МГЕО "Наш дім - Манява" » Каталог статей » Віктор КАНЦУРАК: Нащадкам маємо залишити рідкісні види флори і фауни

Віктор КАНЦУРАК: Нащадкам маємо залишити рідкісні види флори і фауни

28.06.2017 / Коментарів: 0 / Категорія: / Добавив: Гість


    На цьому етапі розвитку цивілізації жодній світовій проблемі не було присвячено стільки рішень ООН, конвенцій, самітів керівників країн, вищих органів влади держав, світової громадськості тощо як збереженню біологічного розмаїття та його сталому використанню. І то не випадково, адже на сьогодні знищено або дуже змінено майже 65% угруповань та екосистем планети. Збіднення біорозмаїття, його забруднення, розрив функціональних зв’язків призвели до глобальної екологічної кризи — зміни клімату, руйнування озонового шару, перенасичення материків та океанів важкими металами, хімічними сполуками й нафтопродуктами, а також до опустелювання та кислотних дощів…
     Великі завдання щодо збереження флори та фауни покладаються на установи природно-заповідного фонду (ПЗФ). Аби успішно справлятися з ними, потрібні значні кошти. Чи достатньо виділяється їх у нашій країні? Який стан із фінансуванням ПЗФ нинішнього року та які перспективи, плани на рік майбутній? Що обіцяє бюджет 2012 р.? Про це ведемо мову з директором департаменту заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України Віктором Канцураком.
      Хоч обсяги фінансування й збільшуються...
— Якщо говорити, Вікторе Васильовичу, про обсяги фінансування на поточні (за винятком зарплати) та капітальні видатки, то бачимо постійну тенденцію до їх зростання в розрахунку на одну установу. Але ж коштів, які виділяються, вкрай мало?
— Так. Установи ПЗФ не повністю забезпечені адміністративними та лабораторними приміщеннями, вони не мають спеціальної техніки для проведення природоохоронних заходів, у них не створені екопросвітницькі центри. Служби державної охорони установ не забезпечені повною мірою форменим одягом, засобами зв’язку, зброєю, машинами… Все це не дає змоги ефективно виконувати завдання з належної охорони та раціонального використання особливо цінних природних комплексів.
— Як здійснюється фінансування установ природно-заповідного фонду країни?
— Вони фінансуються із загального фонду державного бюджету за визначеними бюджетними програмами через головних розпорядників бюджетних коштів. Із Держбюджету України 2011 р. виділено кошти в розмірі 82,213 млн грн на утримання тих установ, які знаходяться в підпорядкуванні Мінприроди (таких 47). На 2012 р. планується виділити на утримання такої самої кількості установ уже 140,656 млн грн. Слід додати, що водночас вони фінансуються і з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища: цього року виділено 33 млн грн (до речі, втричі більше, ніж торік), у наступному планується виділити 54,215 млн грн.
— Куди спрямовуватимуться бюджетні кошти?
— Передусім кошти йтимуть на утримання установ природно-заповідного фонду, їхніх спеціальних адміністрацій. Сучасні реалії доводять: саме завдяки самовідданій праці співробітників заповідників, національних природних парків та інших категорій територій ПЗФ є можливість зберегти для майбутніх поколінь заповідні ділянки нашої країни. Велика увага під час розподілення бюджетних коштів приділяється й виконанню першочергових природоохоронних заходів у межах природно-заповідного фонду. Це розробка проектів землеустрою, організації території, оформлення державних актів на право постійного користування землею, встановлення меж у натурі (на місцевості), це й створення матеріально-технічних баз служб державної охорони та відповідних наукових підрозділів установ природно-заповідного фонду. Намагаємося не залишати без фінансування заходи, спрямовані на виконання наукових досліджень у межах ПЗФ, розробку та впровадження практичних заходів зі збереження та відтворення аборигенної флори й фауни, в тому числі видів, занесених до Червоної та Зеленої книг України.
         Принагідно зазначу, що згідно із Законом «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки» мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду має розширитись до 10,4% від площі країни.
        Завдання, які нині постають перед Міністерством екології та природних ресурсів, установами природно-заповідного фонду в сфері організації, охорони, належного використання ПЗФ України, — надзвичайно різнопланові. Тому вважаю, що насамперед маємо максимально виокремити найпріоритетніші напрями фінансування та чітко дотримуватися встановлених цілей.
         Коли не розвинена інфраструктура
— Передбачається, очевидно, і значно зміцнити матеріально-технічну базу установ ПЗФ?
