МГЕО "Наш дім - Манява" » Каталог статей » Регіональні аспекти екологічного стану територій адміністративних областей України

Регіональні аспекти екологічного стану територій адміністративних областей України

28.04.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

1. Екологічний стан територій адміністративних областей
Автономна Республіка Крим. Кримський півострів має сприятливе кліматичне та географічне розташуван¬ня. Тут є всі умови для створення зон рекреації. Опти¬мальним буде його використання не для розміщення військових баз чи екологічно шкідливих підприємств, а для оздоровлення і відпочинку населення.
Забрудненість атмосферного повітря. У 5 містах Криму проводиться регулярний моніторинг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря 

Забрудненість атмосферного повітря визначають розрахунковими індексами забрудненості у таких діа¬пазонах: 0—1 — низький рівень сумарної забруднено¬сті; 1—3 — допустимий; 3—6 — помірний; 6—12 — під¬вищений; 12—24 — високий; 24—48 — дуже високий; 48 і більше — надзвичайно високий.
Узагальнені показники, крім м. Сімферополь, свід¬чать про тенденцію до планомірного зниження обсягів викидів, яке відбувається з 2005 р. За складом забруднюю¬чих інгредієнтів у Криму вимальовується строката кар-тина. Так в Армянську в атмо¬сферне повітря викидаються відходи галогенів, сірки та її сполук, азотисті й органічні сполуки і завислі речови¬ни. У Керчі переважає забруднювач повітря, назва якого — перхлоретилен; у курортній Ялті атмосфера над містом насичується фторидами, формальдегідом і оксидами етилену; у Красноперекопську повітря заб¬руднене різними органічними сполуками. Перевищен¬ня концентрацій забруднювачів гранично допустимих норм коливається від 5 до ЗО разів.
Гідродинамічна небезпека. У Криму, крім Північ-но-Кримського каналу, по якому вода із Дніпра пода¬ється для зрошення земель аж до Керчі, побудовано ві¬сім гідротехнічних споруд, які є джерелами гідродина¬мічної небезпеки. Це Бахчисарайське, Білогорське, Тайганське, Феодосійське, Альмінське, Старокримське, Баланівське та Чорноріченське водосховища, зруйнуван¬ня гребель яких призведе до катастрофічного затоплення місцевості сумарною площею понад 1 тис. км2, на якій розташовано 86 населених пунктів. У зону затоплення потрапить 41 тис. осіб. Кримські річки Азовського басей¬ну, як і гірські річки Чорноморського басейну, є мало-водними для створення катастрофічних небезпек.
Радіаційна небезпека. В АР Крим відсутні фізичні джерела радіоактивних викидів. Будівництво Кримсь¬кої атомної електростанції було заборонено у XX ст.
Техногенно-хімічна небезпека. За даними дослі¬джень Ради по вивченню продуктивних сил України, в Криму не існує районів техногенно-екологічної небез¬пеки.
Вінницька область. Вона розміщена у сприятливій климатичній та орографічній зонах, на межріччі Дні¬стра і Південного Бугу. За величиною техногенного на¬вантаження має середній інтегральний показник.
Забрудненість атмосферного повітря. За резуль¬татами моніторингу стану атмосферного повітря, який проводять у двох містах (Вінниця, Ладижин), в останні роки обсяг викидів шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення збільшився. Так, у м. Вінниця у 2009 р. він становив 4,3 тис. т, а у 2000 р. — 2,1 т. За абсолютними показниками домінує нітробен¬зол як складова органічних сполук, трохи менше вики дається сполук сірки, вуглецю, відходів хімічної про¬мисловості та двоокису вуглецю. У м. Ладижин обсяги викидів, що зростали до 2007 p., зараз пішли на змен-шення: 2000 р. — 62,9 т; 2001 р. — 56,4 т; 2002 р. — 41,9 т; 2003 р. — 45,3 т; 2004 р. — 60,2 т; 2005 р. — 87,1 т; 2006 р. — 115,3 т; 2007р. — 132 т; 2008 р. — 105,3 т; 2009 р. — 91,6 т. За видовим складом домінують завислі речовини: цементний пил та оксиди вуглецю.
За сумарними викидами шкідливих речовин в атмо¬сферу в області утворилась єдина за площею аномалія високого стану забруднення, яка охоплює такі населені пункти: Турбів, Вінниця, Вороновиця, Гнівань, Браї-лів, Жмеринка, Тиврів і Немирів. Помірний стан за¬брудненості спостерігається у м. Могилів-Подільський і Бершадь.
Значну частку забруднення області становлять пере¬сувні джерела забруднення.
Гідродинамічна небезпека. Техногенні катастрофи, що перманентно виникають унаслідок стихійної дії по¬верхневих вод, трапляються в долині Дністра і частково у пониззях Південного Бугу. Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області розробило програми для забезпечення екологіч¬ної рівноваги на територіях, що страждають від стихій¬ного лиха, зокрема забезпечена цілісність хімічних складів, резервуарів палива автозаправних станцій, му¬лові майданчики очисних споруд та місця видалення відходів. У 2009 р. з обласного фонду охорони природи виділено кошти для проведення заходів, спрямованих на зменшення забруднення поверхневих вод: завершен¬ня будівництва каналізаційних очисних споруд типу «BIOTAL-200» в м. Погребище та реконструкцію очи¬сних споруд в м. Вінниця.
Радіаційна небезпека. В області 38 км2 земель нале¬жать до третьої та 1944 км2 до четвертої зон радіоактив¬но забруднених територій. Значну радіаційну небезпеку для населення області становлять Хмельницька атомна електростанція (м. Нетішин) та ще чотири українські АЕС. Так, у разі ймовірної радіаційної аварії на одному з енергоблоків ХАЕС із 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище в зону радіоактивного забруд¬нення у Вінницькій області потрапить територія пло¬щею до 4 тис. км2, на якій проживає 148 тис. осіб. Зааналогічної аварійної ситуації на Південноукраїнській АЕС у Вінницькій області постраждає до 150 тис. осіб, які проживають на 2 тис. км2 території. Зона радіоак¬тивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильсь¬кій АЕС становила 8 тис. км2, у межах якої проживало 790 тис. населення.
Техногенно-хімічна небезпека. На території області розташовано 47 хімічно небезпечних об'єктів, на яких зберігається 2854 т сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). У разі їх раптового викиду (що абсолютно не-можливо) сумарна площа хімічного забруднення тери¬торії становитиме 41,3 км2. В імовірній зоні хімічного зараження, що може трапитись у центральній та пів¬денній частинах Вінниччини, проживає до 200 тис. осіб. В осередках хімічного ураження, а це приблизно 18 населених пунктів, опиниться до 75 тис. осіб.
Волинська область. Цей край лісів, боліт та озер є типовою сільськогосподарською областю, за винятком Львівсько-Волинського вугільного басейну. Промислові підприємства функціонують в основних містах (Луцьк, Ковель, Нововолинськ). Волинь — одна з порівняно чистих територій держави.
Забрудненість атмосферного повітря. Величини викидів в атмосферне повітря шкідливих речовин близь¬кі або аналогічні кримським.

Дніпропетровська область. За рівнем техногенного навантаження Дніпропетровська область посідає друге місце в Україні після Донецької. Тут створена потужна енергетична система, функціонує Придніпровська ДРЕС — найбільша теплова станція Європи. Провідною галуззю області є чорна металургія, виробляють мета¬лургійне, гірниче і хімічне устаткування, преси і ме¬талоконструкції, вагони і електровози, радіоприймачі і телевізори, трактори і холодильники.
Забрудненість атмосферного повітря. Обсяги ва¬лових викидів забруднюючих речовин в атмосферне по¬вітря становлять 16,2% від загальнодержавних. На по¬чаток 2010 р. статистично опрацьовано результати моні¬торингу стану атмосферного повітря у п'яти населених пунктах Дніпропетровської області 
З 2005 р. обсяги викидів по всіх пунктах спостере¬жень мають тенденцію до зменшення. У Дніпропетров-сько-Дніпродзержинській житлово-промисловій агломерації сформувалась стійка аномалія забрудненості ат¬мосферного повітря.
У Дніпродзержинську виявлено надзвичайно висо¬кий рівень забруднення. Площа аномалії з допустимим рівнем забрудненості охоплює центральну і південну частини Дніпропетровської області та північну частину Запорізької області, доходячи до Каховського водосхо¬вища. Окрема аномалія сформувалась на території від Жовтих Вод до Кривого Рогу. Домінуючими забрудню¬вачами атмосферного повітря є хімічні речовини (фто¬риди, перхлоретилен), сірчані та азотисті сполуки, важ¬кі метали, органічні сполуки і завислі речовини.
Гідродинамічна небезпека. Для населення Дніпро¬петровської області гідродинамічну небезпеку стано¬влять водосховища Дніпродзержинської та Карачунів-ської гідроелектростанцій, зруйнування гребель яких може призвести до катастрофічного затоплення значних за площею територій. Наприклад, у разі прориву греблі Дніпродзержинського водосховища утвориться зона за¬топлення площею 769 км2, в яку потраплять п'ять міст, зокрема Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ.
Радіаційна небезпека. Основними джерелами радіа¬ційної небезпеки області є виробничий об'єкт НВО «Схід ГЗК», Дніпропетровський міжобласний спецком-бінат «Радон», а також Запорізька і Південноукраїнсь-ка АЕС. Забруднень радіонуклідами чорнобильського походження немає, але багаторічна діяльність підпри¬ємств атомної промисловості спричинила забруднення великих територій (у т. ч. м. Жовті Води) радіонукліда¬ми природного походження.
У Дніпропетровській області розвинута початкова стадія ядерного паливного циклу України — видобуван¬ня та переробка природного урану на базі підприємства НВО «Схід ГЗК», функціонують шахти Жовтоводського родовища, де уран видобувають підземним способом.
На території Девладівського родовища проводять рекультиваційні роботи, унаслідок яких найближчим часом ці землі будуть передані в господарське викори¬стання.
Два підприємства, що входять до складу НВО «Схід ГЗК» — гідрометалургійний комбінат (м. Жовті Води) та «Придніпровський хімічний завод» (м. Дніпродзер¬жинськ), здійснюють переробку уранової руди в урановийконцентрат (закис — окис урану). Радіоактивні відхо¬ди гідрометалургійного комбінату обсягом 22,5 млн т і сумарною радіоактивністю 44 тис. Ku/год. накопичені на площі 256 га у хвостосховищах балки Щербаківська на Кіровоградщині. Радіоактивні відходи «Придніпров¬ського хімічного заводу» обсягом понад 43 млн т і су-марною радіоактивністю 75 тис. Ku/год накопичені на загальній площі 256 га у хвостосховищі балки Сухачев-ська та на промисловому майданчику заводу в районі с. Таромське. На території промислового майданчика та санітарно-захисної зони «Придніпровського хімічного заводу» проведено часткову дезактивацію технологіч¬ного обладнання. Перевірки радіаційної безпеки на цьо¬му підприємстві свідчать про її незадовільний стан, ос¬кільки потужність експозиційної дози випромінюван¬ня на 70% території промислового майданчика становить понад 30 мкР/год, а в повітрі 38 споруд (із 53 перевірених у 2009 р.) існує підвищена концентра¬ція радону (понад 200 Бк/м3).
Недалеко від Дніпропетровська розташований Дні¬пропетровський міжобласний спецкомбінат «Радон», на якому зберігаються радіоактивні відходи середньої активності та джерела іонізуючого випромінювання, що завозяться з підприємств навколишніх областей. За¬повнення сховищ на комбінаті становить понад 80% його проектної потужності. Випадків радіоактивного забруднення території, що прилягає до сховищ, не за-фіксовано. Потенційна радіаційна небезпека для насе¬лення регіону створюється насамперед Запорізькою та Південноукраїнською АЕС. Так, унаслідок радіаційної аварії на Запорізькій АЕС з 10% -м викидом радіонуклі¬дів у навколишнє середовище в Дніпропетровській області в зоні радіоактивного забруднення опиниться територія площею 24 тис. км2, на якій проживає понад 3,6 млн осіб.
Техногенно-хімічна небезпека. У Дніпропетров¬ській області розташовано 98 об'єктів різних ступенів хімічної небезпеки. На цих підприємствах зберігається 27 345 т СДОР, з них 570,5 т хлору і 25,3 т аміаку. В імо¬вірних зонах хімічного забруднення проживає більше 2 млн осіб.
Донецька область. Ця область — поєднання проти¬лежностей. З одного боку, тут поширені різноманітні природні ресурси, рекреаційні зони, а з іншого — ценайурбанізованіша область України, на якій зконцен-тровано найбільше потужних промислових підпри¬ємств та виробництв. За рівнем техногенного наванта¬ження Донецька область посідає перше місце.
Забрудненість атмосферного повітря. За резуль¬татами моніторингу стану атмосферного повітря, який проводився у 21 населеному пункті, можна констатува¬ти, що за період з 2000 до початку 2010 року обсяг вики¬дів в атмосферу має тенденцію до зменшення (1590 т — у 2000 p., 1299,7 т — у 2009 p.). Територія області від м. Сватове на півночі і до Азовського моря на півдні є єди¬ною аномалією забрудненості атмосферного повітря з рівнем сумарного впливу від низького до надзвичайно високого. У повітряний простір викидаються різнома¬нітні забруднюючі речовини, що утворюються в різних технологічних циклах в усіх видах промисловості, адже в Донецькій області зосереджено 23% промислового по¬тенціалу України.
Гідродинамічна небезпека. Для населення області цю небезпеку створюють 10 водосховищ: Ханжонків-ське, Ольховське, Зуївське, Карлівське, Старокримсь-ке, Павлопільське і Старобешівське. У разі руйнування їхніх гребель у кожному конкретному випадку може ви¬никнути зона катастрофічного затоплення площею від 7,0 до 45,5 км2, в якій опиняться приблизно 6 населених пунктів із населенням до 32 тис. осіб.
Радіаційна небезпека. Вона обумовлена як наявні¬стю територій, забруднених радіонуклідами, так і робо¬тою Донецького спецкомбінату «Радон». Згідно з радіо¬екологічними дослідженнями, проведеними у 1992— 1993 pp., у Донецькій області виявлені території площею 410 км2 зі щільністю радіоактивного забруд¬нення 137Cs до 2,2 Ku/км2. У зоні забруднення опини¬лись міста Донецьк, Артемівськ, Дебальцеве, Єнакієве, Сніжне, Шахтарське та 143 населених пункти Шахтар¬ського, Волноваського, Амвросієвського та Старобешів-ського районів. Спецкомбінат «Радон» (м. Донецьк) здійснює зберігання радіоактивних відходів, яких тіль¬ки в Донецькій області утворюється 10—15 т (з ура¬хуванням упаковок)на рік.
Техногенно-хімічна небезпека. В області розташо¬вано 170 хімічно небезпечних об'єктів і підвідна ділян¬ка аміакопроводу від  підприємства  «Стирол»,  щознаходиться у м. Горлівці, до магістрального аміако-проводу «Тольяті — Одеса». На вказаних об'єктах збе¬рігається біля 80 тис. т СДОР, у т. ч. хлор і аміак. За ймовірної аварії з викидом СДОР сумарна зона хімічного забруднення в області становитиме приблизно 6 тис. км2, де проживає 3 млн осіб.
Житомирська область. Більша частина її території розташована в межах Придніпровської височини, лише північна частина — в Поліській низовині. Основою гос¬подарського комплексу є сільськогосподарське вироб-ництво картопляно-зернового спрямування з участю м'ясо-молочного тваринництва, розвинуті машинобуду¬вання, металообробка, харчова промисловість, видобу¬ток корисних копалин тощо, які руйнують природні екосистеми.
Забрудненість атмосферного повітря. Станом на початок 2010 р. в області функціонувало три пункти мо¬ніторингу атмосферного повітря: Житомир, Бердичів і Коростень. За щорічними статистичними даними, по-чинаючи з 2000 p., зберігається тенденція до зростання обсягів шкідливих викидів від стаціонарних джерел забруднення. Так, якщо сума викидів за згаданими пунктами моніторингу в 2000 р. становила 12,3 т, то у 2009 р. — 18 т.
Дві стійкі аномалії забрудненості повітря виявлені у Житомирі та Бердичеві. Тут домінують органічні сполу¬ки, важкі метали, завислі речовини та сполуки хімічно¬го синтезу. Рівень сумарної забрудненості не перевищує «підвищеного» ступеня.
Гідродинамічна небезпека. Населенню Житомирсь¬кої області не загрожує гідродинамічна небезпека.
Радіаційна небезпека. В області основними джере¬лами іонізуючого випромінювання є території, забруд¬нені радіонуклідами внаслідок катастрофи на четверто¬му енергоблоці Чорнобильської АЕС. Уся територія по¬ділена на відповідні зони. Зона відчуження — 154 км2, зона безумовного (обов'язкового) відселення населення — 336 км2, зона гарантованого (добровільного) відселення — 1789 км2. Також організована зона посиле-ного радіоекологічного контролю площею 9192 км2. На радіоактивно забруднених землях розташовано 660 насе¬лених пунктів.
Велику потенційну небезпеку для населення області становлять Рівненська і Хмельницька АЕС. За ймовір¬ної радіаційної аварії одного блока кожної АЕС з 10% викидів радіонуклідів у зоні радіоактивного забруднен¬ня опиниться територія у 6 тис. км2 від Рівненської АЕС і 18 тис. км2 від Хмельницької АЕС, де проживає до 1 млн населення.
Техногенно-хімічна небезпека. У межах області розташовано 34 хімічно небезпечних об'єкти, на яких зберігається приблизно 800 т СДОР, у т. ч. хлор і аміак. У разі ймовірної техногенної аварії площа зони хімічно¬го забруднення буде локалізована в межах населених пунктів, де вона виникла.
Закарпатська область. Вона розташована в межах Карпат і Закарпатської низовини, де закумульовані численні поклади корисних копалин. Основними напря¬мами господарської діяльності є сільськогосподарське виробництво: виноградарство, м'ясо-молочне тварин-ництво. Екологічний стан цього краю порушують дере¬вообробні комбінати, що функціонують в кожному районі, підприємства лісохімічної промисловості та інші дрібні виробництва.
Забрудненість атмосферного повітря. На терито¬рії Закарпаття сформовані аномальні зони забруднення повітря з низьким та допустимим ступенями забрудне¬ності. Це обмежені території довкола основних проми-слових центрів — Ужгород, Мукачево, Берегово, Сваля-ва, Іршава і Виноградів. Величина викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерела¬ми забруднення протягом останніх років є стабільною: від 0,1 до 3,0 тис. т. Серед забруднювачів повітря домі¬нують пилові викиди та сполуки вуглецю. Моніторин¬гові цифри є нижчими ніж у Криму.
Гідродинамічна небезпека. Територія Закарпатсь¬кої області знаходиться в басейні р. Тиса, тобто всі річ¬ки і потоки, що збігають із гір, несуть свої води до неї. Залежно від гідрометеорологічних факторів і водності року басейн Тиси наповнюється водою, що призводить до руйнівних підтоплень багатьох населених пунктів, які знаходяться у підніжжі Карпат. Джерелом гідроди¬намічної небезпеки для населення є водосховище Тереб-ля-Рікської ГЕС об'ємом води 24 млн м3, що споруджена на р. Теребля. У разі ймовірного прориву греблі водосхо¬вища виникне катастрофічне затоплення 11 населених пунктів із 20,6 тис. осіб. Рівень води в гірських селах може піднятися до 8—27 м.
Ґрунтові води, що формуються на схилах флішевої зони Карпат, зумовлюють сходження ґрунту, в т. ч. й руйнування населених пунктів.
Радіаційна небезпека. Для Закарпаття не існує ре¬альної радіаційної небезпеки.
Техногенно-хімічна небезпека. В області функціо¬нує 14 хімічно небезпечних підприємств, на яких збері¬гаються СДОР, переважно хлор і аміак. Унаслідок віро¬гідних аварій ураженими можуть бути населені пункти, де вони зберігаються.
У 2009 р. із Закарпаття вивезені усі заборонені отру¬тохімікати.
Запорізька область. З південного сходу цю територію омиває Азовське море, а з північного заходу — Дніпро. До 40% промислового виробництва припадає на машино¬будування, 30% — на металургію, решта — на легку та харчову галузі. Скупчення промислового виробництва є характерним для Запоріжжя, Бердянська, Мелітополя. У сільському господарстві домінують тваринництво та рослинництво. Негативний вплив на складові довкілля формують металургійні підприємства, Запорізьке ДРЕС, Запорізьке АЕС, Дніпрогес, автозавод «Комунар», під¬приємства з виробництва високовольтної апаратури.
Забрудненість атмосферного повітря. Індустрі¬альне навантаження області передусім впливає на стан атмосферного повітря.
У 2010 р. в атмосферу викинуто приблизно 331,7 тис. т забруднюючих речовин, з яких 218,3 тис. т від стаціо¬нарних джерел. Найбільшу кількість викидів здійсню¬ють 14 основних підприємств металообробки. За резуль-татами моніторингових спостережень протягом 2000— 2005 pp. було виявлено поступове збільшення викидів шкідливих речовин (231,2 т до 262 т). Надалі обсяги ви¬кидів знизилися від 258,1 т у 2006 р. до 180,3 т у 2009 р. Ця тенденція збереглася і в 2010 р. завдяки впрова¬дженню інноваційних технологій.
Гідродинамічна небезпека. Катастрофічними для населення області можуть стати прориви гребель Кре¬менчуцького і Каховського водосховищ. У кожному конкретному випадку може виникнути катастрофічна ситуація із затопленням території від 5 до 20,5 км2.
Радіаційна небезпека. Вона обумовлена розташу¬ванням Запорізької та Південноукраїнської АЕС. Ін¬ших джерел радіаційної небезпеки немає.
Техногенно-хімічна небезпека. В області розташо¬вано 87 хімічно небезпечних об'єктів різного ступеня небезпеки. Зберігаються значні обсяги хлору (490 т) і аміаку (12,5 тис. т). В імовірних зонах хімічного забруд¬нення проживає приблизно 1 млн осіб.
Івано-Франківська область. Майже половину тери¬торії області займають Карпати. У північній частині — Подільська височина, в центрі — Прикарпаття, на пів¬дні — долина Дністра. Найбільше техногенне наванта-ження на екосистеми зумовлене видобутком і перероб¬кою нафти у Прикарпатті, калійних солей у Калуші. Основними забруднювачами атмосферного повітря є Бурштинська ГРЕС і Калуська ТЕЦ.
Забрудненість атмосферного повітря. Пункти моніторингового спостереження розташовані в Івано-Франківську і Бурштині. За 10-річний моніторинговий період встановлено тенденцію до стабілізації викидів шкідливих речовин у повітря в Івано-Франківську та до зростання їх у Бурштині (з 118,9 тис. т у 2000 р. до 246,1 тис. т у 2007 p.), хоча в останні роки спостеріга¬ється зменшення викидів. Серед забруднюючих речо¬вин домінують формальдегід, пил, хлористий водень і миш'як.
Гідродинамічна небезпека. На території області розташовані два водосховища (Бурштинське та Чеч-винське), прорив гребель яких може спричинити ката¬строфічне затоплення місцевості. Так, водосховище Бурштинської ДРЕС (м. Бурштин, Галицький район) розміщене на р. Гнила Липа й має об'єм утримуваної води 50 млн м3. У разі прориву його греблі можливе за¬топлення території загальною площею 32,6 км2, де про¬живає 5,6 тис. осіб. Чечвинське водосховище, що нале¬жить концерну «Оріана» (смт. Рожнятин) і утворене на р. Чечва, утримує воду об'ємом 10,5 млн м3. У випадку аварії на його греблі можливе затоплення території пло¬щею 25 км2, на якій проживає 10,2 тис. осіб.
Радіаційна небезпека. В області є радіоактивно за¬бруднені землі загальною площею 606 км2 (четверта зона Чорнобильської АЕС), на якій розміщено 35 сільсь¬ких населених пунктів. Потенційна радіаційна небезпекаймовірна внаслідок функціонування Львівського спец-комбінату «Радон».
Техногенно-хімічна небезпека. В Івано-Франків¬ській області функціонують 35 хімічно небезпечних підприємств, де зберігаються СДОР — хлор і аміак, у разі аварії на яких утвориться локальний ареал отруєн¬ня населення, що мешкає неподалік.
Київська область. Київщина — один із найрозвинуті¬ших індустріально-аграрних регіонів України. Основу промислового потенціалу, який негативно впливає на компоненти довкілля, формують такі підприємства: Три¬пільська ТЕС, Броварський завод порошкової металургії, найбільший в Європі картонно-паперовий комбінат у м. Обухів, а також відомі за межами України виробники шин — ЗАТ СП «Росава» та інші промислові об'єкти.
Забрудненість атмосферного повітря. Основним забруднювачем атмосферного повітря є Трипільська ТЕС. Моніторингові дослідження за викидами шкідли¬вих речовин в атмосферне повітря проводять у п'яти на-селених пунктах. Спостерігається тенденція до спаду викидів (107,4 т — у 2008 р. і 101,7 т — у 2009 p.).
За сумарними показниками викидів сформувалась потужна аномалія на території Димер — Вишгород — Бориспіль — Обухів — Фастів — Макарів — Бородянка — Диляр. Рівень сумарної забрудненості змінюється від допустимого на периферії до високого у центрі Києва. Забруднювачі охоплюють усі групи забруднення.
Гідродинамічна небезпека. Для населення області існує реальна небезпека від імовірного зруйнування греблі Київського водосховища (об'єм 373 млн м3) з утворенням обширної зони катастрофічного затоплення території долини Дніпра загальною площею 1130 км2, де прожи¬ває до 2 млн осіб.
Радіаційна небезпека. Для населення Київської області джерелами радіаційної небезпеки є об'єкт «Ук¬риття», Чорнобильська АЕС, Київський спецкомбінат «Радон» та деякі науково-дослідні центри. Унаслідок Чорнобильської катастрофи вся територія області за¬бруднена радіонуклідами.
У зоні відчуження знаходиться 417 км2, у зоні без¬умовного (обов'язкового) відселення населення — 546 км2, у зоні гарантованого (добровільного) відселення — 957 км2 та в зоні посиленого радіоактивного контролю —7695 км2. На вказаних площах земель розташований 341 населений пукт.
Об'єкт «Укриття», в якому зберігається понад 180 т ядерного палива об'ємною активністю понад 20 млн Ки, створює ймовірність радіаційного ураження 12-тисяч-ного персоналу цього об'єкта та Чорнобильської АЕС, навколишнього середовища та населення, яке прожи¬ває в прилеглих районах, однак натепер його радіаційна небезпека невелика, оскільки об'ємна активність радіо¬нуклідів, що викидаються в атмосферне повітря, стано¬вить до 0,2 Ku/рік. Потенційна радіаційна небезпека також може бути ініційована радіаційними аваріями на атомних електростанціях. За ймовірної радіаційної ава¬рії на одному з енергоблоків Чорнобильської АЕС із 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище в зоні радіоактивного забруднення в Київській області опиниться вся територія площею 28,9 тис. км2, де про-живають 4493 особи.
Техногенно-хімічна небезпека. На Київщині розта¬шовано 97 хімічно небезпечних об'єктів, на яких зберіга¬ються СДОР, зокрема хлор і аміак. Сумарна площа віро¬гідного забруднення становитиме до 0,5 тис. км2, а в осе¬редках ураження може опинитися приблизно 1 тис. осіб. 
Кіровоградська область. Розташована в межах Придніпровської височини. В надрах зосереджені вели¬кі поклади бурого вугілля (частина Дніпровського буро-вугільного басейну), родовища урану, графіту, поліме-талічних руд і будівельних матеріалів, розробка яких негативно впливає на довкілля, однак загалом екологіч¬на ситуація сприятлива.
Забрудненість атмосферного повітря. За викида¬ми шкідливих речовин в атмосферне повітря Кірово-градщину зараховують до благополучних областей Ук¬раїни. Сумарні викиди забруднювачів від стаціонарних і пересувних джерел за останнє десятиріччя мають стій¬ку тенденцію до зниження (44,7 т — у 2000 р. і 18,2 т — у 2009 p.). Лише у Кіровограді сформувалась стійка ано¬малія викидів у повітря важких металів і пилу.
Гідродинамічна небезпека. В області розвинута по¬чаткова стадія ядерного паливного циклу України — видобування та переробка природного урану на базі під¬приємства НВО «Схід ГЗК». Тут є шахти Енгулецького, Кіровоградського та Смолінського родовищ, на яких відбувається видобування урану підземним способомУ районі розміщення урановидобувних шахт утворені терикони уранової руди та породи, що містять природні радіонукліди, а також хвостосховище з відходами зба-гачення цієї руди. Під впливом екзогенних процесів іс¬нує загроза забруднення ґрунтів, рослинного та тварин¬ного світу цієї території.
Техногенно-хімічна небезпека. На Кіровоградщині розміщені 93 хімічно небезпечних об'єкти, на яких збе¬рігаються СДОР, зокрема хлор і аміак.
Луганська область. Територія області розділена Сіверським Дінцем на морфологічно різні частини: пів¬нічна — це хвиляста рівнина, південна — Донецька височина. Надра багаті кам'яним вугіллям, природним газом, мінеральними водами і будівельними матеріала¬ми, що зумовило розвиток відповідних галузей. Підпри¬ємства цих галузей завдають шкоди навколишньому середовищу.
Забрудненість атмосферного повітря. За обсягами викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціо¬нарними і пересувними джерелами забруднення Луган-щина займає третє місце після Донецької і Дніпропетров-ської областей. Згідно зі статистичними даними остан¬нього десятиріччя, загальні обсяги викидів зросли з 429 т у 2000 р. до 566,3 т у 2008 р. Лише у 2009 р. вони змен¬шились до 506,6 т. Рівень сумарної забрудненості по всій території області (за винятком її північної частини) змі¬нюється від допустимого до надзвичайно високого.
Основні забруднюючі інгредієнти представляють усі види промислового виробництва.
Гідродинамічна небезпека. Луганщину перетинає річка Сіверський Донець, на якій на межі з Харків¬ською областю побудовано Червонокільське водосхови¬ще. У разі прориву греблі можуть постраждати мешкан¬ці міст Лисичанськ, Сіверськодонецьк і Рубіжне. Небез¬пеку підтоплення може зумовити закриття вугільних шахт. Інших потенційно небезпечних об'єктів у межах Луганської області немає.
Радіаційна небезпека. Основними джерелами радіа¬ційної небезпеки є Харківський спецкомбінат «Радон» та промисловий майданчик із радіоактивними відхода¬ми підприємства «Полтаванафтогаз».
Техногенно-хімічна небезпека. У Луганській обла¬сті розташовано 129 хімічно небезпечних об'єктів, на яких зберігаються СДОР.
Львівська область. Характерною ознакою території є строкатість природних умов і ресурсного потенціалу. Тут розробляють паливно-енергетичні поклади, сирови¬ну для хімічної промисловості: нафту, газ, горючі слан¬ці, калійну і кам'яну солі, сірку, озокерити, мінеральні води та ін. Львівщина — техногенно навантажена область.
Забрудненість атмосферного повітря. Протягом 2000—2009 pp. викиди в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення мали тенденцію до спаду. Напри¬клад, у м. Львів у 2000 р. викиди становили 3,1 тис. т, а у 2009 р. — 1,8 тис. т. Основним забруднювачем атмо¬сфери є Добротвірська ДРЕС, що працює на рідкому па¬ливі, але й тут викиди зменшились від 73 тис. т до 48 тис. т у 2009 р. Загальне забруднення атмосферного повітря зростає за рахунок викидів автотранспорту. Унаслідок сумарних викидів сформувалась техногенна аномалія від Перемишля до Новояворівського і від с. Комарно до м. Жовква.
Значне забруднення атмосфери спричинює Микола¬ївський цементний завод.
Гідродинамічна небезпека. У межах області гідро¬динамічну небезпеку для проживання населення ство¬рюють закриті шахти Львівсько-Волинського кам'яно¬вугільного басейну, річки Дністер та Стрий, що стіка¬ють із Карпатських гір та в період повеней та паводків набувають великої рушійної сили, знищуючи на своєму шляху поселення і частково інфраструктуру діючих господарств.
Радіаційна небезпека. На Львівщині потенційна не¬безпека оцінюється двома атомними електростанціями та Львівським спецкомбінатом «Радон». Так, за ймовір¬ної радіаційної аварії на кожному з енергоблоків Хмель-ницької АЕС із 10% -м викидом радіонуклідів у зону ра¬діоактивного забруднення потрапляє територія загаль¬ною площею 3,3 тис. км2, на якій проживає 195 тис. осіб.
Техногенно-хімічна небезпека. В області функціо¬нує 47 хімічно небезпечних підприємств, на яких збері¬гаються СДОР, зокрема хлор і аміак.
Миколаївська область. Займає частину Причорно¬морської низовини та Придніпровської височини. Міне¬рально-сировинна база є бідною. Окрім сировини для буді¬вельної індустрії, тут нічого не видобувають. Основнийпромисловий потенціал — машинобудування (Микола¬ївський суднобудівний завод). Від забруднення потер¬пає р. Південний Буг.
Забрудненість атмосферного повітря. Миколаїв-щина не належить до регіонів із високим рівнем забруд¬нення атмосфери. Це зумовлено відсутністю підпри¬ємств хімічної та вугільної промисловості. Щільність викидів від стаціонарних і пересувних джерел у 2009 р. становила 3,6 т/км2, що в 3,3 рази нижче ніж у се¬редньому по Україні (11,9 т/км2). Єдина техногенна аномалія викидів шкідливих речовин у повітря утвори¬лась довкола м. Миколаїв. Домінуючими інгредієнтами є хлороводень, пил мінеральний, оксиди вуглецю, сір¬ководню, оксиду азоту. Величина загальної забруднено¬сті повітря має тенденцію до зменшення.
Гідродинамічна небезпека. В області розміщені Октябрське, Ладижинське і Ташлицьке водосховища. У разі прориву греблі Октябрського водосховища в зону катастрофічного затоплення потрапить одна третина жилої території (3,5 тис. осіб) Корабельного району м. Миколаїв. У випадку прориву гребель інших водо¬сховищ області (Таборовського, Щербанівського, Софі-ївського, Катеринівського, Водяно-Ларинського, Дани-лівського та Широколанівського) в утворенні зони ката-строфічного затоплення потрапить від одного до семи населених пунктів із мешканцями від 0,05 до 0,75 тис. осіб. У разі прориву греблі водосховища Ладижинської ДРЕС, що розміщене за межами Південного економіч¬ного району (у Вінницькій області) вздовж р. Південний Буг, буде затоплено 10 населених пунктів, в яких про¬живають 15 тис. осіб.
Радіаційна небезпека. Потенційну небезпеку стано¬влять Південноукраїнська і Запорізька атомні електро¬станції та Одеський міжобласний спецкомбінат «Ра¬дон», що зберігає відпрацьовані радіоактивні речовини та матеріали підприємств південного регіону. У разі ймовірної радіаційної аварії на одному з енергоблоків Південноукраїнської АЕС із 10% викидом радіонуклі¬дів у навколишнє середовище в зону радіоактивного забруднення Миколаївської області потрапить терито¬рія площею 23 тис. км2, на якій проживає 1,2 млн осіб.
Техногенно-хімічна небезпека. На території області знаходиться 97 підприємств, на яких зберігаються СДОР, зокрема хлор і аміак. 
Одеська область. її територія охоплює частину При¬чорноморської низовини і Придунайську рівнину. З пів¬денного сходу область омиває Чорне море. Негативний вплив на морську екосистему мають Одеський припор-товий завод та вся інфраструктура Причорномор'я.
Забрудненість атмосферного повітря. Згідно з ре¬зультатами моніторингу за 11 пунктами встановлена стабільність величини забрудненості атмосферного по¬вітря в межах 25,8 тис. т (2009). В Одесі та Ізмаїлі утво¬рилися локальні аномалії забрудненості повітря, зумо¬влені перважно пересувними джерелами викидів.
Гідродинамічна небезпека. В області катастрофічне затоплення території може виникнути внаслідок аварії на греблях трьох водойм: Хаджибейського лиману, Ла-дижинського (Вінницька область) та Дублерського (Рес¬публіка Молдова) водосховищ.  Зруйнування греблі Хаджибейського лиману спричинить катастрофічне за¬топлення території Ленінського та Суворівського райо¬нів м. Одеси загальною площею 15 км2, в зоні затоплен¬ня опиниться 31 промисловий об'єкт із виробничим персоналом (15 тис. осіб). У разі прориву греблі водосхо¬вища Ладижинської ДРЕС буде затоплена територія за¬гальною площею 20 км2, на якій розташовані чотири на¬селені пункти Савранського району із населенням 13 тис. осіб. Зруйнування греблі водосховища Дубосарсь-кої гідроелектростанції в Молдові призведе до катастро¬фічного затоплення території області загальною пло¬щею 150 км2. У зоні затоплення опиняться 16 населених пунктів Біляєвського, Роздільнянського та Білгород-Дністровського районів, в яких проживають понад 15 тис. осіб.
Радіаційна небезпека. Джерелами забруднення є Одеський міжобласний спецкомбінат «Радон», об'єкт НВО «Схід ПК», Південноукраїнська АЕС, Інститут ядерної енергії та промисловості. Неподалік від Одесь¬кої області функціонує Новокостянтинівське родовище уранової руди, на якому її видобувають підземним спо¬собом і яка є джерелом природного розповсюдження ра¬діонуклідів у навколишньому середовищі.
Техногенно-хімічна небезпека. Одним із найнебез-печніших об'єктів є магістральний аміакопровід «Тольят-ті — Одеса». Небезпечними вважають 93 підприємства, які зберігають СДОР, серед яких приблизно 300 т хлоруі 25 тис. т аміаку. Територія зони ймовірного хімічного забруднення може перевищити 6 тис. км2, де проживає З тис. осіб.
Полтавська область. Екологічні негаразди спричи¬нює нафтовидобувна промисловість. Необхідно стежити за станом Кременчуцької ГЕС.
Забрудненість атмосферного повітря. Стан пові¬тряного середовища в області залишається однією з ва¬жливих регіональних природоохоронних проблем. Упродовж 2009 р. в атмосферне повітря було викинуто понад 202 тис. т забруднюючих речовин (без діоксину вуглецю), що на 3,515 тис. т (або на 1,7%) менше ніж у 2008 р. Зменшення пояснюється спадом виробництва протягом четвертого кварталу звітного року. Щільність викидів склала 7,034 т/км2 і 133,2 кг за рік на одного мешканця.
Більше половини (54%) всіх викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела — 108,8 тис. т, з яких левова частка припадає на авто¬транспорт (за рік викинуто 85,9 тис. т забруднюючих речовин, або 42,5% від усіх зареєстрованих викидів).
Серед стаціонарних джерел основними забруднюва¬чами є підприємства міст Кременчук та Комсомольськ. Значно менше викидів у містах Полтава, Лубни і Мир¬город. Так, від стаціонарних джерел забруднення, за да¬ними обласного управління статистики, протягом 2009 р. в атмосферне повітря області потрапило 93,2 тис. т за¬бруднюючих речовин (46,2% від загальних викидів), що на 6,8 тис. т (або на 6,8%) менше ніж у 2008 р.
Хімічний склад викидів становить більше ніж 250 ре¬човин. Останнім часом кількома підприємствами обла¬сті з метою зменшення навантаження на атмосферне по¬вітря впроваджено реконструкцію системи очищення викидів забруднюючих речовин.
Щільність викидів від стаціонарних джерел стано¬вила 3,25 т/км2 і 61,6 кг за рік на одного мешканця області, що, відповідно, у 2,3 та 1,6 раза менше ніж се¬редні показники в Україні.
Гідродинамічна небезпека. У разі зруйнування гре¬блі Кременчуцької ГЕС об'ємом 13 500 млн м3 в області виникне зона катастрофічного затоплення загальною площею 1200 км2, на території якої розташовані 68 на¬селених пунктів (у т. ч. й міста Кременчук і Комсо мольськ) із населенням понад 206 тис. осіб. У зону ймо¬вірного затоплення потраплять 22,6 тис. житлових і по¬над 2,1 тис. громадських будинків, 88 км залізничної колії та 87,4 км автомобільних доріг, понад 222 км ліній електропередач і понад 214 км ліній зв'язку, 87 км тру¬бопроводів.
Радіаційна небезпека. Основними джерелами є про¬мисловий майданчик з радіоактивними відходами під¬приємства «Полтава-Нафтогаз», Харківський спецком-бінат «Радон» та атомні електростанції, що знаходяться поза межами Полтавської області.
Техногенно-хімічна небезпека. На Полтавщині роз¬ташовано 67 об'єктів, на яких зберігаються СДОР, зо¬крема хлор і аміак. В імовірних зонах хімічного забруд¬нення місцевості внаслідок аварії може постраждати до 1,5 млн осіб.
Рівненська область. Територія області витягнута у субмеридіальному спрямуванні, що зумовлює її поділ на Поліську низовину і Волинську лісову височину. Надра області багаті міддю, фосфоритами, бурштином.
Забрудненість атмосферного повітря. За рахунок викидів пилу, оксиду вуглецю, формальдегіду, оксиду азоту основними галузями забруднення атмосферного повітря в області є хімічна, деревообробна промисло¬вість і промисловість будівельних матеріалів.
Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2009 р. від стаціонарних джерел 244 підприємств області становив 16,2 тис. т, що на 2,3 тис. т менше ніж у 2008 р.
Суттєвою складовою забруднення атмосферного по¬вітря області є викиди пересувних джерел. Найбільші концентрації забруднюючих речовин від них характер¬ні для районних центрів області та міст обласного зна¬чення: Рівне, Кузнецовськ, Дубно, де спостерігається скупчення автотранспорту.
Гідродинамічна небезпека. В області існує лише один небезпечний об'єкт — Нетішинське водосхови¬ще, що знаходиться за межами регіону (в Хмельниць¬кій області). Прорив греблі водосховища спричинить катастрофічне затоплення території загальною пло¬щею 70 км2. До цієї зони потраплять м. Острог і вісім населених пунктів Острозького району з населенням 12,8 тис. осіб.
Радіаційна небезпека. Основними джерелами іоні¬зуючого випромінювання є Рівненська і Хмельницька атомні електростанції і території, забруднені радіону¬клідами внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Рівненська АЕС вміщує два енергоблоки ВВЕР-440 та два енергоблоки ВВЕР-1000. У Рівненській області функціонує державна система радіаційного моніторингу раннього оповіщення «Гама», створена за технічною допомогою Європейського Союзу. У разі ймовірної радіаційної аварії на одному з енергоблоків Рівненської АЕС із 10% викидом радіонуклідів у нав¬колишнє середовище в зоні радіоактивного забруднен¬ня опиниться вся територія Рівненської області — 20,1 тис. км2 і 1067 тис. осіб. За аналогічної аварії на Хмельницькій АЕС зоною радіоактивного забруднення у Рівненській області стане 18 тис. км2 території і 1 млн осіб.
Техногенно-хімічна небезпека. До хімічно небез¬печних підприємств зараховують хімічний комбінат «Азот» та об'єкти, на яких зберігаються СДОР, зокрема хлор та аміак.
Сумська область. Ця окраїнна територія північного сходу України межує з Російською Федерацією. Рельєф сформований льодовиковими відкладами. Надра області зберігають нафту і газ, поклади бурого вугілля, фосфо¬рити, кам'яну і калійну солі, гіпс, вапняки, матеріали та сировину для будівельної індустрії. Довкілля забруд¬нюють підприємства харчової, хімічної, нафтохімічної галузей, машинобудування тощо.
Забрудненість атмосферного повітря. За стати¬стичними даними 2000—2009 pp., обсяг викидів шкід¬ливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в пунктах моніторингу має тенденцію до зменшення. Наприклад, у м. Шостка, де техногенне на¬вантаження найбільше, у 2000 р. викиди в атмосферу становили 1,4 тис. т, а на початок 2010 р. — 0,4 тис. т. У містах Шостка й Охтирка сформовані локальні анома¬лії забрудненості повітря. Серед основних інгредієнтів домінують важкі метали, органічні сполуки і завислі речовини.
Гідродинамічна небезпека. В області на основних річках побудовано 26 водосховищ, які відіграють регу¬лювальну роль у період паводків і повеней.
Радіаційна небезпека. На Сумщині існує три основні джерела радіаційної небезпеки для населення (безпідприємств з іонізуючим випромінюванням): радіоак¬тивно забруднені території, Харківський спецкомбінат «Радон», промисловий майданчик з радіоактивними відходами підприємства «Полтаванафтогаз». Потенцій¬ну радіаційну небезпеку становлять атомні електро¬станції, що знаходяться поза межами регіону, напри¬клад Чорнобильська АЕС, у разі ймовірної радіаційної аварії на одному з енергоблоків якої з 10% -м викидом радіонуклідів у навколишнє середовище в зоні радіоак¬тивного забруднення в Сумській області опиниться 11,9 тис. км2 території і 587 тис. осіб. В області є терито¬рії, забруднені радіонуклідами чорнобильського похо¬дження загальною площею 491 км2, що належать до зони посиленого радіоекологічного контролю, на якій розташовано 26 населених пунктів. Крім того, за межа¬ми Сумської області, на відстані 60—80 км, розташова¬на Курська АЕС (Російська Федерація), аварія на якій може призвести до виникнення радіоактивного забруд¬нення території загальною площею 4,5 тис. км2, де про¬живає 0,5 млн осіб.
Техногенно-хімічна небезпека. У межах області розміщено 97 хімічно небезпечних об'єктів на підпри¬ємствах хімічної та нафтохімічної промисловостей, які становлять 22% виробничого потенціалу Сумщини.
Тернопільська область. Територіально витягнута у субмеридіальному спрямуванні в межах Подільської височини. Це типова сільськогосподарська область, екологічно майже не забруднена. Орні землі сягають 90,5% від загальної її площі.
Забрудненість атмосферного повітря. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарни¬ми джерелами забруднення планомірно зменшуються. Так, у м. Тернопіль у 2000 р. вони становили 1,1 т, а на початок 2010 р. — 0,6 т. За рахунок пересувних джерел забруднення величина забрудненості повітряного про¬стору зростає (9,2 т — у 2000 p., 16,3 т — у 2009 p.). Ло¬кальні аномалії забруднення сформовані в основних промислових центрах: Кременець, Тернопіль, Чортків. Серед основних забруднюючих інгредієнтів переважа¬ють органічні сполуки і галогени.
Гідродинамічна небезпека. У межах області об'єк¬тів гідродинамічної небезпеки немає.
Радіаційна небезпека. Унаслідок аварії на Чорно¬бильській АЕС в області 357 км2 земель віднесено дочетвертої зони радіоактивного забруднення. Потенцій¬ну небезпеку для населення становить Хмельницька АЕС. Так, у разі ймовірної радіаційної аварії на одному з енергоблоків з 10% викидом радіонуклідів в зону радіо¬активного забруднення потрапить територія площею 10 тис. км2 із населенням 782 тис. осіб.
Техногенно-хімічна небезпека. На Тернопільщині розташовано 25 хімічно небезпечних об'єктів, на яких зберігається 1470 т СДОР, у т. ч. хлор і аміак.
Харківська область. Це рівнинна територія Придні¬провської низовини, у надрах якої є природний газ, нафта, кам'яне і буре вугілля, що зумовило формування відповідної промислової інфраструктури, яка чинить сумарний негативний вплив на складові природного середовища.
Забрудненість атмосферного повітря. Обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря Харківщини змінюються залежно від діяльності про¬мислових підприємств, що знаходяться у містах Харків і Круп'янськ. У 2006 р. вони зростали до 182,4 тис. т, у 2009 р. зменшились до 139,3 тис. т. За результатами ви¬кидів сформувалась стійка аномалія довкола Харкова, охоплюючи міста Люботин, Деркачі і Чугуїв. Окрема аномалія сформована довкола м. Круп'янськ. У вики¬дах домінують завислі речовини, важкі метали, орга¬нічні сполуки і галогени. 44% від загальних викидів припадає на автотранспорт.
Гідродинамічна небезпека. Вона може виникнути внаслідок руйнування гребель Печенізького (на р. Сіверський Донець) і Червонооскольського (на р. Оскол) водосховищ. У такому разі будуть затоплені села Пече¬ніги, Манжівка і м. Чугуїв, а також м. Красний Лиман і села Донецької області, що знаходяться на побережжі р. Сіверський Донець.
Радіаційна небезпека. Основними джерелами є Харківський спецкомбінат «Радон», промисловий май¬данчик з радіоактивними відходами підприємства «Полтаванафтогаз». Потенційною радіаційною небезпе¬кою є Курська АЕС.
Техногенно-хімічна небезпека. На території Хар¬ківщини розміщено 103 хімічно небезпечних об'єкти, на яких зберігаються СДОР, у т. ч. хлор і аміак. Небез¬пеку становлять непридатні пестициди обсягом 855 т, що зосереджені у 70 пунктах області. 
Херсонська область. Територія області є рівнинною з незначним ухилом на південь. Берегова лінія розме¬жована мілкими лиманами та заводями, що сприяє рекреаційній діяльності. Високого рівня досягнув розвиток сільського господарства: орні землі стано¬влять 89%, сінокоси та пасовища — 8,6%. Небезпечних виробництв на її території немає.
Забрудненість атмосферного повітря. За величи¬ною викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря Херсонщину порівняно з промислово розвинутими областями вважають відносно чистою.
Так, за період з 2000 по 2010 pp. загальна кількість викидів зменшилася від 11,6 тис. т до 9,4 тис. т. Тут сформована єдина локальна аномалія забрудненого по¬вітря в межах міст Борислав, Каховка, Таврійськ, Нова Каховка. Основні забруднюючі інгредієнти представле¬ні азотистими сполуками. У м. Скадовськ фіксуються значні викиди у повітря сполук сірки.
Гідродинамічна небезпека. В області може виникну¬ти катастрофічне затоплення місцевості у разі руйнуван¬ня греблі водосховища Каховської гідроелектростанції об'ємом 18 200 млн м3. У такому разі буде затоплена те-риторія загальною площею 340 км2 із розташованими на ній 43 населеними пунктами, в яких проживають 106 тис. осіб. При цьому повністю будуть затоплені 18 населених пунктів (55,5 тис. осіб) і частково — 25 (50,5 тис. осіб).
Радіаційна небезпека. Основними джерелами радіа¬ційної небезпеки є Запорізька і Південноукраїнська АЕС, Одеський міжобласний комбінат «Радон» та об'єк¬ти НВО «СхідПК».
Техногенно-хімічна небезпека. У цій області розта¬шовані хімічно небезпечні об'єкти, де зберігаються СДОР, серед яких переважають хлор і аміак.
Хмельницька область. Територія області витягнута у субтериторіальному спрямуванні в межах Подільської височини. Переважають обробні галузі, що використо¬вують лісові ресурси, мінеральні поклади. У сільсько¬господарському виробництві домінує тваринництво. Великих виробництв-забруднювачів немає.
Забрудненість атмосферного повітря. У шести пунктах області встановлена тенденція до зниження викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря якстаціонарними,  так і пересувними джерелами.  Тут сформована єдина аномалія забрудненого повітря, що охоплює територію с. Лозове, міст Хмельницький, Красилів, Старокостянтинів. Основними інгредієнтами, що надходять в атмосферне повітря, є відходи металооброб¬ки, у т. ч. важкі метали, азотисті та органічні сполуки. Гідродинамічна небезпека. її обумовлюють два во¬досховища: Дністерське і Ладижинське. У разі зруйну-вання греблі Дністерського водосховища виникне зона катастрофічного затоплення території загальною пло¬щею 84,4 км2, що охоплює 25 населених пунктів, в яких проживають 65,6 тис. осіб, та 157 господарських об'єк¬тів. У випадку зруйнування водосховища Ладижинської ДРЕС у зоні затоплення опиниться територія загальною площею 50,5 км2, що охоплює 26 населених пунктів, в яких проживають 8,9 тис. осіб, та 51 господарський об'єкт. В області гідродинамічну небезпеку для населен¬ня становлять чотири водосховища: Нетішинське, Мартинівське, Щедрінське та Новокостянтинівське. Неті¬шинське водосховище-охолоджувач Хмельницької АЕС утримує воду об'ємом 120 млн м3. Зруйнування його гре¬блі спричинить прорив 3,9 млн м3 води з катастрофічним затопленням території області у радіусі чотирьох кіломе¬трів від водойми. Хвиля висотою 3,6 м затопить тільки в Хмельницькій області шість населених пунктів.
Радіаційна небезпека. Основними її джерелами є радіоактивно забруднені території внаслідок Чорно¬бильської катастрофи (318 км2), зараховані до четвертої зони радіоактивного забруднення, і діюча Хмельницька атомна електростанція. Так, за ймовірної радіаційної аварії на одному з енергоблоків ХАЕС із 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище в зону радіоак¬тивного забруднення потрапить 17,2 тис. км2 території області, на якій проживає 1,2 млн осіб.
Техногенно-хімічна небезпека. На Хмельниччині розташовано 47 хімічно небезпечних об'єктів, на яких зберігається 1,5 тис. т СДОР, зокрема хлор і аміак. У разі катастрофи на одному з них буде створена локальна територія хімічного забруднення.
Черкаська область. Дніпро поділяє територію обла¬сті на дві частини: правобережну в межах Придніпров¬ської височини, лівобережну в межах Придніпровської низовини. В надрах Черкащини знаходяться буре вугіл- ля, бентонітові глини, каоліни і горючі сланці. Діють харчова (35%), машинобудівна (23%), хімічна (15%) і легка (15%) галузі, функціонування яких не створює надто великого техногенного навантаження.
Забрудненість атмосферного повітря. Викиди забруднених речовин в атмосферне повітря за 2000— 2009 pp. поступово зростають. Особливо стрімке зростан¬ня обсягів відзначено у 2009 р. (у 2008 р. — 43,2 тис. т, у 2009 р. — 56,1 тис. т).
Збільшились обсяги забруднення і в м. Черкаси (у 2008 р. — 19,5 тис. т, 2009 р. — 31,7 тис. т). Сформува¬лись одна територіальна аномалія «Черкаси — Сміла» і дві локальні аномалії у містах Ватутіне і Кам'янка. Ос-новні інгредієнти, що викидаються у повітряний про¬стір, — оксиди вуглецю та органічні сполуки.
Гідродинамічна небезпека. Основним джерелом не¬безпеки є водосховище Канівської ГЕС (2500 млн м3). У разі зруйнування її греблі виникне зона катастрофічно¬го затоплення загальною площею 780 км2. У цій зоні опиняться м. Черкаси та 66 населених пунктів, в яких проживають понад 52 тис. осіб.
Радіаційна небезпека. Основними джерелами є ра¬діоактивно забруднені території, об'єкт «Укриття», Ки¬ївський спецкомбінат «Радон» та Південноукраїнська АЕС. Зона гарантованого (добровільного) відселення на¬селення становить 72 км2, а зона посиленого радіоеколо¬гічного контролю — 3233 км2. На вказаних територіях розташовано 119 населених пунктів.
Техногенно-хімічна небезпека. Основним її джере¬лом є Черкаський хімкомбінат «Азот», що вважається найбільшим підприємством України з виробництва мі¬неральних добрив. Додатковими є 48 хімічно небезпеч¬них об'єктів, де зберігаються СДОР.
Чернівецька область. Територія області поділена на три частини: рівнину (межиріччя Прута і Дністра), передгір'я (центральна частина) і гірську (південь обла¬сті). На території діють підприємства харчової, легкої і деревообробної промисловості, розвинуте сільське гос¬подарство. Вона є однією з найчистіших областей.
Забрудненість атмосферного повітря. Обсяги ви¬кидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пе¬ресувних і стаціонарних джерел мають тенденцію до зниження (у 2000 р. — 6,0 тис. т, у 2009 р. — 3,4 тис. т). Із північного заходу від межі Тернопільської області на південний схід до держкордону з Молдовою, через м. Чернівці, сформована потужна аномалія забруднено¬сті атмосферного простору. Основними складовими ви¬кидів є азотисті сполуки та солі різних хімічних сполук.
Гідродинамічна небезпека. Основним джерелом гі¬дродинамічної небезпеки для населення є водосховище Дністерської ГЕС з об'ємом води 3300 млн м3. У разі зруйнування греблі водосховища виникне зона ката-строфічного затоплення площею 24 км2, в якій розташо¬вано три населених пункти Сокирянського району, в яких проживають 3,5 тис. осіб.
Радіаційна небезпека. Площа радіоактивно забруд¬нених земель становить 514 км2 (31 населений пункт), з них 14 км2 належать до зони гарантованого (добровіль¬ного) відселення населення та 500 км2 — до зони посиле¬ного радіоекологічного контролю. Крім того, існує по¬тенційна радіаційна небезпека від двох атомних елек¬тростанцій та Львівського спецкомбінату «Радон». Так, у випадку ймовірної радіаційної аварії на кожному з енергоблоків Хмельницької АЕС із 10% викидом радіо¬нуклідів у навколишнє середовище у Чернівецькій обла¬сті в зону радіоактивного забруднення потрапить тери¬торія загальною площею 3,3 тис. км2 із населенням 195 тис. осіб.
Техногенно-хімічна небезпека. Вона зумовлена збе¬ріганням СДОР на 26 підприємствах області, зокрема хлору (0,5 тис. т) і аміаку (3,7 тис. т). Площа ймовірного хімічного забруднення у разі можливих аварій — 1—2 населених пункти, які найближче прилягають до місць збереження отруйних речовин.
Чернігівська область. Територія області розташова¬на в межах Придніпровської і Поліської низовин. Рівень антропогенного навантаження на екосистеми є низьким, що забезпечує задовільний екологічний стан.
Забрудненість атмосферного повітря. За резуль¬татами моніторингових досліджень щодо викидів шкід¬ливих речовин в атмосферний простір стаціонарними і пересувними джерелами встановлено поступове їх ви¬вільнення протягом останніх 10 років. Так, у 2000 р. об¬сяги викидів становили 20,2 тис. т, а у 2009 р. — 44,4 тис. т, 44% яких припадає на пересувні джерела за¬бруднення.
Локальні аномалії забрудненого повітря виникли у Чернігові, Прилуках, Козельці та в Новгороді-Сіверському. Основними забруднюючими інгредієнтами є солі важких металів, завислі речовини, азотисті сполуки, оксиди вуглецю та органічні сполуки.
Гідродинамічна небезпека. Географічне положення території Чернігівщини (Поліська низовина) обумо¬влює перманентне підтоплення та затоплення населе¬них пунктів, що тяжіють до заплав басейну р. Десна. Катастрофічні підйоми рівнів води у річках трапляють¬ся рідко.
Радіаційна небезпека. Основним джерелом іонізую¬чого забруднення є території з високою акумуляцією ра¬діоактивних ізотопів, що відклались унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Зона гарантованого (добро-вільного) відселення населення становить 135 км2, а по¬силеного радіоекологічного контролю — 2221 км2. На цій території розташовано 91 населений пункт, де про¬живає до 1,0 млн осіб.
Техногенно-хімічна небезпека. її зумовлюють 46 хі¬мічно небезпечних об'єктів, на яких зберігаються СДОР, у т. ч. хлор і аміак.
Отже, загальна характеристика техногенно-еколо¬гічної ситуації в Україні свідчить, що погіршення еко¬логічного стану має регіональний характер і залежить від багатьох антропогенних чинників.
 


Коментарі (0)

Коментувати

Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /