МГЕО "Наш дім - Манява" » Каталог статей » Екологічні угруповання

Екологічні угруповання

19.10.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість

 

 

 

 

Залежно від місця розселення у водоймах та еколого-біоло-гічних особливостей, вищі водяні рослини поділяють на три еколо­гічні групи: занурені (гідатофіти), з плаваючим на поверхні води листям (плейстофіти) та повітряно-водяні (гелофіти).

 

Серед занурених у воду вищих водяних рослин, не прикріп­лених коренями до ґрунту, слід назвати кушир темно-зелений (Ceratophyllum demersum), пухирник звичайний (Utricularia vulgaris), пухирник малий (Utricularia minor), ряску триборо-зенчасту (Lemna trisulca), альдрованду пухирчату (Aldrovanda vesiculosa) та деякі інші.

 

На рис. зображено найпоширеніші вищі водяні рослини водойм України.

 

До найпоширеніших у водоймах України занурених рослин, у яких коренева система закріплена в донному ґрунті, нале­жать: водяний жовтець водний (Batrachium aquatile), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), елодея канадська (Elodea canadensis), валіснерія спіральна (Vallisneria spiralis), водяний різак алоеподібний (Stratiotes aloides), рдесник гребінчастий (Potamogetуn pectinatus), рдесник стиснутий (Potamogetуn compresus), рдесник туполистий (Potamogetуn obtusifolius), різуха морська (Najas marina). У стоячих та поволі текучих водах озер, річкових заводей, мілководних зонах водосховищ вегетують рослини з плаваючим листям прикріплені або не прикріплені до дна — латаття біле (Nymphaea alba), латаття сніжно-біле (Nymphaea candida), глечики жовті (Nuphar luteum), водяний горіх плаваючий (Trapa natans), рдесник злаколистий (Potamogetуn gramineus), рдесник плаваючий (Potamogetуn natans), рдесник вузлуватий (Potamogetуn nodosus), сальвінія плаваюча (Salvinia natans), жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae), ряска мала (Lemna minor), спіродела багатоко-ренева (Spirodela polyrrhiza) та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найпоширеніші вищі водяні рослини України: а — рогіз вузьколистий (Typha angustifolia); б — стрілолист стріло-листий (Sagittaria sagittifolia); в — їжача голівка пряма (Sparga-nium erectum); г — час­туха подорожникова (Alisma plantago-aqua-tica); д — рдесник плаваючий (Potamogetуn natans); е — рдесник пронизанолистий (Pota­mogetуn perfoliatus); ж — глечики жовті (Nuphar luteum); з — водяний різак алое­подібний (Stratiotes aloides); и — ряски,— триборозенчаста (Lemna trisulca),


— мала (L. minor); н — водяний горіх плаваючий (Trapa natans); к — очерет звичайний (Phragmites australis); л — водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum); м — лепеш­няк великий (Glyceria mбxima); н — жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae)

 

На мілководних зонах водосховищ, озер, річок, ставків можна бачити великі площі заростей повітряно-водяних рослин. Такі зарості формуються по берегах водойм із стрілолисту стрілолистого (Sagittaria sagittifolia), частухи подорожникової (Alisma plantago-aquatica), сусака зонтичного (Butomus umbellatus), куги озерної (Scirpus lacustris), лепешняку великого (Glyceria maxima), очерету звичайного (Phragmites australis), їжачої голівки прямої (Sparganium erectum), рогозу вузьколистого (Typha angustifolia), рогозу широколистого (Typha latifolia) та інших.


На болотах і сплавинах переважно зустрічаються такі рос­лини, як хвощ річковий (Equisetum fluviatile), вербозілля зви­чайне (Lysimachia vulgaris), вовче тіло болотне (Comarum palustre), цикута отруйна (Cicuta virosa), бобівник трилистий (Menyanthes trifoliata), образки болотні (Calla palustris) (рис. 2 кольор. іл.) та інші.


Екологічну групу занурених рослин (гідатофітів) поділяють на справжніх гідатофітів, аерогідатофітів занурених та плаваючих.


Справжні гідатофіти — рослини, повністю занурені у воду. До них належать деякі представники родини ряскових (Lemna-сеае). Це дуже дрібні (5—10 мм довжини) за розмірами росли­ни. У водоймах України поширені: ряска триборозенчаста (Lemna trisulca) і ряска горбата (Lemna gibba). Цвіте ряска зрідка і нерегулярно. її споживають численні водоплаваючі птахи. Типовими представниками справжніх гідатофітів є куширі (Ceratophyllum): підводний (Ceratophyllum submersum) (рис. З кольор. іл.), плоскоостий (Ceratophyllum platyacanthum), темно-зелений (занурений Ceratophyllum demersum).


