Об’єм та структура водопостачання промислових підприємств

ожний учасник ВГК, залежно від притаманних йому особливостей, висуває певні вимоги до водних об’єктів стосовно таких показників:
-необхідної кількості води і постійності її подачі впродовж року;
-якості води;
-рівня забезпеченості водоподачі.
Відомо, що використання води нерівномірне не тільки протягом року, але і протягом доби, що пояснюється особливостями водокористування учасників ВГК. До найбільш постійних водокористувачів належать промисловість, комунальне водопостачання, теплові, атомні і гідроелектростанції.
Таблиця 5.1
Середні питомі витрати води на виробництво окремих видів продукції, м3/т

 

Вид продукції

Витрати води

Вугілля

1

Нафта

6

6

Цемент

17

Труби стальні

60

Азотні добрива

61,7

М'ясо (готова продукція)

83

Алюміній

122

Тканини трикотажні

313,7

Картон

315

Папір

350

Сталь

360

Чавун

401

Газ

944

Целюлоза

1240

Синтетичні волокна

2590

Для задоволення потреб у воді працюючого персоналу розроблено нормативи, згідно з якими на кожного робітника в звичайному цеху необхідно мати 25, а в гарячих цехах – 45 л води на зміну. Крім того, передбачається використання води для миття із розрахунку 40...60 л на кожного, хто користується душем. Додатково враховується необхідність прибирання приміщень і поливу зелених насаджень на території промислового підприємства.
Нарешті, певна кількість води необхідна для гасіння пожеж, які можуть виникнути на підприємстві. Залежить вона від ступеня вогнестійкості будівель, їх кубатури та категорії виробництва і змінюється від 5 до 30 л/с. Розрахункова тривалість пожежі дорівнює трьом годинам.
Джерелами промислового водопостачання в основному є поверхневі води. У відносно невеликих об'ємах використовуються підземні (прісні й солоні) та морські води.
Для промислових підприємств характерний великий об'єм водовідведення при порівняно незначному об'ємі необоротного водокористування.
Так, в Україні, наприклад у 1985 р., який відзначився найбільшою загальною кількістю забраної води, із сумарного водокористування 36 км3 на промисловість, враховуючи енергетику, припадало 16,8 км3 (від загального об'єму 47 %). Необоротне водокористування складало лише 4,3 км3 (23 %). Отже, водовідведення дорівнювало 12,5 км3, або 77 % від сумарного водозабору.
У промисловості найбільшими водокористувачами є енергетика, на частку якої припадає 60 % всієї забраної води, чорна металургія – 17, хімічна та нафтохімічна промисловість – 6, харчова промисловість – 5 %. Це – найбільш водоємні галузі, оскільки використовують приблизно 90 % всієї забраної води для потреб промисловості.
Необоротні витрати води, які сумарно враховуються у необоротному водокористуванні, в промисловості складаються із втрат на випаровування при охолодженні води і на фільтрацію в ставках-охолоджувачах, ставках освітлювачах або у природних водоймах, куди скидається нагріта вода; втрат від віднесення вітром; втрат в очисних спорудах тощо.



01.06.2015 manyava 0

ТОП користувачів