МГЕО "Наш дім - Манява" » Каталог статей » Світові регіональні екологічні проблеми

Світові регіональні екологічні проблеми

20.08.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

Міжнародний аспект проблеми екологічної безпеки пов’язаний з двостороннім або багатостороннім співробітництвом і часто орієнтується на вирішенні регіональних екологічних проблем як на урядовому та на неурядовому рівні.  Причому в глобальному масштабі важливу координаційну роль відіграє Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Сьогодні обговорюється можливість створення добровільного міжнародного фонду екологічної безпеки, відрахування в який повинні йти за рахунок конверсії та скорочення асигнувань на військові  потреби держав. Так, з ініціативи ЮНЕП висунута пропозиція направляти кошти, що виділяються країнами, що розвиваються, для сплати своїх боргів з екологічної безпеки. Глобальний характер екологічної безпеки включає корінний перегляд всіх міжнародних зв’язків і відносин, реалізацію глобально-гуманістичного мислення. Необхідно добиватися встановлення міжнародного екологічного порядку, який би передбачав:
- Введення обов’язкових для всіх країн середніх меж гранично допустимих концепцій хімічних речовин і міжнародний контроль за їх дотриманням;
- Міжнародну екологічну експертизу всіх нових великих проектів природовикористання;
- Форми відповідальності країни за знищення екосистем, які відбуваються навіть в межах власних територій;
- Забезпечення адекватної концепції державами, які експлуатують свої не поновлювані природні ресурси в інтересах світового ринку;
- Створення міжнародного механізму стимулювання, поширення і впровадження чистих технологій.
Велику роль в висвітленні питання глобальних екологічних проблем сучасності відіграє міжнародно-правова охорона навколишнього середовища. Це сукупність принципів і норм міжнародного права. Вони складають специфічну галузь цієї системи права та регулюють діяльність суб’єкта (в першу чергу держав) по попередженню нанесення шкоди навколишньому середовищу від різноманітних джерел, а також по раціональному екологічно обумовленому використанню природних ресурсів. Останнє було проголошено як політична вимога у Стокгольмській декларації ООН 1972 року.

Розвиток міжнародного права навколишнього середовища відбувається в основному договірним шляхом. За даними Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), в даний час зареєстровано 152 багатосторонніх договори у цій області.
Ряд регіональних договорів спрямовані на захист міжнародних прісноводних басейнів: Договір про навігацію та економічне співробітництво між державами басейну річки Нігер (1963 рік); Конвенція про захист річки Рейн від забруднення хімічними речовинами (1976 рік); Договір про співробітництво у басейні річки Амазонки (1978; Угода про план дії по економічно раціонального використання загальної системи річки Замбезі (1987 рік) та інші.
В області захисту морського середовища від забруднення та використання ресурсів Світового океану діють Конвенція про запобігання забруднення морів скидами відходів та інших матеріалів (1972 рік); Конвенція про запобігання забруднення морів з суден (1973 рік); Конвенція ООН про морське право (1982 рік); Конвенція про охорону морських живих ресурсів Атлантики (1982 рік) і т.д.
На захист атмосфери від забруднення спрямована Віденська конвенція про охорону озонового шару (1985рік) та Монреальський протокол до неї (1987 рік).
Багато договорів укладені під егідою Європейської екологічної комісії ООН (ЄЕК) Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (1979 рік); Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (1991 рік); Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій (1992 рік; Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, і багато інших.
Австралійська програма «Мільярд дерев», розпочата в 1991 році, передбачає відновлення лісів континенту в найближчі десять років (планувалося відновити понад 10 млн. гектарів лісу. Відома організація ОАА (США, Національна асоціація з вивчення океану та атмосфери) в 1991 році лише на вивчення мідій як прекрасного індикатора забруднення океанічного середовища виділила понад 11 мільйонів доларів на два найближчі роки; з 1995 року Японія планує щорічно витрачати майже 80 млрд доларів `на зменшення та утилізацію відходів, а США на охорону навколишнього середовища виділяють щорічно з 1992 року 80-100 млрд . доларів. Все це – яскраві приклади практичного сучасного підходу до вирішення екологічних проблем, що мають надихнути на важливі справи й наших урядовців, і всіх людей доброї волі в усьому світі
Кислотні дощі
Оксиди сірки і азоту, що потрапляють в атмосферу в результаті роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись з атмосферним вологою, утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману і випадають на Землю у вигляді кислотних дощів. Ці дощі мають шкідливу дію на фактори навколишнього середовища:
 - Врожайність багатьох с / г культур знижується на 3-8% внаслідок ушкодження листя кислотами;
 - Кислі опади викликають вимивання з грунту кальцію, калію та магнію, що веде до деградації флори і фауни;
 - Деградують і гинуть ліси;
 - Отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба і численні види комах;
 - Зникнення комах у водоймах призводить до зникнення птахів і тварин, які ними харчуються;
 - Зникнення лісів у гірських районах зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селів;
- Різко прискорюється руйнування пам’яток архітектури, житлових будинків;
- Вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, викликає захворювання дихальних шляхів, подразнення очей і т.п.
Забруднення світового океану
У результаті інтенсивного використання людством водних ресурсів відбуваються значні кількісні і якісні зміни в гідросфері. Кількісні зміни полягають у тому, що в певних районах змінюються кількість води, придатної для господарських потреб, водний баланс, режим річок і т.д. Якісні зміни зумовлені тим, що більшість річок і озер є не лише джерелом водопостачання, а й тими басейнами, куди скидають промислові, сільськогосподарські й господарсько-побутові стоки. Це призвело до того, що зараз на Землі вже практично не залишилося великих річкових систем з гідрологічним режимом і хімічним складом води, не спотворених діяльністю людей.  Хімічне забруднення води відбувається внаслідок надходження у водойми з стічними водами різних шкідливих домішок неорганічної (кислоти, мінеральної солі тощо) і органічної природи (нафта й нафтопродукти, миючі засоби, пестициди тощо). Більшість з них є токсичними. Це – сполуки свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому та ін.. Дуже небезпечним джерелом для водоймищ є нафтопродукти. Розрахунки показують, що літр нафти, розлитої по поверхні моря, поглинає розчинений кисень із 400 тис. літрів морської води. Тона нафти, розтікаючись по поверхні води, може покрити плівкою акваторію в 10 квадратних кілометрів.  Згубно впливають на стан водойм стічні води, що містять розчинені органічні речовини або суспензії органічного походження. Більшість цих речовин сприяє зниженню кисню у воді. Осідаючи на дно водойм, органічні суспензії замулюють його й затримують або повністю припиняють життєдіяльність організмів, що беруть участь у самоочищенні.
Основними постачальниками органічних речовин у стічних водах є підприємства целюлозно-паперової промисловості, нафтопереробні заводи, великі тваринницькі комплекси тощо. Кількість хімічних забруднювачів води постійно зростає. У 1992 році їх зафіксовано вже 959 різновидів. Фізичне забруднення води пов’язане із зміною її фізичних властивостей – прозорості вмісту суспензій та інших нерозчинних домішок, радіоактивних речовин і температури. Суспензії (пісок, мул, глинисті частки) потрапляють у водойми головним чином за рахунок поверхневого змиву дощовими водами з с / г полів. Багато суспензій потрапляє у водотоки з діючих підприємств гірничодобувної промисловості та ін.. Тверді частинки різко знижують прозорість води, пригнічують процеси фотосинтезу водяних рослин та ін..Особливу небезпеку для всього живого становлять радіоактивні домішки, які потрапляють у водойми завдяки викидам АЕС. Також надзвичайно великої шкоди від радіоактивних звалищ у океані! Теплове забруднення водойм спричинене спуском у водойми теплих вод від різних енергетичних установок. У річках, які знаходяться поряд ТЕС і АЕС, порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражуються хворобами. Слід додати, що, наприклад, АЕС скидають у водойми воду, нагріту до 450С.  Біологічне забруднення водного середовища полягає у надходженні в водоймищ із стічними водами різних видів мікроорганізмів, рослин і тварин (віруси, бактерії, грибки, черви), яких раніше тут не було. Багато з них є хвороботворними для людини, тварин і рослин. Забруднювачі: комунально-побутові стоки, підприємства шкіропереробної промисловості, м’ясокомбінати, цукрові заводи
Озонові дірки
Озоновий шар атмосфери захищає біосферу від дії короткохвильового ультрафіолетового випромінювання Сонця.
Останнім часом вчені надзвичайно занепокоєні, бо спостереження метеорологів, які працюють у Антарктиді, свідчать, що озоновий шар над цим материком почав зменшуватися. У ньому виник пульсуючий отвір, вміст озону в якому менше звичайного на 40-50%. Цей отвір з’являється антарктичною весною (з серпня по жовтень), а з антарктичного літа зменшує свою площу. Проте існує тенденція до збільшення його площі з року в рік. Зараз він не затягується влітку, а його площа перевищує площу материка Антарктиди.  Також виявлено озоновий отвір над архіпелагом Шпіцберген. Зниження вмісту озону в атмосфері загрожує зменшенням врожаїв сільськогосподарських рослин, захворюваннями тварин і людей, збільшенням шкідливих мутацій тощо; а якщо озон зникне зовсім, буде знищено все живе на нашій планеті.  Щодо причини появи озонових дірок єдиної думки немає. Встановлено, що руйнування озонового шару сприяють деякі хімічні речовини, які вступають в реакцію з озоном і розкладають його на кисень. У результаті, на Землю надходить більше УФ-променів. Такі речовини (фреони) широко використовуються в промисловості та побуті.  Для людини фреони нешкідливі, проте вони надзвичайно стійкі – в атмосфері можуть зберігатися до 80 років. Пари фреонів, нарешті, з вихідними течіями повітря потрапляють у стратосферу. Під впливом УФ-випромінювання Сонця їх молекули розпадаються, вивільняючи атоми хлору. Ця речовина діє як дуже сильний каталізатор, розкладаючи молекули озону до кисню. Під загрозою зникнення озонового шару керівники багатьох країн вирішили вжити енергійних заходів. У 1985 році у Відні урядами більшості країн світу було підписано конвенцію, а в тому ж році в Монреалі – протокол про охорону атмосферного озону.
Значної шкоди озоновому шару завдають також польоти висотних літаків, у вихлопних газах яких окис азоту, а також запуски космічних апаратів, особливо таких, які працюють на твердому паливі.
Прісна вода
 Запаси води на Землі – 1,39 х109 км3, що становить 0,023% усієї маси Землі.
Однак абсолютна більшість цієї колосальної маси – це гіркувато-солона морська вода, непридатна для пиття та технічного використання. Маса прісної води на планеті – 35х106 км3 (усього 2% її загальної кількості). Проблема забезпечення людства питною водою нині надзвичайно загострилася. Загальносвітове споживання води складає приблизно 9% сумарного стоку на рік. Але не воно викликає в більшості випадків недостачу прісної води в тих чи інших районах земної кулі, а її забруднення.
 Парниковий ефект
Самими неприємними для людства є два наслідки парникового ефекту. Перший – значне збільшення посушливості в основних зернових районах. Другий – це підйом рівня Світового океану. Клімат Землі в минулому періодично змінювався. За тисячі й мільйони років чергувалися періоди значного похолодання й, навіть, зледеніння з теплими епохами. В даний час учені дуже занепокоєні: схоже на те, що Земля розігрівається значно швидше, ніж це було коли-небудь у минулому.  Це викликано різким збільшенням вмісту в атмосфері вуглекислого газу. У земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло в парнику: пропускає сонячне світло, але затримує тепло розігрітої Сонцем поверхні землі. Це викликає розігрівання планети, відоме під назвою «Парниковий ефект». Крива природних коливань клімату в даний час прямує все нижче і нижче, тобто до похолодання, що перевищує тенденцію до збільшення температури за рахунок парникового ефекту. Однак найближчим часом результат взаємовпливу цих факторів має зміститися в бік зростання температури.  Останнім часом тривога вчених з приводу парникового ефекту зросла. Крім СО2 парниковий ефект викликають деякі інші гази, які називають малими домішками. Як свідчать розрахунки вчених, підвищення середньої річної температури Землі, на 2,5 градуси за Цельсієм,  викличе значні зміни на Землі, більшість яких для людей будуть мати негативні наслідки. Парниковий ефект змінить такі критично важливі змінні величини, як опади, вітер, шар хмар, океанські течії, а також розміри полярних крижаних шапок. Внутрішні райони континентів стануть сухіші, а узбережжя більш вологими, зими – коротшими й теплішими, а літо – тривалішим і більше спекотним.  Самими неприємними для людства є два наслідки парникового ефекту. Перший – значне збільшення посушливості в основних зернових районах. Другий – це підйом рівня Світового океану на 2-3 метри за рахунок танення полярних льодових шапок. Це викличе затоплення багатьох прибережних ділянок.  Кліматичні зміни можуть відбуватися і внаслідок зміни людиною типу поверхні Землі. Заміна лісів культурними плантаціями призводить до зниження випаровування й збільшення прямої тепловіддачі. Крім того, людство ще й безпосередньо підігріває атмосферу за рахунок спалювання великої кількості нафти, вугілля, торфу, а також роботи АЕС.
 


Коментарі (0)

Коментувати

Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /