Природно-заповідний фонд-національне надбання

Міжнародного значення можуть бути визнані об'єкти природно-заповідного фонду світового та Європейського рівня. До них відно­сяться біосферні резервати ЮНЕСКО, природні об'єкти, на територіях яких зберігаються види, занесені до Червоної книги Міжнародного со­юзу охорони природи та природних ресурсів (далі МСОП), Європейсь­кого Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (далі Європейський Червоний список), "червоних переліків" міжнародних конвенцій, водно-болотні угіддя між­народного значення, штучно створені об'єкти природно-заповідного фонду, де здійснюється збереження і відтворення визначних колекцій видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги МСОП, Європейсь­кого Червоного списку і відповідних міжнародних конвенцій та угод. Національне значення можуть мати об'єкти природно-заповід­ного фонду, збереження яких важливе для держави в цілому. До них можна віднести природні територіальні об'єкти, які є середовищем іс­нування видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, водно-болотні угіддя загальнодержавного значення, видатні пам'ятки природи (меморіальні вікові дерева, печери тощо), природні комплекси загально­державної рекреаційної цінності, штучно створені об'єкти природно-заповідного фонду, в межах яких створені колекції видів рослин і тва­рин, занесених до Червоної книги України, і де здійснюється їх відтво­рення, а також визначні колекції типових видів рослин і тварин, видатні старовинні парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, що добре збе­реглися. Регіонального значення можуть бути визнані об'єкти природно-заповідного фонду, збереження яких важливе для окремого регіону. До них відносяться території та об'єкти природно-заповідного фонду, на яких забезпечується існування, переважно видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні на територіях областей та Автономної Республіки Крим, видів, занесених до списків флори і фауни природ­них регіонів, штучно створені об'єкти природно-заповідного фонду, в яких зібрані, переважно колекції цих видів, природні території, які збе­рігають, переважно, рослинні угруповання, занесені до регіональних Зелених книг, а також природні території, які мають регіональну оздо­ровчу та рекреаційну цінність. Місцевого значення можуть бути визнані об'єкти природно-заповідного фонду, збереження яких має значення для території, що охоплює невелику частину природного регіону. До них відносяться об'єкти природно-заповідного фонду, які не належать до перших трьох категорій, у тому числі пам'ятки природи - окремі дерева, алеї, геоло­гічні пам'ятки, скелі тощо. Виходячи з вищевикладеного, до природно-заповідного фонду України в першу чергу мають бути віднесені найбільш цінні об'єкти, які умовно можна поділити на шість груп. До групи геоморфологічних та літологічних об'єктів належать: екологічно вразливі прибережні території морів, озер та річок; коси; крутосхилові та уривчасті форми рельєфу; вершини гір та горбів з еро­зійними та скелястими формами рельєфу; каньйони; найбільш древні форми рельєфу з виходами на поверхню гранітів, пісковиків, сланців, вапняків тощо; карстові форми рельєфу, репрезентативні зразки мину­лих періодів історії землі, що мають велике значення, інші унікальні геологічні та геоморфологічні утворення. До групи гідрологічних об'єктів належать: дельти та естуарії ба­сейнів Чорного та Азовського морів; мілководдя морів та озер; річки гір та височин; льодовикові та карстові озера; лимани; стариці заплав тощо. До групи ландшафтних об'єктів належать: всі реліктові елементи ландшафтів; рідкісні комплекси фацій та урочищ; ландшафти Великого європейського вододілу тощо. До групи історичних об'єктів належать: об'єкти природно-куль­турної спадщини; цінні для науки природні явища чи об'єкти значного естетичного значення; монументальні витвори природи, які є фізични­ми та біотичними утвореннями чи сукупностями таких утворень, що мають виняткову загальнонаціональну цінність з точки зору науки, культури, освіти чи естетики. До групи ботаніко-географічних об'єктів належать: місцевості на ботаніко-географічних рубежах різного рангу; останці популяцій та біо­тичних угруповань; екотопи природних ареалів розповсюдження рідкіс­ного біорізноманіття, включаючи і такі, де збереглися види, які опини­лися під загрозою зникнення, що мають виняткову цінність з погляду науки чи необхідності збереження. До групи біотичних об'єктів належать: мозаїки з рідкісним сполу­ченням різних типів рослинності; рідкісні, реліктові, ендемічні види, за­несені до Червоної книги України; рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України; біорізноманіття відповідних міжнародних "чер­воних книг", конвенцій та угод; біоценози бідних та перезволожених едафотопів; типові зональні й азональні рослинні угруповання; терито­рії з багатим біорізноманіттям; міграційні стації фауни; види та їх угру­повання на межі ареалу, природні еталони екологічних та біологічних процесів, що є визначальними в еволюції і розвиткові земних, водних, прибережних, морських екосистем та угруповань рослин, грибів і тварин. Ці об'єкти повинні мати достатні розміри і містити елементи, необ­хідні для ілюстрації основних рис процесів, суттєво важливих для три­валого зберігання екосистем та біотичного різноманіття, яке вони ре­презентують; включати ареали розповсюдження видів фауни та флори з метою їх збереження у межах окремих біогеографічних регіонів. Для об'єктів національного надбання мають бути розроблені спеціальні плани наукових досліджень, управління, відповідні довготермінові за­конодавчі, нормативні або інституційні інструменти захисту.

01.06.2015 manyava 0

ТОП користувачів