До аерогідатофітів занурених належить валіснерія спіральна (Vallisneria spiralis). Вона поширена на глибоких місцях річок, заплавних озер лісостепу і степу (вздовж Дніпра, Південного Бугу, Дністра), утворює зарості в стоячих та слабопроточних водоймах на глибині до 1 м. Розмноження відбувається вегета­тивним способом — пагінцями. Валіснерія може давати насіння, з якого виростають нові рослини. Запилення під час цвітіння відбувається над поверхнею води. Рослини, у яких частина листків і стебло занурені у воду, а частина плаває на поверхні, називаються аерогідатофітами плаваючими.


До прикріплених рослин з плаваючим листям належать латаття біле та сніжно-біле, глечики жовті. Лататтєві поши­рені у   водоймах усіх континентів від тропічних до помірних широт. У водоймах України найчастіше зустрічаються латаття біле, сніжно-біле та глечики жовті. Зарості цих рослин часто покривають значні прибережні площі озер, створюючи дуже мальовничі природні ландшафти (рис. 4 кольор. іл.).


До неприкріплених рослин з плаваючим листям належить занесений до Червоної книги України водяний горіх плава­ючий. В Україні він зустрічається у дніпровських водосхо­вищах, у пониззі Дніпра, Дунаю, Південного Бугу та Дністра. Стебло у водяного горіха плаваючого тонке, розгалужене, на ньому розміщені асимілюючі додаткові корені, які розвива­ються після опадання листя. Як видно з рис. 5 кольор. іл., надводне ромбовидної форми листя, що плаває на поверхні води, зібране в розетку. Квіти двостатеві, а плоди мають 2— 4 роговидні вирости та кісткоподібні утворення. Плоди їстівні і мають лікувальні властивості.


До плаваючих на поверхні стоячих та з повільною течією водойм рослин належить сальвінія плаваюча. На відміну від інших вищих водяних рослин (квіткових), сальвінія є папо­роттю. Це невелика однорічна рослина з горизонтальним кореневищем, яка суцільним килимом може вкривати непро­точні озера та ставки (рис. 6 кольор. іл.). Листя зібране в три ряди, з яких верхні два ряди надводні, а один нижній — підводний. Нижній ряд сформований з листків, розсічених на дуже вузькі сегменти, схожі на корені. Ближче до основи підводних листків знаходяться кулеподібні спорокарпії, в них розміщені мікроспори, з яких навесні проростають чоловічі та жіночі гаметофіти. Після запліднення з них розвивається новий спорофіт, що перетворюється в плаваючу рослину. Сальвінія може інтенсивно розмножуватися вегетативно поділом стебельця на окремі сегменти. Вона зустрічається у багатьох районах: в басейні Сіверського Донця, Дніпра, Дністра, на Поліссі, в пониззі Дунаю, Закарпатті.


До вищих водяних рослин, які утворюють щільні підводні зарості, належать рдесники: плаваючий (Potamogetуn natans), пронизанолистий (Potamogetуn perfoliatus), кучерявий (Potamo­getуn crispus), гребінчастий (Potamogetуn pectinatus), блискучий (Potamogetуn lucens) (рис. 7 кольор. іл.). Рдесники найбільш поширені у стоячих та з повільною течією водоймах на глибині до 2,5 м. Вони мають дрібні квіти, які піднімаються над водою, де і запилюються під час вітру (анемофілія, або вітрозапилення). Відомі і випадки їх запилення в товщі води (гідрофілія).


До занурених у воду рослин належить водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), яка росте на мілководдях дніпров­ських водосховищ на глибині від 0,5 до 2,0 м, у прибережних зонах озер та в інших мілководних водоймах.Занурені рослини найінтенсивніше розростаються у прибе­режних зонах водойм з помірною течією, постійним рівнем води та невисоким її вітро-хвильовим перемішуванням.


Обмежують процеси заростання відкритих мілководних ділянок вітро-хвильові явища. При значній силі вітру та висоті хвиль протистояти їм може лише очерет звичайний (Phragmi-tes australis), який використовують для закріплення берегів водоймищ від розмивання.


Після зарегулювання Дніпра на багатьох водосховищах утворились угруповання рдесників пронизанолистого, блискучого, водопериці колосистої, стрілолисту стрілолистого та інших рослин, їх зарості складаються з багатьох видів водяних рослин при пере­важанні домінуючих видів. Так, на мілководдях Київського водосховища у фітоценозах рдесника пронизанолистого зареєстро­вано до 24 видів інших рослин, серед яких переважають рдесник гребінчастий, водопериця колосиста, стрілолист стрілолистий.


У заростях водопериці колосистої на мілководдях Кремен­чуцького водосховища нараховується близько 26 видів, в основному, занурених у воду рослин.


До квіткових водяних рослин, які вільно плавають на поверх­ні стоячих водойм, належить жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae), поширений на різних континентах (рис. 8 кольор. іл.). Його листя має ниркоподібну форму, розміщене на довгих стеблах (черешках). Над водою виглядають досить великих розмірів білі квіти, які запилюються комахами. Від стебла на рівні верхньої частини кореневища відходять горизонтальні пагінці, з яких починається вегетативне розмноження жабурника.


До родини жабурникових належать і морські види, поширені в тропічних морях. Вони мають добре розвинуті кореневу сис­тему та стрічковидної форми листя довжиною до 60 см. Такі рослини повністю занурені у воду. Прикріплюючись корене­вою системою до морського дна, вони можуть протистояти хвилям. Великі площі морських прибережних акваторій Індійського, Тихого і деяких районів Атлантичного океанів вкриті підводними заростями енгалусу (ЕпЬаІив), таласії (Тпаїаввіа) та солелюбки (Наїорпііа).


Однією з найбільш поширених повітряно-водяних рослин є очерет звичайний (Phragmites аивіхаїів). Це багаторічна рослина з родини злакових. Поширений по всій земній кулі за винятком Арктики і Антарктиди. Висота стебла очерету досягає 9 м. Розташовані на ньому жорсткі листки мають лінійно-ланцетну форму, а суцвіття колосків утворює велику розлогу волоть. Розмножується переважно вегетативно. Широко розповсюджений у заплавах річок, по берегах водосхо­вищ, озер, на болотах і болотистих луках (рис. 9 кольор. іл.). Після створення водосховищ на Дніпрі він є одним з основних домінантів у рослинних угрупованнях, які утворились по берегах. У їх складі виявляється до 47 видів різних рослин. Супутними рослинами угруповань очерету найчастіше бувають жабурник, ряска триборозенчаста, куга озерна, рогіз вузько­листий. Фітомаса очерету може досягати 8—10 кг/м2.


Очерет використовують для берегоукріплення при будівни­цтві судноплавних та водопостачальних каналів. Хоча очерет звичайний зустрічається скрізь в Україні, але найбільш спри­ятливі для нього умови у водоймах південних регіонів, де вміст карбонатних речовин у воді дещо більший, ніж, наприк­лад, у воді Полісся. Його зарості можна спостерігати у водоймах з різними ґрунтами: піщаними, замуленими, болотно-торф'я­ними. Використовується як сировина для целюлозно-паперової промисловості та як будівельний матеріал.


Серед напівзанурених у воду рослин виділяється водяний різак алоеподібний (Зіхайоїез aloid.es) (рис. 10 кольор. іл.). В Україні він зустрічається у річкових заводях, озерах, водоймищах, ставках. Його листя має ланцетно-лінійну форму та пилкоподібний край. У водоймах водяний різак алоеподібний утворює кущоподібні зарості, особливо у сильно заболочених, непротічних ділянках мілководь з глибинами 1—2 м, з мулисто-торф'яними ґрунтами та стійким рівневим режимом води. Поява різака на залитих площах новоутворених водойм є ознакою початку їх заболочування.


Великі зарості в озерах, водосховищах та річкових заводях можуть утворювати два види рогозу — вузьколистий (Турпа angustifolia) та широколистий (Typha latifolia). Вони поширю­ються в глибину водойм до 2 м. Рогіз є одним із основних компонентів плавневих фітоценозів. Особливо великі зарості рогозу розвиваються на мілководдях дніпровських водосховищ та в пониззях Дніпра, Дністра, Дунаю та багатьох інших річок. Його фітомаса інколи досягає 9—14 кг/м2. Кореневища рогозу багаті на крохмаль і поїдаються бобрами, нутрією та ондатрою. Молодими пагінцями живляться сазани та коропи.


У водоймах з стоячою та повільно текучою водою росте стріло­лист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (рис. 11 кольор. іл.), який часто утворює великі зарості. Надводні листки мають стріловидну форму. Частина листків занурена у воду, форма цих листків продовгувато-ланцетна. Стрілолист стрілолистий зустрічається на мілководдях Київського водосховища, де глибини досягають 1,5—1,8 м. При його розвитку в таких умовах з'являються тільки плаваюче або підводне широке стрічковидне листя. Протягом вегетаційного періоду фітомаса може досягати 3,3 кг/м2. Восени стрілолист утворює довгі пагінці, які несуть на кінці бульбоподібні нарости, з них навесні розвиваються нові рослини. Стрілолист є цінним кор­мом для водоплаваючих птахів та водяних тварин.


До гелофітів, які входять до складу заростей повітряно-водяних рослин багатьох водойм з пониженим водообміном, належить також лепешняк великий (Glyceria mбxima). Він зустрічається по берегах водойм та на заболочених луках східних і західних регіонів України. В лісостеповій і степовій зонах менш поширений. Набуває масового розвитку у верхніх дніпровських водосховищах (Київському, Кременчуцькому). У північних частинах водосховищ зустрічаються площі, які покриті суцільними заростями лепешняку. Оптимальні глибини мілководь для нього становлять 0,5—0,8 м. Для угруповань лепешняку характерним є присутність у їх травостої таких лугових рослин, як півники болотні (Iris pseudacorus), плакун верболистий (Lythrum salicaria), плакун прутоподібний (Lythrum virgatum), осока зближена (Carex appropinquata) та інші


Коментарі (0)

Коментувати

Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /