг/дм3

10. Нітрати, мг/дм3

11. Залізо загальне, мг/дм3

12. Фосфати, мг/дм3

13. Фосфор загальний, мг/дм3

14. Загальна жорсткість,

мг-екв./дм3

15. Кальцій, мг/дм3

16. Магній, мг/дм3

17. Хлориди, мг/дм3

18. Сульфати, мг/дм3

19. Натрій, мг/дм3

20. Калій, мг/дм3

21. Кислотність, мг-екв./дм3

22. Диоксид вуглецю, мг/дм3

23. Кремній, мг/дм3

24. Мінералізація (сума іонів), мг/дм3

25. Сухий залишок, мг/дм3

1. Феноли, мг/дм3

2. Нафтопродукти, мг/дм3

3. Амінопродукти, мг/дм3

4. Нітропродукти, мг/дм3

5. Фтор, мг/дм3

6. СПАР, мг/дм3

7. Хром3+, мг/дм3

8. Хром6+, мг/дм3

9. Мідь, мг/дм3

10. Цинк, мг/дм3

11. Нікель, мг/дм3

12. Марганець, мг/дм3

13. Алюміній, мг/дм3

14. Кобальт, мг/дм3

15. Кадмій, мг/дм3

16. Ртуть, мг/дм3

17. Фосфорорганічні інтексициди, мг/дм3

18. Тріазинові
гербіциди, мг/дм3

19. Хлорорганічні пестициди, мг/дм3

Т а б л и ц я 13.4. Основні вимоги до параметрів якості питної води згідно ГОСТ 2874

Найменування показника

Норматив,
не більше

Мутність, мг/дм3

1,5

Прозорість, м

0,3

Кольоровість, градусів

20 градусів

Запах при 20 оС і нагріванні до 60 оС

2 балів

Смак і присмак при 20 оС

2 балів

Загальна твердість, мг-екв./дм3

7,0

Активна реакція рН

6,0-9,0

Вміст заліза (сумарного), мг/дм3

0,3

Свинець, мг/дм3

0,03

Миш’як, мг/дм3

0,05

Фтор, мг/дм3

0,7-1,5

Мідь, мг/дм3

1,0

Цинк, мг/дм3

5,0

Марганець, мг/дм3

0,1

Амоній залишковий, мг/дм3

0,5

Берилій, мг/дм3

0,0002

Молібден, мг/дм3

0,25

Селен, мг/дм3

0,001

Стронцій, мг/дм3

7,0

Поліакриламід залишковий, мг/дм3

2,0

Нітрати, мг/дм3

45,0

Поліфосфати залишкові, мг/дм3

3,5

Сухий залишок, мг/дм3

1000

Хлориди, мг/дм3

350

Сульфати, мг/дм3

500

Число мікроорганізмів в 1 мл3 води

100

Число бактерій групи кишкових паличок в 1 л води (колі-індекс)

3

 

 

У табл. 13.5 наведені норми забруднення води за стандартами ВООЗ, США і Канади.

Т а б л и ц я 13.5. Норми забруднення води за стандартами ВООЗ, США і Канади

Забруднення

Норма (не більше) за стандартом

ВООЗ

США

Канада

Первинні стандарти (здоров’я)

Загальна кількість кишкових

0

1-4/100 мол

2-3/100 мол

Мутність, мг/дм3

< 1

1-5

1-5

Неорганічні речовини, мг/л

Миш’як (As)

0.05

0,05

0,05

Барій (Ba)

1,0

1,0

Кадмій (Cd)

0,005

0,010

0,005

Хром (Cr)

0,05

0,05

0,05

Фтористі з’єднання (F)

1,5

1-2 (15°C)

1,5

Свинець (Pb)

0,05

0,05

0,05

Ртуть (Hg)

0,001

0,002

0,001

Нітрати (N)

10,0

10,0

10,0

Селенів (Se)

0,01

0,01

0,01

Срібло (Ag)

0,05

0,05

Органічні речовини, мг/л

Ендрин

0,0002

0,0002

Ліндан

0,003

0,004

0,004

Метоксихлор

0,03

0,1

0,01

Токсафен

0,005

0,005

2-4-D

0,1

0,1

0,1

2,3,5 TP

0,01

0,01

Тригалоідировані метани

0,10

0,35

Вторинні стандарти (естетика)

Хлориди (Cl), мг/л

250

250

250

Колір, одиниць кольоровості

15

15

15

Запах, балів

0

3

0

Мідь (Cu), мг/л

1,0

1,0

1,0

Залізо (Fe), мг/л

0,3

0,3

0,3

Марганець (Mn), мг/л

0,05

0,05

0,05

Цинк (Zn), мг/л

5,0

500

5,0

pH

75±1

75±1

75±1

Сульфати, мг/л

400

250

500

Сума розчинених речовин, мг/л

1000

250

500

         
 

Результатом здійснення моніторингу є в Україні: первинна інформація (дані спостережень), яку одержують суб’єкти моніторингу вод внаслідок спо­стережень, узагальнені дані (за певний проміжок часу або певної території), індекси і комплексні показники, одержані як узагальнення за параметрами, оцінка стану вод та джерел негативного впливу на нього, прогнози стану вод і його змін, обгрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття рішень (на національному та регіональному рівнях). Інформація, здобута і оброблена суб’єктами державного моніторингу вод, є офіційною інформацією.

Водокористувачі, які згідно із законодавством зобов’язані вести спосте­реження за якістю і кількістю скинутих у водні об’єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, а також за станом водних об’єктів у місцях скидів (крім підприємств водопровідно-каналізаційного господарства), не належать до суб’єктів державного моніторингу вод. Їх інформація використовується як допоміжна порівняно з інформацією суб’єктів державного моніторингу вод і включається до складу офіційної лише після перевірки та підтвердження її вірогідності суб’єктами державного моніторингу вод.

Суб’єкти державного моніторингу вод зобов’язані безтерміново зберігати первинну інформацію про стан вод і безкоштовно надавати дані спостережень, а також розрахункову інформацію на запит інших суб’єктів державного моніторингу вод та державних органів згідно з програмами моніторингу вод, зазначеними у зазначеному Порядку. Оцінки, прогнози та рекомендації, зазначені у зазначеному Порядку для прийняття рішень, пов’язаних із станом водного фонду України, подаються: на національному рівні – КМУ; на регіональному рівні – Уряду АР Крим, обласним, визначеним міським державним адміністраціям.

Прогнозування стану водних об’єктів та його змін здійснюється шляхом математичного моделювання кількісних і якісних показників води цих об’єктів з метою розроблення рекомендацій щодо реалізації заходів для запобігання можливим негативним змінам і поліпшення існуючого стану цих об’єктів.

Прогнозування змін стану водних об’єктів здійснюють: змін якісного стану води річок при існуючих та очікуваних скиданнях зворотних вод, виявлення на цій основі найнебезпечніших джерел забруднення вод і підготовка рекомендацій щодо їх усунення – Мінекоресурсів; змін якісного і кількісного стану поверхневих та підземних джерел централізованого госпо­дарсько-питного водопостачання у районах водозаборів – Мінекоресурсів; тенденцій змін стану внутрішніх морських вод, а також вод територіального моря і виключної (морської) економічної зони України – Мінекоресурсів; рівнів (витрат) води у річках та очікуваного притоку води до водосховищ, а також прогнозування очікуваних рівнів (витрат) води у річках під час проходження повеней і паводків та видачу відповідних попереджень, характеристик льодового режиму на річках та водосховищах – Мінекоре­сурсів; змін рівнів та якості підземних вод, виявлення основних причин нега­тивних змін і розроблення рекомендацій щодо їх усунення – Мінекоресурсів; змін якісного і кількісного стану вод та геоморфології озер і водосховищ, виявлення на цій основі головних причин (джерел) погіршення стану цих об’єктів та розроблення рекомендацій щодо їх усунення – Держводгосп і Мінекоресурсів.

Суб’єкти моніторингу вод проводять спостереження за програ­мами моніторингу вод і подають в установленому порядку та з визначеною періодичністю Мінекоресурсів власні оцінки стану вод та прогнози його змін, а також рекомендації, необхідні для прийняття
рішень. Узагальнені дані, індекси і комплексні показники для поверхневих, підземних та морсь­ких вод подаються щорічно, а узагальнені оцінки — використовуються у відповідних розділах національної  (на державному рівні) і регіональної (на регіональному рівні) доповідей про стан довкілля.

Дані спостережень поверхневих вод за фізичними та хімічними показ­никами подаються щомісячно і регіональні органи Мінекоресурсів також що­місячно здійснюють аналіз інформації, що надійшла, оцінюють стан водних об’єктів на підвідомчій їм території та готують рішення про вжиття необхідних заходів до поліпшення цього стану.

У разі надзвичайної ситуації, спричиненої аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, уся інформація про аварійне забруднення вод є екстреною і негайно надається суб’єктами державного моніторингу вод, Штабу Цивільної оборони відповідного рівня для оповіщення в установле­ному порядку, органам Мінекоресурсів та регіональним підрозділам державної санітарно-епідеміологічній службі МОЗ. У разі екстремально високого рівня забруднення вод, що безпосередньо не викликає порушення нормальних умов життя і діяльності людей, уся інформація про ці випадки є першочерговою і повинна терміново надаватися суб’єктами державного моніторингу вод органові Мінекоресурсів відповідного рівня. Критерії визначення екстремально високого рівня забруднення вод встановлює Мінеко­ресурсів разом з МОЗ.

Суб’єкти державного моніторингу вод постійно удосконалюють здійс­нення цього моніторингу з метою забезпечення повноти, вірогідності та своєчасності офіційної інформації про стан вод, антропогенні дії на них, а також про вплив цього стану на екосистеми і здоров’я населення.

З цією метою суб’єкти державного моніторингу вод мають здійснювати заходи щодо: забезпечення методиками надійного визначення показників складу і властивостей води на рівнях установлених нормативів, зокрема ГДК; методичної узгодженості спостережень і розрахунків, порівнянності інфор­мації різних відомств; уніфікації методик спостережень, вимірювань і лабо­раторних аналізів; удосконалення та уніфікації бази засобів, приладів і систем контролю; оптимізації мережі спостережень, складу показників, що визначаються, та періодичності їх визначення; розроблення комплексних оцінок стану вод, моделей прогнозування та алгоритмів підтримки рішень; розроблення сучасних комп’ютерних технологій, створення розподіленого міжвідомчого банку даних; створення національного, регіональних і лока­льних центрів моніторингу вод як складових відповідних центрів ДСМД.

Організація державного моніторингу вод, зокрема мережі пунктів спостережень та поділ цих пунктів за категоріями, розроблення регламентів і технології передачі інформації визначаються суб’єктами державного моні­торингу вод і коригуються в міру потреби Міжвідомчою комісією ведення державного моніторингу вод. Мінекоресурсів за участю інших суб’єктів державного моніторингу вод розробляє довготермінову програму розвитку і модернізації державного моніторингу вод, а з метою виконання довго­термінової програми розвитку і модернізації державного моніторингу вод його суб’єкти розробляють відповідно до наданих їм повноважень і подають Мінекоресурсів щорічні плани своєї діяльності у галузі державного моні­торингу вод.

Науково-методичне забезпечення державного моніторингу вод здій­снюють базові наукові установи, визначені суб’єктами державного моні­торингу вод, а їх наукова діяльність, пов’язана із здійсненням державного моніторингу вод, координується базовою науковою установою Мінекоре­сурсів. Метрологічне забезпечення державного моніторингу вод здійснюють базові установи, визначені суб’єктами дер­жавного моніторингу вод, а їх метрологічна діяльність, пов’язана із здій­сненням державного моніторингу вод, координується базовою метроло­гічною установою Мінекоресурсів. Аналітичні лабораторії, що здійснюють державний моніторинг вод, підлягають обов’язковій атестації згідно з чинним законодавством про метрологію.

Матеріально-технічне забезпечення державного моніторингу вод здійснюється його суб’єктами відповідно до щорічних планів. Фінансування державного моніторингу вод здійснюється за рахунок коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті, позабюджетних коштів та інших джерел фінансування.



06.07.2014 manyava 0

ТОП користувачів