— На сьогодні забезпеченість їх основними засобами становить у середньому 20–28% від потреби, а наявні предмети довготривалого користування морально застарілі та зношені. Загалом зношеність основних засобів установ природно-заповідного фонду Мінприроди становить 65–98%. Причина відставання від загального прогресу — вкрай недостатнє інвестування капітальних видатків із загального фонду держбюджету. Так, цього року для 25 установ із Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на придбання предметів довгострокового користування було передбачено лише 5314,8 тис. грн, що становить 212,6 тис. грн для однієї установи в рік. Із загального фонду держбюджету кошти в 2011 р. для придбання предметів довготривалого користування не виділялися.
        За останні роки установи ПЗФ фінансуються із загального фонду держбюджету вельми недостатньо. Понад 90% фінансування – то видатки на оплату праці. Національні природні парки, які вже функціонують кілька років, за рахунок власних коштів забезпечують потреби щодо предметів, матеріалів, обладнання, інвентаря. А от природні заповідники та новостворені установи природно-заповідного фонду не мають можливості отримати достатньо власних коштів, тому практично не забезпечені поточними видатками.
         Передбачуване зміцнення у 2012 р. матеріально-технічної бази дасть змогу ефективно та оперативно виконувати установами ПЗФ основні завдання, які накреслені в Законі «Про природно-заповідний фонд України», – здійснення природоохоронних та еколого-освітніх заходів; розвиток рекреаційної діяльності; проведення наукових досліджень.
— А як справи з будівництвом, придбанням, ремонтом, облаштуванням, реконструкцією приміщень?
— Для виконання покладених завдань кожна установа повинна створити належну інфраструктуру, та більшість при організації отримують лише певну ділянку і не забезпечені приміщеннями навіть для розташування адміністрацій. Щороку вони приймають у себе мільйони туристів, зокрема і закордонних, деякі з установ мають міжнародний статус і входять або планують увійти до транскордонних біосферних резерватів, а от коштів не вистачає навіть на спорудження альтанок, облаштування місць відпочинку тощо.
        Частина заходів, передбачених бюджетом-2012, розпочата ще в попередні роки — готується проектна документація, тривають перші етапи будівельних робіт. Це свідчить про готовність установ освоїти кошти. Реалізація накресленого дасть можливість забезпечити приміщеннями для адміністрацій установ природно-заповідного фонду, їхніх природоохоронних науково-дослідних відділень; запобігати виникненню аварійного стану будівель; сприятиме створенню умов для розвитку рекреаційної, еколого-освітньої та виховної діяльності на територіях установ природно-заповідного фонду, збільшенню кількості відвідувачів. Сподіваємось, що будуть забезпечені максимально сприятливі умови для розвитку екотуризму; поповнення надходження власних коштів установ природно-заповідного фонду; піднесення екоосвітнього рівня рекреантів за допомогою низки заходів – мандрівки екостежками, організація лекцій, відвідування музеїв тощо.
        Як відновити популяції червонокнижних?
— Збільшення бюджетного фінансування має позитивно вплинути на збереження біотичного й ландшафтного розмаїття, формування екомережі…
— Звичайно, адже існує термінова потреба реабілітації особин, занесених до Червоної книги України, поліпшення природних умов існування та відновлення кількості популяцій диких звірів і птахів. В установах природно-заповідного фонду Мінприроди й надалі створюватимуться нові й нові центри з реабілітації та відтворення рідкісних і зникаючих видів тварин. Зокрема, забезпечимо збереження популяції зубра на території національного природного парку «Вижницький» та бурого ведмедя на території національного природного парку «Синевир», лісових та інших видів рукокрилих, доб’ємося відтворення дрохв.
Одним із джерел покриття життєво-необхідних видатків для установ природно-заповідного фонду є їхні власні надходження. Водночас більшість із них через відсутність рекреаційної інфраструктури та лісових екосистем на своїх територіях мають надто мізерні надходження, а в новостворених вони взагалі відсутні.
— Для розвитку заповідної справи можливе також, Вікторе Васильовичу, і залучення коштів з інших джерел?
— Створення ефективної державної системи фінансового забезпечення розвитку заповідної справи потребує запровадження окремої бюджетної програми Державного фонду охорони навколишнього природного середовища «Розвиток заповідної справи в Україні». На часі також залучення коштів з інших джерел — інвестиційних проектів і міжнародних природоохоронних фондів, розробка та впровадження економіко-правових механізмів інвестування установ природно-заповідного фонду, врахування інтересів ПЗФ у бюджетному процесі та соціально-економічному плануванні регіонів, їхнього впливу на процес прийняття рішень у цих сферах.


Коментарі (0)

Коментувати

Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Молодіжна громадсько-екологічна організація "Наш дім - Манява"© 2003-2017/ All right reseved / Design by VWStudio /